П’ятниця, 17 Липня, 2026

В Україні ветеранам нададуть можливість продовжити отримання житлової допомоги на півроку

Важливі новини

Половина українців вважає, що Зеленський не виконав більшість своїх обіцянок

У світлі даних, наданих КМІС, до п’ятої річниці вступу Володимира Зеленського в посаду президента, виникає неоднозначна картина щодо оцінки його діяльності. Результати опитування свідчать про те, що половина нації висловлює розчарування в тому, що багато з обіцянок, данних під час передвиборної кампанії, залишилися невиконаними. Таке становище свідчить про необхідність більш активної роботи з боку влади в напрямку втілення обіцяного. Водночас, варто відзначити, що існують інші погляди, які роблять акцент на позитивних зрушеннях, зроблених за час керівництва країною. Таким чином, об'єктивна оцінка досягнень та проблем адміністрації Зеленського залишається складною задачею, яка вимагає докладного аналізу та обгрунтування.

25% сказали, що жодна обіцянка не була виконана. Ще 25% – що виконано меншість обіцянок.

18% вважають виконаними більшість або навіть усі обіцянки Зеленського.

Самого Зеленського вважають відповідальним за такий результат 41%. З них 27% вважають причиною його недосвідченість і некомпетентність, а 14% – його корумпованість.

Більшість же звинувачує зовнішні чинники, особливо оточення.

50% вважає, що президенту завадило корумповане оточення. 32% – брак компетентних людей у команді. 31% – війна. 26% – вплив олігархів. По 10% – вплив інших країн та опозиції.

Раніше публікувалося опитування, в якому більшість українців заявили про погіршення ситуації з демократією та економікою в Україні за 5 років президентства Зеленського.

Фінансування будівництва та ремонтних робіт у Києві: вересневі результати 2025 року

У вересні 2025 року Київ уклав понад 6,5 тисяч договорів на загальну суму понад 5,3 мільярда гривень. Згідно з аналітичними даними BI.Prozorro, більшість коштів було направлено на будівництво та ремонтні роботи, як і в попередні місяці. Це свідчить про стратегічний акцент міської влади на покращення інфраструктури столиці.

Найбільший контракт вересня стосується капітального ремонту Харківського шосе, загальна вартість якого становить 1,25 мільярда гривень. Виконання робіт здійснює компанія ТОВ "Група компаній “Автострада”. Окрім цього, значні кошти були спрямовані на ремонтні роботи в інших районах міста. При цьому найбільшу частину з виділених коштів – майже 3 мільярди гривень, або 57,5% від загальної суми витрат – було витрачено саме на будівництво та реконструкцію існуючих об'єктів інфраструктури.

Ще 467 млн грн спрямовано на будівництво та ремонт укриттів. Найактивніше — районні управління освіти, житлово-комунальні компанії та окремі школи. Серед проєктів — нові укриття для ліцею №157 на Оболоні та школи №44 у Голосієві, а також добудова захисної споруди школи №130 ім. Данте Аліг’єрі.

КП “Київтеплоенерго” у вересні витратило 162 млн грн на ремонти й реконструкції тепломереж. Найдорожчий договір (79,5 млн грн) укладено на оновлення комунікацій на вул. Петлюри та Коцюбинського у Шевченківському районі. Ще 72 млн грн спрямовано на встановлення когенераційних установок, що мають підвищити енергоефективність підприємства.

Окрім Харківського шосе, на інші дорожні роботи витратили 111 млн грн. Серед об’єктів — проспект Василя Порика, вул. Зодчих, Привокзальна та Голосіївський проспект.

На медичне обладнання, ліки та гігієнічні засоби пішло 497 млн грн. Найбільші замовники — КП “Медичний центр Києва” (МРТ і КТ на 125,6 млн грн) та Київська міська клінічна лікарня №1 (рентген-комплекс за 89 млн грн).

Ще 471,7 млн грн місто витратило на паливо. Основні споживачі — “Київводоканал” (235 млн грн) і “Київпастранс” (191,6 млн грн).

Загалом у публічних закупівлях вересня брали участь майже 500 розпорядників коштів. Найактивнішим замовником стала КК “Київавтодор”, підпорядкована Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Після відсторонення директора департаменту Руслана Кандибора його обов’язки з 11 вересня виконує Роман Лелюк.

Підрядником місяця стала “Група компаній “Автострада”, яка реалізує контракти у столиці та по всій Україні, зокрема проєкти “Великого будівництва” та водогін у Дніпропетровській області після підриву Каховської ГЕС. Компанія також бере участь у будівництві Подільського мостового переходу та метро на Виноградар.

Український тренер Ігор Касьяненко змінює “Чорноморець” на Маямі: перспективи за океаном

Фахівець з фізичної підготовки Ігор Касьяненко, який пройшов тривалі тренувальні збори у Туреччині, ухвалив рішення про зміну свого місця проживання і кар'єрного шляху. Він вирішив не повертатися до України, а розпочати нове життя у Сполучених Штатах Америки, зокрема в сонячному Маямі. Після завершення підготовки команди "Чорноморець" до відновлення сезону, 36-річний тренер пішов у відставку.

Згідно з офіційним повідомленням, Ігор Касьяненко виїхав разом з делегацією "Чорноморця" за межі України за дозволом Міністерства молоді та спорту. Проте в обумовлені строки він не повернувся. Тренер приєднався до тренерського штабу "Чорноморця" у січні 2022 року після попередніх робочих досвідів у казахській "Астані", "Шахтарі" з білоруського Солігорська, луганській "Зорі" та житомирському "Поліссі".

Цей випадок став ще одним прикладом використання тимчасового дозволу на виїзд за кордон для зміни місця проживання та кар'єрних перспектив. Раніше подібний крок зробили представники медіавідділу криворізького "Кривбасу" та гравці донецького "Шахтаря".

У висновках можна зазначити наступне:

• Ігор Касьяненко, фахівець з фізичної підготовки, прийняв рішення про переїзд до Сполучених Штатів Америки, поки не повертаючись з тривалих тренувальних зборів у Туреччині.

• Цей випадок свідчить про зростаючу популярність переїзду за кордон серед українських спортивних фахівців та гравців.

• Такий переїзд є одним із способів для спортивних працівників отримати нові професійні можливості та розширити горизонти кар'єри.

• Крім того, випадок Ігоря Касьяненка показує важливість тимчасових дозволів на виїзд за кордон для реалізації таких кар'єрних змін.

• Цей приклад може вплинути на інших українських спортивних фахівців, що розглядають подібні можливості, та надихнути їх на активні дії у пошуку нових шляхів у своїй кар'єрі.

Жовтень в Україні: місяць важливих свят і подій

Жовтень цього року традиційно виявляється насиченим на знакові дати: від державних урочистостей і професійних свят до міжнародних просвітницьких і соціальних акцій. Цей місяць привертає увагу суспільства, оскільки в ньому поєднуються різноманітні заходи, що вшановують важливі аспекти життя країни. Від подяк медикам і вчителям до вшанування воїнів і правозахисних ініціатив — жовтень є не лише місяцем свят, а й важливим етапом для підвищення соціальної свідомості та акцентування уваги на проблемах суспільства.

Першого жовтня Україна відзначає кілька важливих подій одночасно. Це і День захисників і захисниць України, і День ветерана, і День українського козацтва, що стали символами мужності та героїзму наших співвітчизників, які боронили і боронять територіальну цілісність та незалежність країни. У цей день також відзначається важливе православне свято — Покрова Пресвятої Богородиці, що є особливим для багатьох українців, а для військових є символом захисту та підтримки на фронті. Окрім цього, 1 жовтня згідно з міжнародним календарем святкують День людей похилого віку, що сприяє підвищенню обізнаності про проблеми старших громадян і необхідність підтримки їхніх прав.

Далі впродовж жовтня є кілька професійних дат: десяте число відведене працівникам стандартизації та метрології, одинадцяте — працівникам целюлозно-паперової галузі, дванадцяте — для працівників державної санітарно-епідеміологічної служби, а також День художника і День профспілок. Серед міжнародних та соціальних акцій особливо вирізняються 15 жовтня — Всесвітній день боротьби з раком грудей, і 18 жовтня — Європейський день боротьби з торгівлею людьми. 19 жовтня відзначають День відповідальності людини і День працівників харчової промисловості; 20 жовтня — Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози. Наприкінці місяця, 27 жовтня, українці вшановують День української писемності та мови, 28 жовтня — День визволення України від фашистських загарбників, а 31 жовтня у світі — Міжнародний день Чорного моря.

Що стосується робочих і вихідних днів у жовтні, то суботи та неділі цього місяця припадають на 4–5, 11–12, 18–19 і 25–26 числа — це стандартні вихідні. Якщо б країна жила в мирному режимі, перше жовтня могло б бути додатковим вихідним у зв’язку з Днем захисників і захисниць, проте в умовах воєнного стану позиція щодо офіційних вихідних на державні свята може відрізнятися.

Уряд України ухвалив рішення про розширення програми фінансової підтримки для ветеранів, які через війну залишилися без житла або змушені винаймати помешкання в інших населених пунктах. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №252, дія цієї програми продовжиться до 2026 року, і з внесеними змінами коло отримувачів допомоги стало ширшим.

Максимальна сума компенсації може досягати 6 656 гривень на місяць для ветеранів, які орендують житло в містах Київ, Дніпро, Львів та Одеса. Для інших обласних центрів ця сума становитиме до 4 992 гривень, а для населених пунктів — до 3 328 гривень щомісячно. Розмір виплати залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб: у великих містах компенсація дорівнює двом мінімумам, в обласних центрах — півтора, а для менших міст — одному.

Слід зазначити, що компенсація не покриває повну вартість оренди. У разі, якщо фактична ціна житла перевищує встановлені межі, різницю ветерани мусять сплачувати з власних коштів. Якщо угода оренди укладена на неповний місяць, виплата розраховується пропорційно до кількості днів проживання.

Право на отримання допомоги мають ветерани та ветеранки з ухваленим статусом учасника бойових дій або осіб з інвалідністю внаслідок війни, які вже звільнилися з військової служби. Також включаються до програми військовослужбовці, що були мобілізовані або безпосередньо брали участь у захисті України, але ще не отримали відповідного статусу.

Відзначено, що підтримку можуть отримати також ті, хто був незаконно утримуваний у полоні, повернувся і не має придатного для проживання житла, або їхнє помешкання було знищено чи пошкоджено. Програма охоплює не лише випадки повного знищення житла, а й випадки, коли воно розташоване на тимчасово окупованих територіях або в небезпечних зонах.

Заявку на отримання допомоги слід подавати за місцем оренди, а не обов’язково за місцем реєстрації. Документи можна подати до місцевого органу влади, відповідального за питання ветеранів, або через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Процедура безкоштовна, а рішення мають ухвалити протягом десяти робочих днів.

Базовий пакет документів включає паспорт, податковий номер, військово-обліковий документ, договір оренди та інформаційну довідку з реєстру нерухомості. Договір має містити всі необхідні деталі, такі як характеристики житла, термін оренди, розмір платежів тощо.

Після схвалення заяви виплати здійснюються щомісяця на банківський рахунок, вказаний у документах. Допомога призначається на шість місяців з можливістю продовження за умови наявності тих же обставин.

Водночас, існують підстави для відмови у призначенні компенсації. Якщо заявник має службове житло або придатне для проживання, виплачується допомога не буде. Також не можна одночасно отримувати цю компенсацію і інші державні виплати на житло.

Програма житлової компенсації може слугувати тимчасовою підтримкою для ветеранів, які зіткнулися з труднощами після звільнення з військової служби. Для успішного отримання коштів важливо дотримуватися всіх процедур та вимог, а також підтверджувати свій статус.

Останні новини