В Україні перевірять понад 1,5 тисячі чиновників з інвалідністю, оформленою за рішенням МСЕК

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Нашим партнерам не однаково. Це (наявність кримінальних справ проти чиновників НБУ – ред.) впливає на атмосферу переговорів, і готовність до будь-якого якісного діалогу,

Він додав, що іноземним партнерам під час переговорів щодо виділення коштів Україні важливо відчувати стабільність Національного банку і наявність гарантійних механізмів. Зокрема, коли є відчуття, що інституцію підтримує влада, переговори просуваються набагато якісніше і ефективніше.

Якщо ж міжнародні партнери розумітимуть, що в Національному банку є плинність кадрів або певна підвішеність через кримінальні справи проти посадовців НБУ, за словами Кулика, вони будуть висувати більш жорсткі вимоги, більш чітко прописані правила, більше робитимуть ставку на зобов’язання, на якісь певні зовнішні гарантійні механізми тощо.

Така ситуація також призводить до того, що міжнародні фінансові установи не хочуть комунікувати напряму із керівниками структурних підрозділів НБУ, а роблять ставку на інституційний діалог.

Це з одного боку знімає особистий, емоційний фактор, як то кажуть, але з іншого боку не дозволяє нам більш ефективно проводити переговори з нашими зовнішніми партнерами в тому числі кредиторами та донорами. Оскільки всі наші запевнення або політичні заяви – вони розглядають як білий шум, а не як результат виконаної політики,

Шевченківський районний суд Києва визнав потерпілою співзасновницю банку “Конкорд” Юлію Сосєдку у кримінальному провадженні щодо ймовірного зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків, директором юридичного департаменту Національного банку України Олександром Зимою.

Кримінальна справа стосується листа Національного банку України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за підписом Олександра Зими, яким він рекомендував Фонду відкликати позови, подані “Конкордом” проти НБУ. У документі йшлося про чотири позови банку “Конкорд” до НБУ, у яких банк вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Ці позови були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію “Конкорду” й увів туди тимчасову адміністрацію.

Співзасновниця “АТ “АКБ “Конкорд” Олена Сосєдка заявила, що Національний банк України проігнорував пропозиції акціонерів банку “Конкорд” перед його ліквідацією, а потім ще й за вказівкою регулятора їх позбавили права на справедливий суд.

Міністр оборони Російської Федерації, Сергій Шойгу, проголосив про наміри Росії посилити удари на Україну з метою подальшого руйнування матеріально-технічного забезпечення українських військ. У своїй заяві Шойгу підкреслив намір збільшити використання безпілотників та ракет у найближчі тижні для максимального завдання шкоди українській інфраструктурі та оборонно-промисловій базі до моменту отримання допомоги від Сполучених Штатів. Це випливає з доповіді Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики роблять припущення, що акцент Сергія Шойгу на ударах по українській логістиці може свідчити про можливу зміну цілей російських військ з метою поранення української транспортної інфраструктури, логістики та військових складських об'єктів. Російські війська вже нанесли сильні удари по об'єктах української транспортної інфраструктури в Дніпропетровській області 19 квітня, і можуть планувати повторити та розширити ці удари в найближчі тижні з метою перекриття українських зв'язкових ліній.

"Російське військове командування може сподіватися, що скоординовані заходи з перекриття обмежать здатність України розподіляти живу силу та матеріально-технічні ресурси на критично важливих ділянках фронту, та відтермінують покращення можливостей, які забезпечить українським військам прибуття американської безпекової допомоги", — відзначають аналітики.

Сам Сергій Шойгу у вівторок, 23 квітня, заявив, що російська армія підвищить інтенсивність ударів по Україні, зокрема, спрямованих на логістичні центри та бази зберігання західної зброї.

Згідно з інформацією з доповіді Інституту вивчення війни (ISW), Росія має намір посилити удари на Україну з метою руйнування її оборонної та транспортної інфраструктури. Проголошені наміри міністра оборони Росії, Сергія Шойгу, свідчать про можливість збільшення використання безпілотників та ракет для завдання максимальної шкоди українським об'єктам. Передбачається, що ці удари спрямовані на обмеження здатності України в розподілі ресурсів та призводять до затримки отримання американської допомоги. Зазначено, що Російська Федерація може планувати розширення атак на українські об'єкти в найближчі тижні з метою перекриття зв'язкових ліній та підтримки своїх стратегічних цілей.

Прогноз повернення мігрантів в Україну: Ризики та Затримки на Три Роки

Прогнозується, що процес повернення мігрантів в Україну буде поступовим і пов'язаним зі зниженням безпекових ризиків, спочатку з 2025 року. Тривалість війни, проте, спричинює збільшення ризиків неповернення значної частини громадян. Згідно з оглядом ООН, на кінець 2023 року кількість зовнішніх мігрантів становила 6,3 мільйона осіб. Прогноз Національного банку України передбачає подальший відтік близько 100 тисяч осіб на рік у 2024 році через високі безпекові ризики. Однак після зменшення загроз у 2025 році очікується повернення близько 400 тисяч осіб.

Наприкінці 2023 року кількість біженців з України склала 6,357 мільйона осіб за кордоном, з яких понад 5,9 мільйона — в Європі. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що після завершення війни близько 2 мільйонів українців можуть вирішити залишитися за кордоном. Ризики повільного повернення посилюються через тривалий конфлікт, інтенсивність бойових дій та обстріли цивільної інфраструктури. Важливо враховувати, що еміграційні та економічні фактори можуть вплинути на ринок праці в Україні, викликаючи диспропорції та виклики для бізнесу.

Прогноз повернення мігрантів в Україну вказує на поступовий процес, пов'язаний із зниженням безпекових ризиків, який може розпочатися з 2025 року. Тривалість конфлікту призводить до збільшення ризиків неповернення значної частини українців. Однак з виходом з воєнного стану у 2025 році передбачається повернення близько 400 тисяч осіб.

Незважаючи на сподіване зменшення безпекових загроз, огляд вказує на можливість, що деякі мігранти можуть відмовитися від повернення через успішну адаптацію у країнах-реципієнтах. Довготривалі наслідки війни, великі еміграційні потоки та економічні виклики можуть вплинути на внутрішній ринок праці та створити труднощі для економіки України.