Субота, 13 Червня, 2026

В Україні обговорюють нові підходи до проблеми самовільного залишення військових частин

Важливі новини

Рубіо привітав росіян з Днем Росії та обговорив можливості відносин із Москвою

12 червня, в день святкування Дня Росії, державний секретар...

Ознаки високого рівня цукру в крові на які варто звернути увагу

Високий рівень цукру в крові є характерною ознакою діабету 2 типу і може проявлятися низкою симптомів, на які варто звернути увагу, щоб вчасно діагностувати захворювання. Медики британської служби охорони здоров’я NHS виділяють кілька основних сигналів тіла, які можуть свідчити про проблеми з глюкозою. Одним із найпоширеніших симптомів є поліурія — часте сечовипускання, особливо вночі. Це […]

Метадон через Telegram: поліція викрила наркоорганізацію з Черкащини

Поліція України припинила діяльність потужного злочинного угруповання з Черкаської області, яке понад пів року займалося розповсюдженням метадону на території кількох областей, зокрема в Києві, Одесі та Черкасах. Про це повідомила Національна поліція в Telegram. Керувала наркобізнесом 33-річна жителька Черкаської області. Вона створила злочинну структуру з 17 осіб, кожен із яких виконував конкретну роль: від адміністрування […]

Масштабна енергетична схема: як нібито працював ланцюг офшорів та держзакупівель

Розслідування, що привернуло значну увагу в енергетичній сфері, описує можливе існування багаторівневої корупційної схеми, пов’язаної з діяльністю великих приватних структур, які працюють на українському ринку електроенергії. За інформацією викривачів та окремих судових матеріалів, мова йде про практики, які могли впливати на формування ціни, обсяги закупівель і розподіл фінансових потоків у державному та приватному сегментах галузі.

У центрі цієї історії — компанії, пов’язані з бізнес-групою Ріната Ахметова, серед яких згадується ДТЕК (ЄДРПОУ 39307323) і постачальники електроенергії, що працюють під брендом YASNO. За твердженнями джерел, ці структури нібито були задіяні у штучному створенні дефіциту електроенергії, що могло стати підставою для коригування тарифів та збільшення витрат державних закупівель. Такий підхід, як зазначають учасники ринку, потенційно дозволяв формувати сприятливі умови для подальших фінансових маневрів.

Одним із ключових елементів схеми називають роботу компаній YASNO на ринку закупівель електроенергії для бюджетних установ. Постачальники беруть участь у тендерах із початково низькою ціною, що дозволяє їм укладати контракти з державними та комунальними організаціями. Після підписання договорів, за твердженнями джерел, сторони оформлюють додаткові угоди, які суттєво підвищують тариф.

У деяких випадках підвищення, як стверджують учасники розслідування, досягало 30–90%, що значно перевищує гранично допустиму зміну ціни у 10%, передбачену законом «Про публічні закупівлі».

Правомірність такої практики вже стала предметом розгляду в судах. Господарський суд Дніпропетровської області у справах №904/4774/23 та №904/6143/23 визнав подібні додаткові угоди недійсними, фактично підтвердивши порушення правил зміни ціни після тендеру. Ці рішення створили прецедент, що може мати наслідки для інших контрактів, укладених за аналогічною схемою.

Другим напрямком діяльності, який описують аналітики та учасники ринку, є маніпуляції у секторі «ринку на добу наперед» (РДН). За даними розслідування, компанія ДТЕК має можливість впливати на формування дефіциту електроенергії, що призводить до підвищення цін. Частина електроенергії, яку через завищені тарифні пропозиції не реалізує державний «Енергоатом», переходить на балансуючий ринок.

Саме там, як стверджують джерела, афілійовані з групою Ахметова маневрові електростанції викуповують цей ресурс за мінімальною вартістю — інколи лише за 0,01 грн/МВт·год. Після цього електроенергія перепродується кінцевим споживачам уже за повною ринковою ціною — близько 3000 грн/МВт·год.

Експерти наголошують, що ця модель нагадує принципи, за якими працювала критикована в минулі роки формула «Роттердам+», коли ціна електроенергії зростала не за рахунок ринку, а через адміністративно створені умови.

За інформацією з матеріалів розслідування, кошти, отримані від таких операцій, частково виводилися через іноземні компанії Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd. Саме на них були оформлені корпоративні права низки вугільних підприємств та об’єкти нерухомості за кордоном.

Деякі активи, пов’язані з групою, продовжували роботу на території РФ та були забезпеченням під кредит ПАТ «Сбербанк Росії» на суму понад 400 мільйонів доларів. Це ускладнювало фінансовий контроль, а також робило непрозорою структуру володіння та походження коштів.

Енергетичний сектор України вже тривалий час залишається однією з найменш прозорих галузей. Монополізація ринку, високі ціни та перманентні дефіцити створюють умови для зловживань. Учасники ринку та антикорупційні організації неодноразово звертали увагу на відсутність чітких правил, які б забезпечували справедливе формування тарифів.

Вплив недостатнього сну на здоров’я та ефективність людини

Недостатній сон впливає на організм набагато глибше, ніж може здаватися на перший погляд. Йдеться не лише про відчуття втоми або сонливості протягом дня — хронічний недосип здатен суттєво змінювати емоційний стан, знижувати концентрацію та продуктивність, порушувати роботу імунної системи і навіть підвищувати ризик розвитку серйозних захворювань, таких як серцево-судинні проблеми, діабет або депресія.

Наукові дослідження підтверджують, що під час сну організм проходить важливі процеси відновлення: нейрони очищуються від токсинів, відновлюються м’язові та тканинні структури, стабілізується гормональний баланс. Хронічний дефіцит сну порушує ці процеси, що з часом відображається на фізичному та психічному здоров’ї. Людина стає більш роздратованою, знижується здатність до навчання та запам’ятовування, а стресові реакції організму посилюються.

Одним із перших сигналів недосипання стають зміни настрою. Людина може відчувати підвищену дратівливість, емоційну нестабільність або пригнічений стан. Недостатній сон безпосередньо впливає на зони мозку, які відповідають за контроль емоцій, через що зростає ризик тривожних і депресивних проявів.

Ще одним поширеним наслідком є набір зайвої ваги. Нестача сну порушує баланс гормонів, що регулюють апетит і рівень цукру в крові. У результаті з’являється потяг до калорійної їжі та переїдання, а контроль над харчуванням ускладнюється.

Недосипання також заважає організму повноцінно відновлюватися. Саме під час сну активується імунна система, відбувається боротьба з вірусами та запальними процесами. Коли сну бракує, людина частіше хворіє, повільніше одужує та легше підхоплює інфекції.

Серйозних змін зазнають і когнітивні функції. Під час сну мозок обробляє й закріплює отриману за день інформацію. Якщо цей процес порушений, погіршуються пам’ять, здатність до навчання та швидкість мислення.

Окремою проблемою стає зниження концентрації уваги. Виконання звичних завдань потребує більше зусиль, зростає кількість помилок, а керування транспортом у стані недосипання стає небезпечним. За рівнем ризику така ситуація може бути співставною з водінням у стані сп’яніння.

У довгостроковій перспективі хронічна нестача сну підвищує артеріальний тиск, ризик серцево-судинних захворювань, інсульту та серцевого нападу. Фахівці попереджають, що регулярний недосип може скорочувати тривалість життя.

Для покращення якості сну рекомендують починати з базових кроків: створити комфортні умови у спальні, дотримуватися сталого графіка відходу до сну, обмежити вживання алкоголю та кофеїну, а також уникати перевантаження перед сном. У разі тривалих проблем зі сном варто звернутися до лікаря для консультації та підбору безпечних рішень.

Зростаюча кількість випадків самовільного залишення військових частин (СЗЧ) в Україні стає серйозною загрозою для обороноздатності країни. За оцінками фахівців, така ситуація може стосуватися до 300 тисяч військовослужбовців, що виходить за межі стандартних дисциплінарних питань і перетворюється на стратегічний виклик для армії.

Військовослужбовець ЗСУ Ілля Шполянський висловив думку, що держава повинна змінити своє ставлення до військових, які покинули службу, розглядаючи їх не як порушників, а як цінний кадровий ресурс. Багато з них, на його думку, мають бойовий досвід і можуть бути знову залучені до армії за наявності адекватних механізмів відновлення.

Шполянський вказує на недоліки сучасної системи мобілізації та роботи територіальних центрів комплектування (ТЦК). За його словами, часто мобілізують осіб з обмеженою придатністю, які не можуть ефективно виконувати бойові завдання, що призводить до їх розміщення у тилових підрозділах без чітких функцій, але з необхідністю фінансування.

Він також зазначає, що серед військових, які самовільно залишили частини, є значна кількість тих, хто може швидко відновити свої обов'язки, проте бюрократичні перепони ускладнюють їх повернення. Зокрема, перевантаження Державного бюро розслідувань призводить до того, що розгляд справ про СЗЧ може тривати до двох років, що фактично паралізує можливість їх легального повернення на службу.

Експерти вказують, що питання СЗЧ є комплексним і охоплює не лише дисциплінарні аспекти, а також моральне виснаження військових, їх тривале перебування в бойових умовах і інші об'єктивні обставини. Багато військовослужбовців залишають службу не через небажання воювати, а через складності, пов'язані з їхньою ситуацією.

Шполянський також пропонує запровадити фінансові стимули, які допоможуть залучити колишніх військових назад до підрозділів. Пропонується виплата премій у розмірі близько 50 тисяч гривень за кожного повернутого бійця. На його думку, це буде більш економічно вигідно у порівнянні з витратами на нову мобілізацію та навчання.

Проте, фахівці з безпеки наголошують на необхідності комплексного підходу до впровадження таких змін. Процес повернення військових, які самовільно залишили службу, має бути супроводжений зрозумілими юридичними процедурами та системою реабілітації, аби оцінити їхню готовність до повторного виконання обов'язків.

Крім того, важливо враховувати різні категорії військових, адже між тими, хто залишив частину після багаторічної служби, та тими, хто не приступив до виконання обов’язків після навчання, існує суттєва різниця.

Ситуація з самовільним залишенням частин також має соціальне підгрунтя, впливаючи на довіру суспільства до армії та загальну ефективність оборонного сектору. Тому для вирішення цієї проблеми необхідно застосовувати не тільки силові методи, але й гнучку політику, яка б відповідала реаліям війни.

На даний момент у державних структурах не оголошено про конкретні зміни у стратегіях стосовно цієї проблеми, але обговорення цієї теми стає все більш актуальним у публічному просторі. Це може вказувати на можливі реформи в сфері мобілізації та управління кадровими ресурсами армії, що, в свою чергу, може позитивно вплинути на ефективність ЗСУ у умовах тривалого конфлікту.

Останні новини