В Україні планують створити Держагентство зі страхування військових ризиків

Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочала кримінальне провадження 15 березня внаслідок журналістського розслідування Bihus.info, що стосується колишнього керівника комунального підприємства "Київський метрополітен", Віктора Брагінського. Цю інформацію оприлюднила Рада громадського контролю Національного антикорупційного бюро. Деталі розслідування НАБУ залишаються конфіденційними для забезпечення нормального ходу попереднього слідства. Справа зареєстрована під номером 42024000000000403. Відповідно до опублікованого журналістського розслідування, що стосується недекларованих активів та сумнівних тендерів у метрополітені, Віктор Брагінський подав у відставку 15 березня. Відставку офіційно оформили наступного дня за взаємною згодою сторін. З 17 березня обов'язки керівника КП "Київський метрополітен" виконує Віктор Вигівський — головний інженер підприємства. Брагінський очолював "Київський метрополітен" практично протягом десяти років, з липня 2014 року, і його призначив особисто мер Києва Віталій Кличко. Крім того, він володів депутатським мандатом у Київраді від партії УДАР Віталія Кличка та був членом постійної комісії з бюджетних питань, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності.

Отже, зазначені вище події щодо початку кримінального провадження стосовно колишнього керівника "Київського метрополітену" Віктора Брагінського свідчать про серйозні підозри щодо можливих порушень у його діяльності. Журналістське розслідування, яке спровокувало це реагування з боку антикорупційних органів, засвідчує наявність певних нестач у деклараціях та сумнівних діях у сфері тендерів у метрополітені. Важливо відзначити, що зміна керівництва підприємством та відставка Брагінського є наслідком цих звинувачень і свідчить про серйозність ситуації. Деталі розслідування залишаються конфіденційними, але важливо, щоб правосуддя виконало свою роботу та встановило всі факти.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив випустити підозрюваного експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, з обов'язковою особистою відповідальністю після того, як адвокат Назар Кульчицький повідомив про це Суспільне. Попередньо Лієв перебував під вартою, але суд вирішив змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання та відправив його до СІЗО.

За даними трансляції засідання, прокурор відсутній, що породжує питання щодо обґрунтування вироку. Справу Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли знайти достатні докази щодо обвинувачень у розкраданні, зазначив суддя Ярослав Шкодін.

Згідно з адвокатом, підозрюваного взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, однак після місяця Лієва випустили під особисте зобов'язання. Рішення про випуск було скасоване 9 квітня, проте Лієв не повернувся до в'язниці, оскільки строк тримання під вартою вичерпався 8 квітня. ВАКС 17 квітня розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення вирішив залишити його без розгляду.

Згідно з інформацією, наданою у вищезгаданій статті, суд вирішив випустити підозрюваного експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, під особисте зобов'язання, скасувавши попередній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Порушник підозри в масштабних корупційних діях у сфері закупівель боєприпасів для Збройних Сил України мав бути утриманий за ґратами з 12 лютого. Проте, після місяця застави його звільнили, а вже 9 квітня скасували рішення про випуск. Втім, Лієв не повернувся до в'язниці, вважаючи, що строк його тримання під вартою закінчився. Незважаючи на це, 17 квітня Вищий антикорупційний суд відмовився розглядати питання щодо зміни запобіжного заходу, залишаючи Лієва без запобіжного заходу взагалі. Таке рішення суду стало можливим через відсутність прокурора на засіданні, що може ставити під сумнів законність ухваленого вироку. Крім того, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не надали достатніх доказів у справі Лієва, що призвело до повернення справи в поліцію. Таким чином, цей випадок свідчить про складнощі та недоліки в судовій системі та боротьбі з корупцією в Україні.

Українські військові продовжують активні дії на Куп’янському та Лиманському напрямках, де досягли певних успіхів у тактичних операціях. На жаль, російські окупанти не припиняють свої спроби просунутися у напрямку міста Часів Яр та захід від Авдіївки, зосереджуючись, зокрема, на районі Бердичі. За повідомленням, 6 квітня, Збройні Сили України (ЗСУ) відбили атаки російських військ біля Тернів і Білогорівки, не дивлячись на протилежні твердження російських джерел про просування їхніх військ. У той же час, російські війська продовжують намагатися просунутися на захід від Бахмута у напрямку Часів Яр, але офіційно підтверджених змін у лінії фронту не зафіксовано. Російські джерела повідомляли про намагання захопити позиції у лісових масивах поблизу залізниці на сході та в заповіднику Ступки-Голубовські 2 на південному сході. Проте ці звіти не були підтверджені експертами. Ситуація в напрямку Авдіївки також залишається напруженою, з російськими військами, які просуваються на захід і намагаються зачистити ліси між населеними пунктами Тоненьке і Водяне. Українські військові залишаються на варті оборони, тримаючи ситуацію під контролем не лише на вказаних напрямках, а й в інших регіонах, включаючи різні території на південь, північ та захід від Бахмута, а також на сході Херсонської області.

Українські військові продемонстрували впевненість та успішність у тактичних операціях на Куп’янському та Лиманському напрямках, відбивши атаки російських військ та утримавши свої позиції. Незважаючи на спроби російських окупантів просунутися у напрямку міста Часів Яр та інших стратегічних об'єктів, українські Збройні Сили залишаються на варті оборони й утримують ситуацію під контролем. Це свідчить про готовність та ефективність українських військових у забезпеченні безпеки та захисті територіальної цілісності країни.