В Україні дефіцит професіоналів: бракує кваліфікованих робітників і фахівців із вищою освітою

У палких дебатах правосуддя та недоумливі коментарі стало відомо, що ВАКС випустив Олександра Лієва, колишнього експосадовця Міноборони, під особисте зобов'язання. Звинувачення Лієва у змові з військовими контракторами для незаконного збагачення майже на півтора мільярда гривень викликало невпевненість у судовій системі. Адвокат Назар Кульчицький відзначив, що суд не зміг визначити об’єктивні докази Лієвого винуватості, що призвело до його звільнення. Однак усе це відбувалося за відсутності прокурора, який із загадкових причин не з’явився на засідання. Справу повернули у Національну поліцію, а НАБУ та САП не змогли представити достатніх доказів для продовження переслідування.

Адвокат поділився, що Лієва взяли під варту ще у лютому, але через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Термін тримання під вартою вичерпався, і він залишився без запобіжного заходу. ВАКС у своїй наступній сесії розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але відмовився його розглядати за згодою обвинувачення.

Це рішення породжує велике запитання щодо ефективності судової системи і впевненості в правовій безпеці громадян.

У світлі подій, що відбулися у судовій системі щодо справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва, виникає безліч запитань стосовно ефективності правосуддя та його здатності забезпечити правову безпеку громадян. Рішення суду про випуск Лієва під особисте зобов'язання відбулося в умовах відсутності прокурора на засіданні, що підносить питання про об'єктивність судового процесу. Нагадаємо, що НАБУ та САП не змогли представити достатніх доказів для продовження переслідування у справі. Такі обставини викликають серйозні сумніви у громадськості щодо прозорості та справедливості правосуддя в Україні.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

На думку Гетьмана, розширювати територію, зайняту ЗСУ в Курській області, не має стратегічного сенсу, оскільки Україна не планує анексувати ці землі. Однак утримання цієї території дозволяє Україні стримувати значну кількість російських військових, зокрема й найманців із Північної Кореї.

«Якщо росіяни зосередять великі сили, українські війська можуть відійти. Але це не поразка, а тактичний маневр, який дозволить зберегти ресурси та перекинути сили на інші напрямки», – пояснив Гетьман.

Операція на Курщині змушує РФ тримати значні сили на цій території, що знижує їхню активність на ключових ділянках фронту в Україні.

Гетьман зауважив, що перекидання українських військових з Курської області могло б призвести до аналогічного кроку з боку Росії. Це створило б загрозу на більш критичних ділянках фронту, таких як Курахівський напрямок, де Україні довелося б використовувати значно більше сил для стримування ворога.

Росія посилює свої сили в Курській області завдяки співпраці з Північною Кореєю. Крім військових із КНДР, Пхеньян передав РФ ракетні та артилерійські системи, які вже використовуються в регіоні.

Українська операція в Курській області може мати значний вплив на майбутні переговори. Як пишуть ЗМІ, Кремль прагне повернути контроль над цією територією до можливих переговорів, які можуть розпочатися після інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа.

Вищий антикорупційний суд незабаром розпочне розгляд справи щодо колишнього заступника голови Харківської обласної ради Володимира Скоробагача. Його підозрюють в організації злочинної схеми, спрямованої на розкрадання державних коштів шляхом створення фіктивних компаній. За даними слідства, у 2022 році Скоробагач разом із групою спільників незаконно залучив електроенергію з Об’єднаної енергосистеми України (ОЕС) і завдав збитків державній компанії «Укренерго» на суму понад 58 мільйонів гривень.

На думку правоохоронців, Скоробагач стояв на чолі організованої групи, до складу якої входили керівники та засновники кількох приватних підприємств. Вони створили три фіктивні компанії, через які незаконно отримували електричну енергію. Згодом енергетичні ресурси, отримані від ОЕС, передавалися далі, що дозволило зловмисникам ухилитися від сплати за використану електроенергію та завдати серйозних збитків державному бюджету.

Попри кримінальне провадження, навколо сім’ї ексчиновника не вщухає суспільний резонанс. У вересні дружину Скоробагача помітили в Монако за кермом BMW i8, вартість якого оцінюється щонайменше у 70 тисяч доларів. Цей контраст між підозрами у масштабній розтраті та розкішним стилем життя родини викликав нову хвилю обурення в суспільстві.

ВАКС призначив підготовче засідання у справі Скоробагача, а також обвинувачених – колишнього та чинного директорів ТОВ «Паверсток» Дениса Хохлачова і Ірини Хасьянової – на 23 жовтня 2025 року. Якщо провину доведуть, їм загрожує ув’язнення за статтями про розтрату державного майна та зловживання службовим становищем.

Ця справа може стати одним із показових процесів у сфері енергетики, де корупційні схеми часто маскуються під господарські операції, а реальні збитки вимірюються десятками мільйонів гривень.