В Україні обмежили захмарні пенсії чиновників

На Черкащині розгортається скандальне розслідування, пов'язане з діяльністю кількох осіб, які є членами Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Вони стали об'єктом підозр у підробленні офіційних документів та службовому підробленні. Це серйозне порушення, що має значення в контексті законодавства України, згідно з ч. 3 ст. 358 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Владні органи Черкащини вживають всіх можливих заходів для ретельного розслідування цієї справи та встановлення всіх фактів. Забезпечення чесності та надійності роботи МСЕК є надзвичайно важливим для забезпечення прав громадян на якісну медичну експертизу.

Крім того, серед осіб, яким вручено підозру, є лікар-ортопед, який за попередніми даними, поставив фіктивний діагноз пацієнту, що є серйозним порушенням етичних та професійних стандартів медичної практики.

Новина була б однією із багатьох по викриттю корупції у МСЕК, якби не одне “АЛЕ”. “Потрібним пацієнтом” виявився 27-річний син міського голови міста Умань Ірини Плетньовоі Назар Плетньов. У 2022 році Ірина Плетньова, із використанням своїх місцевих контактів у МСЕК та лікувальних закладах Умані, порішала отримання сином ІІ групи інвалідності по опорно-руховому апарату і “бронь” від мобілізації.

Під слідством опинилися терапевт, невропатолог, хірург та офтальмолог обласного центру медико-соціальної експертизи, а також ортопеди-травматологи міської лікарні. Поліцейські встановили, що медичні працівники внесли до офіційних документів неправдиві відомості для присвоєння пацієнту групи інвалідності.

Тепер у Плетньової зовсім інші проблеми – як так пропетляти, щоб підозру не отримала вона сама, бо лікарі під слідством по безпосередній ініціаторці злочину мовчати не будуть, і її “відмазаний” син Назар.

Очевидно, що мерство в Умані для Плетньової – теж під великим питанням. А епізодів по місту, окрім МСЕК, більш аніж достатньо.

Син Олени Мальчевої, посадовиці Державної податкової служби України, яка нещодавно потрапила під приціл через неправдиве декларування активів свого чоловіка, виявився співзасновником української компанії разом з громадянином Російської Федерації. Виявилося, що цей російський партнер веде бізнес на тимчасово окупованій території Криму і сплачує податки до бюджету Росії. Компанія, про яку йдеться, носить назву ТОВ "Кривенко" (ЄДРПОУ 44104226) і була зареєстрована в грудні 2020 року.

Основним напрямом діяльності компанії є комп’ютерні послуги, що дозволяє їй функціонувати у різних сферах IT-сектору. Наразі з’ясування всіх деталей цього бізнес-зв'язку викликає суспільний інтерес, адже виявлені взаємозв’язки можуть вказувати на більш глибоке порушення закону. На тлі цього, питання щодо прозорості бізнесу таких осіб та їхніх фінансових відносин з країною-агресором ставить під сумнів етичність та правомірність їхніх дій.

За відкритими даними, Ковунов раніше мав українське громадянство та був зареєстрований у Донецьку. Після окупації міста він, імовірно, отримав російський паспорт. Попри повномасштабне вторгнення РФ в Україну, бізнес-партнерство між ним і Кривенком не припинене.

Наразі Денис Ковунов веде підприємницьку діяльність у тимчасово окупованому Криму. Йому належить ТОВ “КМД-Групп”, зареєстроване у 2021 році в Ялті за законодавством РФ.

За даними фінансової звітності, у 2024 році дохід компанії становив 5,4 млн російських рублів (приблизно 3 млн грн). За цей же період підприємство сплатило 247 тис. рублів податків до бюджету РФ (орієнтовно 140 тис. грн).

Крім того, Ковунов володіє частками ще у трьох українських компаніях, де у реєстраційних документах він зазначений як громадянин Російської Федерації.

Факт ведення бізнесу на окупованих територіях та сплати податків до бюджету держави-агресора може бути предметом окремої правової оцінки правоохоронних органів. Водночас співзасновництво українських громадян із особами, які здійснюють діяльність за російським законодавством у Криму, може викликати додаткові запитання щодо комплаєнсу, репутаційних ризиків та відповідності чинному законодавству України.

Станом на момент публікації офіційних коментарів від сторін або правоохоронних органів щодо цієї ситуації немає.

Сумська область, що межує з Російською Федерацією, залишається вразливою до потенційних атак. Географічне розташування регіону робить його стратегічно важливим для обох сторін конфлікту.

Про це розповів командир батальйону ударних безпілотних авіакомплексів “Ахіллес”. Повномасштабна війна в Україні триває і росіяни шукають способи відкрити новий фронт.

Командир розповів про наявність резервів у ворога на Сумському напрямку.

“На жаль, так, вистачає. Противник може тримати високоінтенсивний темп бойових дій. Чи є можливість зібрати угруповання, щоб спробувати перетнути лінію держкордону у Харківській чи Сумській області? На жаль, є. Противник постійно проводить розвідувальні дії, намацує, в якому стані знаходиться лінія держкордону, шукаючи слабкі місця. Це ведеться з однією ціллю – у перспективі спробувати перетнути лінію держкордону”, – додав Федоренко.

Юрій Федоренко, командир батальйону “Ахіллес” 92-ї окремої штурмової бригади також повідомив про успіхи на Харківському напрямку.

“Більш детально про це скаже Генштаб, оскільки деякі позиції є перехідними. Але позитивна динаміка щодо деокупації є, більшість позицій, з яких вдалося вибити ворога, залишаються за нами. Противник не збирається виходити з Харківської області, залучає все наявне. Незважаючи на це, Сили оборони мають конкретні результати як щодо утримання позицій, так і додатково впроваджуємо наступальні дії для вибиття противника з нашої землі”, – зазначив Федоренко.

Він також поділився думками щодо стратегічних цілей ворога на Харківському напрямку, наголосивши, що окупанти не можуть їх досягти.

“Чи зможе противник реалізувати наміри, які він ставив перед собою у Харківській області? Це закріплення на плацдармі у Вовчанську, вихід у тил угрупованню, яке виконує завдання на Куп’янському відтинку, і максимальне наближення до адміністративних меж Харкова для взяття його під контроль, зокрема за допомогою ствольної артилерії. Чи вдасться це противнику? На поточний момент точно ні”, – сказав Федоренко.

За даними видання Foreign Policy, посилаючись на представника НАТО, виявлено, що FPV-дрони, використовувані в Збройних Силах України, не відзначаються високою ефективністю. Зазначається, що ці дрони оснащені недорогими камерами, що ускладнює їхнє використання вночі або при поганій погоді. Також часто вони несуть саморобні боєприпаси, які, на жаль, не завжди ефективно вибухають або навіть не спрацьовують під час польоту. Аналітики, опитані Foreign Policy, вважають, що атаки FPV-дронів на російські танки дають неоднозначні результати. Роб Лі, старший науковий співробітник Євразійської програми Інституту зовнішньополітичних досліджень, зазначає, що загальна точність FPV-безпілотників становить менше 50%, а для знищення танка часто потрібно використати 10 або більше дронів. Проте варто відзначити, що у Росії починають вичерпуватися запаси бронетехніки, тому зберігаючи нинішній темп на полі бою, Москва може стати перед проблемою втрати чисельної переваги в танках, що ускладнить проведення наступальних операцій у майбутньому. "Проблема полягає в тому, що Росія отримує багато живої сили", — підкреслює аналітик.

Загальна суть статті полягає в тому, що FPV-дрони, використовані у Збройних Силах України, мають деякі недоліки, які ускладнюють їх ефективне використання. Низька точність та недоліки у збройних пристроях, які не завжди працюють належним чином, роблять їх менш ефективними в бойових умовах. Також важливою є інформація щодо можливої втрати чисельної переваги в танках з боку Росії у майбутньому. Проте, варто розглядати ці висновки у контексті загальної ситуації на полі бою та можливостей подальшого удосконалення використання безпілотних літальних апаратів.