В російському ув’язненні померла українська журналістка Вікторія Рощина

Уночі російські ЗМІ широко освітлили інцидент, повідомивши про напад українського безпілотника на військовий об’єкт у місті Орську, що розташований під Оренбургом, на відстані близько 1800 кілометрів від меж України. Цей несподіваний вчинок викликав значну хвилювання серед місцевого населення та експертного співтовариства, відзначивши його як один із рідкісних прикладів подібних атак на такій великій відстані від території України. Точні мотиви цієї дії залишаються невідомими, але вони безперечно підкреслюють загострення напруженості та небезпеки в районі, які можуть мати далекосяжні наслідки для регіональної стабільності та безпеки.

Офіційно ні сам удар, ні його наслідки ні Україна, ні Росія не коментували.

Однак українські ЗМІ з посиланням на джерела в ГУР заявляють, що метою атаки була радіолокаційна станція дальнього виявлення цілей «Воронеж М».

Чи вражена станція, невідомо.

На супутникових знімках, з’явившихся в мережі, видно, ймовірно, сліди пожежі, пише Радіо Свобода. Хоча достовірно оцінити ступінь можливого ураження не дозволяє якість фото.

Об’єкт належить до ядерної інфраструктури РФ.

Раніше повідомлялося, що аналогічний об’єкт був атакований українським безпілотником 23 травня в Армавірі Краснодарського краю.

«Воронеж М» – це радіолокаційна станція великої дальності, яка входить до системи відбиття ядерного нападу. Російський сенатор Дмитро Рогозін тоді звинуватив США в причетності до удару і заявив, що «вони дадуть відповідь по повній».

Згідно з військовою доктриною РФ, напад на об’єкти ядерного стримування може стати приводом для ядерного удару. Західні ЗМІ вже висловлюють тривогу з цього приводу.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск звернув увагу на несподівану зміну риторики президента США Дональда Трампа щодо України. Про це повідомляє видання Politico. За словами Туска, попри те що слова американського лідера звучать на перший погляд оптимістично, вони можуть містити інший, менш очевидний підтекст, який потребує уважного аналізу.

Ще донедавна Трамп неодноразово повторював тези, близькі до кремлівських, заявляючи, що Україна нібито не зможе повернути контроль над своїми територіями у межах 2014 року. Проте нещодавно він різко змінив позицію, заявивши, що Київ здатен розгромити Росію і відновити свої міжнародно визнані кордони. Така трансформація в риториці здивувала союзників по НАТО й ЄС, які вже звикли до його скептичних оцінок.

Водночас Туск застеріг, що цей оптимізм може означати відмову США від зусиль із завершення війни. «Президент Трамп заявив, що Україна може за підтримки Євросоюзу повернути собі всю свою територію. За цим дивовижним оптимізмом ховається обіцянка скорочення втручання США і передача відповідальності за припинення війни Європі. Правда краща за ілюзії», – наголосив польський прем’єр у соцмережі.

Politico нагадує, що непослідовність позиції Трампа у питанні війни не раз викликала занепокоєння. Йдеться про різкі зміни від називання Володимира Путіна «божевільним» до теплої зустрічі з ним на Алясці кілька місяців по тому, а також про спроби зупинити, а потім знову відновити постачання військової допомоги Україні.

Такі «повороти» створюють невизначеність у Києва та його союзників і змушують замислитися, чи можна розраховувати на стабільну підтримку Вашингтона в умовах війни.

Ці дані підкреслюють важливість постійної уваги до мовного питання в освітньому процесі та суспільстві в цілому. Експерти наголошують, що мова є не лише засобом комунікації, але й важливим елементом національної ідентичності та культурної спадщини.

Аналогічно цей показник знизився серед учителів (з 93 по 82%) і батьків (з 94 по 86%).

Кількість учнів, які використовують виключно державну мову на уроках і перервах, впала на 8%. Суто українською мовою за межами школи спілкується менше 40% школярів. На сході країни таких лише 17%, на заході – 74%.

“У східному і південному макрорегіонах у повсякденному спілкуванні учасників освітнього процесу переважає російська мова”, – кажуть автори дослідження.

Також упала на 11% кількість старшокласників, які використовують україномовний контент в інтернеті. На 12% впало число тих, хто вважає мову контенту важливою.

Причини падіння популярності української мови в дослідженні пояснюють тим, що “цього року дослідженням охоплено більшу кількість респондентів з акцентом на міську місцевість. Відомо, що міська агломерація традиційно є епіцентром збільшення російськомовного компонента”.