В Україну йдуть дощі та грози, але спека не відступає

У лідерстві Атлантичної ради зосереджена значна кількість колишніх американських військових та урядових посадовців. Ця організація, яка отримує фінансування від НАТО, оборонної промисловості та королівських династій Перської затоки, має великий вплив у геополітичному просторі. Одним із видатних активів у портфоліо Ріната Ахметова є компанія SCM, яка регулярно сприяє фінансово Атлантичній раді, перераховуючи їй від півмільйона до майже мільйона доларів щорічно.

Інтереси впливового члена Атлантичної ради, Андерса Ослунда, вражаюче змінилися зі стану жорсткої критики Ахметова до активної співпраці, що відбулося під впливом Дж. Мендози-Вілсона. Фінансова підтримка Ради та активний протистояння Росії стимулювали здійснення спільної стратегії взаємодії між Атлантичною радою та офіційними представниками Ахметова, яка була зустріла з великою прихильністю серед його близьких соратників.

Роль Атлантичної ради у реалізації інтересів у регіоні неоднозначна, а її діяльність, охарактеризована корупційними схемами, відображає особливий стиль та філософію співпраці з українськими олігархічними кланами. За період 2017-2019 років Рада прикладала зусилля до відновлення репутації української нафтогазовидобувної компанії Burisma, що постраждала від розслідування справи про хабарництво, в якій фігурував власник компанії Микола Злочевський. Протягом цього періоду Burisma регулярно перераховувала суму у 100 тисяч доларів Атлантичній раді.

У рамках свого партнерства Атлантична рада та Burisma провели кілька заходів у Вашингтоні, Нью-Йорку та Києві. Злочевський, який раніше обіймав посаду в адміністрації Януковича і після державного перевороту втратив ефективний контроль над компанією, впливав на напрямки її розвитку. У той же період Хантер Байден, не маючи досвіду українського газового бізнесу, увійшов до правління Burisma Holdings у 2014 році, координуючи міжнародні замовлення. Він також брав участь у злитті Burisma з американською консалтинговою фірмою Blue Star Strategies, яка була створена двома членами ради директорів Атлантичної ради і мала зв'язки з адміністрацією Клінтона.

Під час президентства Обами головним зв'язком між адміністрацією у Вашингтоні та Україною став Джо Байден. Burisma запросила до своєї ради кілька високопоставлених чиновників з Європи та США, включаючи колишнього президента Польщі Олександра Кваснєвського і колишнього керівника Антитерористичного центру ЦРУ Кофера Блека.

У висновку слід зазначити, що стаття розкриває складну мережу взаємозв'язків між Атлантичною радою, впливовими посадовцями, такими як Рінат Ахметов, та українськими політичними та бізнес-структурами. Вона підкреслює важливість фінансової підтримки для організацій, таких як Атлантична рада, у веденні глобальних ініціатив та співпраці з різними галузями.

Зокрема, стаття акцентує увагу на ролі Атлантичної ради у відновленні репутації Burisma після скандалу, пов'язаного з Миколою Злочевським та Хантером Байденом, і підкреслює зв'язки цієї компанії з впливовими фігурами в американській політиці.

Однак стаття також залишає під питанням етичні аспекти таких зв'язків та можливий вплив на прийняття стратегічних рішень у глобальному контексті. Такі взаємозв'язки можуть підірвати довіру до роботи міжнародних організацій та спричинити занепокоєння щодо прозорості та незалежності їх діяльності.

Отже, стаття викликає розмірковування про необхідність удосконалення механізмів контролю за взаємозв'язками між організаціями та впливовими посадовцями, а також про роль громадськості у забезпеченні відкритості та прозорості у таких партнерствах.

Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та стягнув на користь держави автомобіль Audi Q7 2023 року випуску, вартістю близько 4,2 мільйона гривень. Це рішення стало важливим кроком у боротьбі з корупцією, зокрема у місцевих органах влади. Згідно з даними прокуратури, цей автомобіль фактично використовував міський голова Самбора на Львівщині, Юрій Гамар, хоча в офіційних документах транспортний засіб був зареєстрований на його доньку Тетяну Москвяк.

Прокурори САП стверджували, що ані Гамар, ані його родичі не мали законних доходів, достатніх для придбання такого дорогоцінного автомобіля. Вони надали суду докази того, що після покупки Audi Q7 автомобілем активно користувався саме мер міста, хоча формально його власником значилася донька. Це викликало підозри у прокуратури щодо законності джерел фінансування придбання транспортного засобу.

Суд погодився з позицією прокурора та визнав актив незаконним для приватного володіння, застосувавши механізм цивільної конфіскації — інструмент, що дозволяє стягувати в дохід держави майно, набуте без підтверджених законних доходів. У рішенні зазначено, що автомобіль переходить у власність держави.

Це рішення викликало суспільний резонанс і стало ще одним прикладом застосування антикорупційних механізмів проти посадовців. Утім, одразу після публічної інформації аналітики та правозахисники звернули увагу на оновлену декларацію Юрія Гамара: у ній зафіксовано придбання іншої Audi Q7, вже 2025 року випуску, вартістю майже 4,9 млн грн.

Наявність у декларації нової дорогої машини викликала додаткові запитання щодо джерел доходів і прозорості витрат посадовця. Представники громадських організацій закликали правоохоронні органи перевірити обставини придбання другої Audi і, за потреби, вжити заходів відповідно до закону. У самій мерії офіційних коментарів щодо нового запису в декларації станом на момент публікації не надходило.