В Україні прогнозують сильну магнітну бурю з 8 на 9 серпня

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Після того, як у 2022 році комбригом став полковник Олег Побережнюк, у бригаді керівні посади стали обіймати наближені до Побережнюка люди. Зокрема, його кум Валерій Пастух став заступником командира, а похресника Владислава Пастуха було призначено командиром одного зі взводів.

Як з’ясувалося пізніше, Владислав вимагав у бійців гроші та фізично знущався над ними. В одному з випадків він прив’язав бійця до дерев’яного хреста.

Пастух молодший погрожував тим, що його батя – начальник штабу, а хресний – комбриг, які можуть перевести військових у піхоту, де їх одразу кинуть «на м’ясо». За рахунок цих погроз йому вдавалося вимагати в хлопців гроші.

Також комбриг Побережнюк відправляв бійців на Хмельниччину, щоб ті будували йому будинок.

Чекаємо на реакцію правоохоронців.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

2023 року Православна церква України перейшла на новоюліанський календар, тож неперехідні свята тепер відзначають на 13 днів раніше.

Народні спостереження цього дня допомагають передбачити погоду та врожай:

У народі цей день прозвали “яблучним”: вважалося, що струшування снігу з дерев приносить майбутній урожай.

Церква не схвалює сварок, лихослів’я, ліні, заздрощів, помсти чи відмови в допомозі. Також не варто:

Сьогодні моляться святому Ігнатію, просячи захисту від зла, пристріту, удачі у справах, сімейного благополуччя та допомоги людям, які відійшли від віри.

Згідно з народними традиціями, варто обійти навколо будинку з іконою та вклонитися йому, щоб захистити оселю від зла, стихійних лих та голоду.

Іменини за новим календарем святкують Іван, Ігнатій, Данило. За старим стилем – Олександр, Олексій, Григорій, Євгеній, Катерина, Марк, Михайло.

Пам’ятаймо традиції, дотримуймося прикмет і робімо добрі справи у цей день!

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Проблеми з податками та фіктивні компанії

Останнім часом в Україні триває слідство щодо несплати податків компаніями, що експортують зерно через Одеський порт. Зокрема, йдеться про ТОВ “ТОЛАНС”, ТОВ “ЛІВІОН”, ТОВ “ІНТЕГРА ЛАЙТ” та ТОВ “МЕНТІ”. Виявилося, що ці компанії за допомогою складних схем обходять обов’язкове повернення податків, що завдає значних збитків державному бюджету.

Наприклад, ТОВ “ТОЛАНС” та ТОВ “ЛІВІОН” не лише мали проблеми з реєстрацією фінансових звітів, а й виявилися залучені до численних маніпуляцій з фіктивними компаніями. Як показало розслідування, ці фірми часто змінюють свої назви і власників, а також використовують фіктивні адреси та реквізити, що ускладнює їх відстеження і контроль.

Великі обсяги зерна, які проходять через Одеські порти, нерідко стають предметом обговорення через численні порушення митних і податкових норм. Розслідування показало, що багато з цих компаній використовують “фірми-прокладки”, які купують зерно у фермерів, але не платять належних податків.

Ці фірми часто відзначаються відсутністю реального виробництва або земельних ділянок, що підвищує ризик їх фіктивності. Випадки, коли такі компанії за один рік показують прибуток у розмірі 100 гривень або навіть працюють у збиток, тільки підтверджують підозри щодо їхньої діяльності.

Після підписання попередньої “зернової угоди” Україна зіткнулася з безліччю проблем. Фермери, які не змогли продати свою продукцію через імпортні обмеження в Польщі, Румунії, Угорщині, Болгарії та Словаччині, зіткнулися з протестами і серйозними економічними труднощами. Водночас, державні органи не змогли належним чином забезпечити контроль за експортом, що призвело до негативних наслідків для економіки країни.

Проблеми з митним контролем і можливість ухилення від податків через фіктивні компанії не лише завдають збитків державі, а й підривають довіру до системи. Випадки, коли зерно вивозять через схеми, що обходять митні платежі, і коли компанії, що мають підозрілу фінансову історію, продовжують свою діяльність без жодних покарань, показують системні недоліки в управлінні та контролі.

Окремої уваги заслуговує ситуація з Олексієм Федоричевим, російським бізнесменом, який володіє ТОВ “ТІС-Зерно” і ТОВ “ТІС-Міндобрива”. Попри двічі накладені санкції, Федоричев продовжує активно заробляти на українському зерні. Згідно з офіційними даними, його компанії отримали значний прибуток навіть у період санкцій, що викликає додаткові питання про ефективність санкційного режиму та контроль за їх виконанням.

В Україні Федоричев не лише зареєстрований як власник компаній, а й активно оскаржує санкції в суді, що ставить під сумнів дієвість таких обмежень.

Ситуація на українському ринку зерна вимагає термінового реагування з боку державних органів. Необхідно забезпечити суворий контроль за компаніями, що займаються експортом, вдосконалити системи перевірок і запобігання ухиленню від податків. Додатково слід провести комплексну перевірку діяльності підсанкційних бізнесменів і їх компаній.

Важливо, щоб державні органи не лише активно боролися з існуючими схемами, але й запобігали появі нових фірм-прокладок, які можуть шкодити економічним інтересам України. Для цього потрібно зміцнити взаємодію між митницею, податковими органами та правоохоронними структурами, забезпечити прозорість процесів і підвищити ефективність контролю на всіх етапах — від експорту до надходження податків до державної казни.

Українська економіка і аграрний сектор потребують надійних механізмів захисту від шахрайства та корупційних схем, які можуть підірвати їхню стабільність і зростання.