В Україні подешевшав популярний овоч: ціни в магазинах і на ринку

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Сахарук наголосив, що «розраховувати на себе» означає, зокрема, покладатися на працівників, які щоденно працюють над відновленням енергетичної інфраструктури, забезпеченням стабільного видобутку газу і вугілля, а також ремонтом генераційних потужностей, які живитимуть країну в періоди пікових навантажень.

Також він висловив упевненість, що українці значною мірою підготувалися до можливих труднощів: «Люди вже за два роки дуже сильно підготувалися, – зазначив Сахарук. – Вони встановили генератори, придбали додаткові батареї та інше обладнання».

У світлі поточних викликів виконавчий директор ДТЕК додав, що українцям варто думати про те, які додаткові кроки вони можуть зробити для підготовки до холодів. «Розраховуйте на себе. Я не жартую. Все в наших руках і залежить від кожного з нас», — сказав він, підкресливши, що внесок кожного сприятиме легшому проходженню зими.

Раніше Сахарук закликав українців задуматися над тим, як забезпечити свій комфорт взимку. «Якщо кожен подумає, що він зможе зробити для того, щоб пройти наступну зиму, і реалізує це, то вона точно мине легше», — зазначив він.

Цей заклик до активної підготовки на фоні нестабільної ситуації в енергетиці вказує на необхідність взаємної підтримки та самоорганізації в умовах можливих енергетичних обмежень.

У цьому році Україна приймає рішення відмовитися від активних зусиль у напрямку швидкого вступу до НАТО, і це рішення має глибокі підґрунтовані мотиви. Одним із найважливіших аргументів, що лежить в основі такого відступу, є серйозні страхи перед можливим втягненням альянсу у конфлікт з Росією. Україна, знаходячись у складній геополітичній ситуації, зрозуміло ретельно вивчає всі можливі наслідки свого приєднання до такої великої міжнародної організації.

Необхідно врахувати, що конфлікт з Росією має потенціал стати небезпечним і великим для всіх сторін, які залучені у цей процес. Таке рішення відкриває шлях для спроби знайти мирне врегулювання ситуації та зміцнення дипломатичних зусиль для забезпечення стабільності в регіоні. Україна прагне зберегти свою суверенність та незалежність, проте вирішення щодо членства у НАТО вимагає обміркованого підходу та урахування всіх можливих ризиків і перспектив.

Партнери України застерігли президента Володимира Зеленського від тиску на НАТО щодо швидкого наближення до членства, характеризуючи це як нереалістичну вимогу.

Зустріч Північноатлантичного альянсу цьогоріч відбудеться у Вашингтоні з 9 по 11 липня й буде присвячена 75-річчю організації.

США та Німеччина, підготовляючись до саміту, виступили проти конкретних зобов’язань стосовно часових рамок можливого вступу України до НАТО.

“Вони відносяться дуже обережно до подальшого руху України в напрямку повноправного членства в НАТО цього року”, – заявило джерело, ознайомлене з поглядами адміністрації Байдена.

“США, можливо, менше занепокоєні, ніж Німеччина, але є певні страхи щодо загрози, яку Росія може становити для інших членів альянсу”, – додали співрозмовники видання.

У минулому році Володимир Зеленський висловив обурення “безпрецедентною й абсурдною” ситуацією, коли керівництво НАТО відмовилося надати Україні запрошення на повноправне членство під час саміту у Вільнюсі. Цього року його закликали утриматися від тиску на окремих членів альянсу, щоб вони не підтримували чітку дату приєднання України до блоку.

На тлі цьогорічного саміту деякі країни альянсу, зокрема Велика Британія, намагалися вплинути на це рішення, що призвело до розколу в блоці, за словами джерел.

Це, за їхніми словами, може відіграти свою роль у питанні актуальності альянсу перед президентськими виборами у США та можливою перемогою Дональда Трампа.

Водночас, на липневому саміті НАТО у Вашингтоні Україні буде запропоновано те, що називатимуть “мостом” чи “шляхом” до вступу на знак підтримки процесу. Однак називати чітких термінів приєднання до альянсу не мають наміру. Пакет підтримки, який зараз обговорюється, підкреслить “здатність України обирати власне майбутнє” і демонструватиме, що “шлях до членства стає коротшим”, заявили два дипломати.

Пакет буде зосереджений на зміцненні збройних сил України, щоб гарантувати її готовність негайно приєднатися до НАТО, коли лідери альянсу приймуть таке рішення.

Для цього НАТО візьме на себе керівну роль у Рамштайні – місці збору понад 50 союзників, які координують воєнну допомогу Україні.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також намагався підштовхнути 32 члени альянсу створити фонд у 100 мільярдів доларів, щоб привести українську армію до “стандартів НАТО” через постачання зброї та навчання.

Проте деякі країни-члени висловлюють скептицизм щодо загальної суми, тому зараз розглядають заміну фонду обіцянкою кожного союзника виділяти Києву відсоток видатків на оборону.

НАТО вперше заявило, що Україна може стати його членом у 2008 році, але так і не визначило термін чи процес приєднання.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це повідомив Генштаб ЗСУ у ранковому зведенні.

Ворог завдав 78 авіаударів по позиціях українських підрозділів і мирних населених пунктах, зокрема скинувши 134 керовані авіабомби. Крім цього, дві ракети вразили цілі на підконтрольних Україні територіях. Російські війська задіяли понад 1600 дронів-камікадзе для ураження об’єктів, а також провели 112 обстрілів із реактивних систем залпового вогню.

Атаки завдали значної шкоди в Харківській, Луганській, Донецькій та Запорізькій областях. Найбільше постраждали населені пункти в районах Харкова, Куп’янська, Торецька та Покровська, де російські війська атакували як житлові квартали, так і позиції українських захисників.

Сили оборони відбили атаки російських військ на 12 напрямках. На Куп’янському напрямку противник двічі проводив наступальні дії в районі Вовчанська. Збройні сили України зупинили дев’ять спроб окупантів просунутися в районах Кучерівки, Кругляківки та Лозового.

На Лиманському напрямку українські воїни відбили 15 атак, зосереджених поблизу Греківки, Невського та Білогорівки. На Сіверському напрямку наші підрозділи успішно зупинили ворожу атаку біля Верхньокам’янського.

На Торецькому напрямку російські війська за підтримки бомбардувальної авіації дев’ять разів намагалися просунутися вперед у районах Торецька, Щербинівки та Неліпівки. Сили оборони на Покровському напрямку відбили 39 атак ворога, найбільше атак було зосереджено поблизу Променя, Лисівки та Григорівки.

На Курахівському напрямку ситуація залишалася вкрай напруженою: окупанти здійснили 40 спроб прорвати оборону України в районах Іллінки, Новоселидівки, Новодмитрівки та Антонівки.

На Времівському напрямку українські захисники відбили п’ять атак біля Богоявленки та Максимівки. На Оріхівському напрямку зафіксовано один штурм в напрямку Новоандріївки, а на Придніпровському напрямку противник тричі намагався прорвати позиції ЗСУ.

На північних кордонах, зокрема у Чернігівській області, російські війська зберігають присутність та ведуть розвідку, здійснюючи обстріли українських прикордонних позицій.

Ситуація на Волинському та Поліському напрямках залишається стабільною, без ознак формування ударних угруповань противника.

Авіація та ракетні війська ЗСУ продовжують завдавати ударів по ворогу. За минулу добу українські військові завдали п’ять ударів по місцях скупчення особового складу російських військ, а також уразили станцію радіоелектронної боротьби та інші об’єкти окупантів.