В Україні за підсумками першого півріччя Китай лідер з імпорту, Польща з експорту

Українські війська активно продовжують операції на фронті, спрямовані на стримування наступу російських військ та завдання їм значних втрат. Згідно з повідомленням Financial Times, Україна використовує передові технології, зокрема безпілотники та ракети, для ударів по військовим об'єктам у тимчасово окупованому Криму та на території Росії. Зазначається, що українські сили успішно здійснили безпілотні та ракетні атаки на військові об'єкти в окупованому Криму, що призвело до знищення частини Чорноморського флоту Росії та значних матеріальних збитків. Крім того, спостерігається зростання кількості атак на російську територію, де українські ракети та безпілотники атакують військові об'єкти та інфраструктуру, що змушує Кремль переглядати свої військові стратегії.

У сфері економіки, не зважаючи на серйозні економічні втрати внаслідок вторгнення, Україна показала певне відновлення. Атаки на Чорноморський флот Росії спричинили відведення кораблів, що дозволило українським портам відновити вантажні перевезення.

У політичній сфері, хоча український президент став об'єктом критики за свої рішення у військовій справі та свободі слова, більшість населення вірить у перемогу України, але визнає, що міжнародна підтримка є важливою. Україна настоює на необхідності західних поставок боєприпасів для успішного протистояння російській агресії.

У висновках до цієї статті можна зазначити, що Україна продовжує активні дії на військовому фронті, використовуючи передові технології для стримування наступу російських військ. Здійснені атаки на військові об'єкти в окупованому Криму призвели до знищення частини Чорноморського флоту Росії та значних збитків для ворога. Також спостерігається зростання кількості атак на російську територію, що вимагає перегляду стратегії з боку Кремля.

У сфері економіки відзначається певне відновлення, особливо у зв'язку з можливістю українських портів відновити вантажні перевезення після атак на Чорноморський флот Росії.

Населення України підтримує заходи президента, хоча й висловлює критику стосовно деяких аспектів його діяльності, зокрема у сфері свободи слова. Важливою вважається міжнародна підтримка, а також необхідність отримання боєприпасів від Заходу для успішного протистояння російській агресії.

Служба безпеки України оприлюднила подробиці масштабної корупційної схеми, яка дала змогу колишньому голові Конституційного Суду Олександру Тупицькому незаконно залишити територію країни в перші тижні повномасштабного вторгнення. Розслідування встановило, що ключову роль у цьому відіграв волинський прикордонник Роман Гінгін, якого суд визнав винним у нелегальному переправленні осіб призовного віку через державний кордон.

За інформацією слідчих, уже у березні 2022 року на Закарпатті діяла добре організована група, до якої входили представники прикордонної служби, митниці та окремі працівники поліції. Їхня діяльність носила системний характер: за грошову винагороду вони допомагали чоловікам, які підлягали мобілізації, незаконно перетинати державний кордон та опинятися на території країн Європейського Союзу. Сума оплати залежала від маршруту та рівня «супроводу», а клієнтів знаходили через посередників або особисті контакти.

Тупицький заздалегідь домовився з учасниками схеми про виїзд до Угорщини. До кордону він їхав на задньому сидінні автомобіля Toyota Camry, за кермом якого перебував найнятий водій, що мав законні підстави для перетину кордону. Саме це дозволило уникнути детальної перевірки.

Прикордонники та митники формально перевірили документи лише водія. Тупицького та двох його супутників пропустили без огляду і не внесли до електронних баз. Таким чином вони фактично «зникли» для української системи контролю.

Автомобіль безперешкодно виїхав із пункту пропуску, а вже 17 березня 2022 року угорська сторона на пункті «Барабаш» офіційно зафіксувала в’їзд Олександра Тупицького. Згодом до нього виїхали дружина та діти, але вже на законних підставах.

У квітні цього року українські паспорти Тупицького були анульовані. Попри це, він продовжує проживати в Австрії, де переховується від українського правосуддя.

СБУ зазначає, що розслідування схеми на Закарпатті триває, а коло фігурантів може розширитися. Справу щодо Романа Гінгіна суд уже розглянув, однак інші учасники групи можуть отримати нові підозри.

Міністр оборони Британії скасував візит до Одеси через збільшену загрозу безпеці, повідомляє газета Sunday Times. Його рішення було ухвалено після попередження британської розвідки про можливу розкритість планів Росії. Шаппс прибув до України та провів зустрічі в Києві, але плани на візит до Одеси були скасовані за кілька годин до відправлення через високий рівень загрози. У офіційному коментарі зазначено, що міністр оборони не здійснив запланований візит з міркувань безпеки, проте підтверджено продовження підтримки України з боку Великої Британії. Скасування візиту відбулося в контексті загострення ситуації в Україні, після ракетного удару в Одесі, а також останніх звітів про можливе перешкоджання російською стороною супутниковим сигналам під час польоту міністра.

У вищезгаданій статті йдеться про скасування візиту міністра оборони Британії Гранта Шаппса до Одеси через підвищену загрозу безпеці. Рішення про скасування візиту було прийнято після того, як британська розвідка попередила про можливу розкритість планів Росії. Шаппс провів кілька зустрічей в Києві, але візит до Одеси був скасований за кілька годин до відправлення. Ця ситуація є свідченням загострення ситуації в Україні та підтверджує важливість підтримки України з боку Великої Британії.

У 2026 році український ринок хлібобулочної продукції може зіткнутися з відчутним зростанням цін на окремі категорії виробів. Представники галузі попереджають: за збереження нинішнього набору негативних чинників подорожчання може перевищити 20% для частини асортименту. Йдеться насамперед про продукцію з доданою вартістю, складнішою рецептурою та вищими витратами на виробництво.

Фахівці зазначають, що хліб простої рецептури — традиційні сорти, які залишаються базовим продуктом масового споживання, — і надалі перебуватиме під негласним соціальним контролем. Саме тому різкого стрибка цін на такі вироби не прогнозують, навіть за умов зростання собівартості. Виробники намагаються утримувати їх у доступному ціновому сегменті, компенсуючи витрати за рахунок інших позицій.

Ключовим ризиком для галузі залишається нестабільне електропостачання хлібозаводів на тлі регулярних атак Росії по енергетичній інфраструктурі. Хоча багато підприємств формально мають статус критичної інфраструктури або об’єктів життєзабезпечення, на практиці це не завжди означає гарантоване безперебійне живлення.

За оцінками учасників ринку, ліміти електроспоживання часто встановлюються без урахування технологічного циклу виробництва. Найскладніша ситуація спостерігається у регіонах із дефіцитом генерації та перевантаженими мережами, де ризик відключень залишається найвищим.

Через перебої з електроенергією виробники змушені коригувати асортимент і тимчасово знімати з виробництва частину продукції зі складною рецептурою, для якої критично важливо дотримуватися технологічних параметрів. Це підвищує ймовірність перебоїв із постачанням виробів із коротким терміном зберігання та створює додаткові ризики для продовольчої безпеки.

Окрім енергетичного чинника, на собівартість хлібобулочної продукції тиснуть коливання цін на сировину, зростання логістичних витрат і збільшення фонду оплати праці. Сукупність цих факторів робить підвищення цін у 2026 році одним із базових сценаріїв для ринку.