В Україну повертається спека: синоптики попереджають про +34

Верховна Рада України має намір до кінця 2025 року ухвалити законопроєкт, який пропонує замінити сучасну назву розмінної монети «копійка» на історичну українську «шаг». Цей законопроєкт був зареєстрований 1 жовтня, і за словами голови парламенту Руслана Стефанчука, процес розгляду вимагає ретельного опрацювання. Він також зазначив, що для прийняття таких значних рішень потрібно більше часу, щоб забезпечити належну консультацію та погодження на всіх рівнях.

Стефанчук є одним із чотирьох ініціаторів цієї ініціативи. Заступниця голови парламенту Олена Кондратюк повідомила, що проект закону отримав підтримку від представників усіх парламентських фракцій, що значно підвищує шанси на його успішне ухвалення. За її словами, серед переваг цієї ініціативи — можливість повернення до історичних коренів та відновлення частини культурної спадщини України через відновлення старої назви монети, яка була в обігу ще в часи Київської Русі.

Зареєстровано два пов’язані проєкти: основний законопроєкт №14093, який передбачає відмову від радянської назви «копійка» та повернення до «шага», і допоміжний законопроєкт №14094. Стефанчук наголосив, що ініціатива має не лише технічний, а й символічний зміст: «Копійка» розглядають як спадщину російської імперії та СРСР, тоді як «шаг» — історична українська назва, відома ще з часів Гетьманщини і УНР і згадана в класичній літературі.

У повідомленні також зазначено, що зміна не вимагатиме додаткових витрат: певний час у готівковому обігу паралельно перебуватимуть і «копійки», і «шаги», їх співвідношення планують залишити 1:1. Ініціатори позиціонують крок як відновлення національної ідентичності та розрив із колоніальними наративами.

Джерело в Офісі Президента розповіло, що кадрові перестановки є лише передумовою перед впровадженням нових норм та принципів. За інформацією, що надійшла відтуди, Андрій Єрмак активно готується до реформування Кабінету Міністрів, ймовірно, з метою захисту національних інтересів від зовнішнього впливу, особливо після 20 травня. Останнім часом в Офісі Президента та в Раді національної безпеки і оборони України відбулись значні зміни в кадровому складі. Цей процес розпочався зі зміни секретаря РНБО і завершився відстороненням першого помічника Президента.

У вівторок, 26 березня, Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Олексія Данілова з посади секретаря РНБО, призначивши на його місце Олександра Литвиненка, колишнього керівника Служби зовнішньої розвідки, а на посаду Литвиненка було призначено Олега Іващенка. Президент пояснив, що ці зміни націлені на модернізацію відомства, зокрема, для покращення співпраці з розвідкою. Після відсторонення Данілова, він залишився частиною команди влади.

Вчора, 29 березня, Зеленський оголосив, що екс-секретар РНБО отримає посаду посла в Молдові, але відповідний указ поки що не був оприлюднений. Також у п’ятницю, 29 березня, були опубліковані укази про звільнення двох радників глави Офісу Президента Андрія Єрмака. Їхні посади отримали Олена Ковальська та Ірина Мудра. Проте це було лише початком.

Сьогодні Зеленський звільнив Сергія Шефіра з посади першого помічника. Також сьогодні свої посади втратили позаштатні радники президента, уповноважена президента з питань прав захисників та уповноважена з питань волонтерської діяльності. Сергій Никифоров, речник президента, пояснив, що ці кадрові зміни пов'язані з оптимізацією штатної структури. Варто згадати, що Володимир Зеленський раніше неодноразово висловлював своє намірення провести реорганізацію у складі урядової команди з метою зекономити кошти на оборону. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль також зазначив, що кількість міністерств може бути скорочена на третину.

У зазначеній статті відображено значні кадрові зміни, які відбулися в Офісі Президента та Раді національної безпеки і оборони України. Зокрема, відбулися зміни на посаді секретаря РНБО, що спровокувало ланцюжок перестановок у цьому відомстві. Володимир Зеленський також звільнив частину свого радницького складу та першого помічника президента.

Ці зміни, зокрема, пояснюються стратегічними цілями модернізації відомств, зміцненням співпраці з розвідувальними службами та оптимізацією штатної структури. Важливо відзначити, що такі перетворення в кадровому складі стали передумовою для подальших системних реформ та ефективного використання ресурсів країни, зокрема, у сфері оборони.

Протягом останніх двох років демографічна ситуація в Україні стала об'єктом серйозного занепокоєння. За словами Олександра Гладуна, заступника директора українського державного Інституту демографії та проблем якості життя, за цей період населення України зменшилося з 42 до 35 мільйонів осіб. Ця драматична зміна відбулася на тлі війни та міграційних процесів, які значно вплинули на демографічну картину країни. Інформація, що надійшла від Гладуна, розкриває, що в офіційних оцінках кількості населення України на 42 мільйони не враховувалися території, що перебувають поза контролем України, такі як Крим та частини Донбасу. Фактично, кількість населення в Україні оцінюється в експертних колах від 35 до 38 мільйонів осіб.

Гладун також наголошує на тому, що європейські країни можуть бути неохочими приймати українських біженців, що стане актуальним після завершення конфлікту, і вони можуть більш активно спрямовувати зусилля на збереження українців у своїх країнах. Проте після завершення війни можливі міграційні потоки, коли частина осіб, які виїхали за кордон, може повернутися додому.

За даними українського Мін'юсту, на контрольованих Україною територіях за два роки війни зареєстровано понад мільйон смертей, і ця цифра зазнала зменшення у 2023 році, що може бути пов'язано зі зменшенням кількості областей, які перебували під впливом військових дій. Значне зменшення народжуваності також стало серйозною проблемою, відзначаючи спад на 31,5% порівняно з довоєнним 2021 роком та на 9% порівняно з попереднім роком.

Україна стикається зі складною демографічною ситуацією, яка обумовлена війною на сході країни та міграційними процесами. За останні два роки населення зменшилося з 42 до 35 мільйонів осіб, що є тривожним показником. Це може мати серйозні наслідки для соціально-економічного розвитку країни. Прогнозують, що після завершення війни можливі міграційні потоки, але європейські країни можуть бути неохочими приймати українських біженців. Зменшення народжуваності та зростання смертності також викликають серйозні турботи. Для подальшого розвитку країни важливо розробити стратегії для збереження населення та створення сприятливих умов для його зростання.