В Україні планують запровадити нові правила для контенту в TikTok

Згідно з отриманою інформацією, кількість втрат у системах ППО продовжує зростати. Це може бути пов'язано з цілеспрямованими діями противника, спрямованими на виявлення та ураження компонентів систем ППО та протиракетної оборони (ПРО) Збройних Сил України.

Звідси простий висновок. Нові поставки ніяк не покращують ситуацію, а тільки сприяють “підтримці балансу”. Щоб ситуація кардинально покращилася, треба моментальні поставки ППО і боєприпасів до них на 15 млрд $. Це дасть Україні перевагу на 2 місяці, поки їх росіяни не виявлять і не знищать. Але для заходу це не вигідно.

Україну на саміті НАТО у Вашингтоні чекають гарні новини щодо постачання систем протиповітряної оборони, зокрема Patriot.

Про це заявила посолка США при НАТО Джуліанна Смі.

“Будуть свіжі новини щодо ППО. Українці у квітні попросили в НАТО сім систем Patriot. І ми маємо дуже позитивну відповідь щодо цього, яка надійде найближчими днями”, – сказала Сміт.

Вона зазначила, що у Вашингтоні “буде великий тиждень”. І закликала стежити за “конкретними оголошеннями, які будуть надходити для України, для союзників по НАТО, новинами про оборонне виробництво, про стійкість, про кібербезпеку”.

США висловили повну підтримку пропозиції Європейської комісії, яка передбачає можливість використання частини заморожених російських суверенних активів для фінансової допомоги Україні та тиску на Кремль. Йдеться про механізм, який дозволить задіяти до 185 мільярдів євро із загальної суми заморожених російських активів, що перебувають в Європі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. За інформацією агентства Reuters, цей крок передбачає використання коштів без їх формальної конфіскації, що означає збереження юридичного статусу активів, але з можливістю їхнього розподілу через спеціально створену структуру.

Ідея полягає в тому, щоб частину заблокованих активів направити на відновлення України, що сильно постраждала від російської агресії, а також на підтримку її обороноздатності та економічної стабільності. Окрім цього, ініціатива передбачає використання цих фінансових ресурсів як інструмент тиску на Кремль, що має змусити Росію піти на переговори та зупинити військову агресію проти суверенної держави.

Однак план наразі гальмується через заперечення низки держав, зокрема Бельгії — саме там зосереджена більша частина цих активів (через інфраструктуру розрахунків та зберігання фінансових інструментів). За повідомленнями, бельгійська влада вимагає «чітких і надійних гарантій» перед тим, як погодитися на використання активів. Крім того, останні інциденти з виявленням дронів над бельгійськими аеропортами і військовими об’єктами підштовхнули Берлін і Брюссель до обережності — Німеччина прямо пов’язує ці інциденти з тиском у дискусії про російські активи. Кремль заперечує причетність до випадків із дронами та попереджає про «болючу відповідь» у разі вилучення своїх коштів.

У Вашингтоні, за інформацією Reuters, підтвердили — Америка «абсолютно підтримує» кроки ЄС щодо можливості використання заморожених активів як інструменту тиску на Кремль та допомоги Україні. Джерела в США наголошують, що це узгоджується з політикою посилення економічних заходів проти Москви.

Паралельно з обговоренням механізму використання заморожених активів США продовжують посилювати санкційний тиск на російський енергетичний сектор: наприкінці жовтня американська адміністрація ввела обмеження проти великих нафтових компаній РФ, серед яких — Rosneft і Lukoil. Це рішення має на меті скоротити фінансові можливості Кремля для ведення війни та примусити його до переговорів. Reuters відзначає, що економічні заходи доповнюються можливими подальшими заходами та ретельним моніторингом наслідків санкцій.