В Ужгороді виявлено агентку Росії, причетну до вбивства українського військового

У справі, що стосується незаконного виробництва сигарет, суд заарештував керівника компанії, яка афілійована до підсанкційного контрабандиста. Детективи БЕБ затримали директора компанії, який підозрюється в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, службовому підроблені, підробці марок акцизного податку, незаконному виготовленні та збуті підакцизних товарів. Чоловік перебував у розшуку півтора року. Наразі суд обрав йому запобіжний захід у вигляді арешту.

Раніше детективи БЕБ встановили, що підприємство, яке має ліцензію на офіційне виробництво тютюнових виробів, спільно з підконтрольними компаніями нелегально виробляли та продавали сигарети з підробленими марками акцизного податку. Під час слідства детективи вилучили понад 1,2 млн пачок тютюнових виробів, ринковою вартістю 70 млн грн. За висновками експертів, підроблені сигарети були виготовлені на тих же лініях, на яких вироблялась і офіційна продукція.

Також під час обшуків були вилучені майже 20 тонн тютюнової сировини, обладнання для промислового виготовлення тютюнових виробів, 2 лінії для їх пакування тощо. На вилучені лінії суд наклав арешт, але згодом він був знятий, оскільки майно перебувало в оренді, а кінцевим власником було підконтрольне підприємство.

У результаті проведеного слідства та судового розгляду стосовно незаконного виробництва сигарет виявлено, що керівник компанії, що має ліцензію на офіційне виробництво тютюнових виробів, був затриманий та підданий арешту за участь у нелегальних діяльностях, включаючи підроблення марок акцизного податку, ухилення від сплати податків та незаконний виготовлення та збут підакцизних товарів.

Під час розслідування правоохоронні органи вилучили значну кількість контрабандних сигарет, обладнання для їх виробництва та інші матеріали, що підтверджують злочинну діяльність компанії. Експертні висновки підтвердили, що підроблені сигарети виготовлялися на тих самих лініях, де вироблялася офіційна продукція.

Суд встановив арешт на деяке майно, що було вилучено під час обшуків, хоча пізніше цей захід було скасовано через його орендну природу та власництво підконтрольної компанії. Справу розглянуто належним чином, а керівник компанії відповідатиме перед законом за свої дії в рамках встановленого законодавства.

Заява мера Києва Віталія Кличка про заплановане відкриття метро на Виноградар у 2026 році не збігається з фактичними прогнозами самого КП «Київський метрополітен». На цю розбіжність звернули увагу представники громадської організації «Пасажири Києва», які проаналізували виступи транспортних чиновників під час засідання профільної комісії Київради.

У ході обговорення керівник комунального підприємства «Київський метрополітен» Віктор Вигівський повідомив, що станом на сьогодні у 2026 році планують завершити лише основні будівельні конструкції станції «Мостицька». Йдеться саме про бетонні та інженерні елементи без повного комплексу внутрішніх робіт, технічного обладнання та систем безпеки, необхідних для запуску руху поїздів.

Ці слова різко дисонують із заявою міського голови Віталія Кличка, зробленою під час сесії Київради 9 жовтня. Тоді мер запевнив, що вже у 2026 році щонайменше одна станція метро на Виноградарі буде відкрита для пасажирів.

У «Пасажирах Києва» наголошують: різні позиції посадовців створюють дезінформацію для мешканців та формують нереалістичні очікування. Будівництво продовжує затягуватися, а об’єктивних підтверджень можливості запуску у 2026 році немає.

Запуск метро на Виноградар залишається одним із ключових інфраструктурних проєктів столиці. Проте через нестабільне фінансування та розбіжності в офіційних заявах люди досі не мають чіткого розуміння, коли нова лінія стане реальністю.

Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Олександр Чуприна не відповідає встановленим критеріям доброчесності та професійної етики для зайняття посади судді апеляційного суду. Така позиція була сформульована в межах процедури кваліфікаційного оцінювання, яка передує можливому кар’єрному просуванню суддів.

Ключовою підставою для негативного висновку стали обґрунтовані сумніви щодо законності походження значних активів, задекларованих колишньою дружиною судді. У матеріалах ГРД зазначається, що майно фігурує як у деклараціях, поданих до укладення шлюбу, так і в період сімейного життя та після фактичного припинення спільного проживання. Це, на думку членів ради, потребує ретельного аналізу та не дає підстав вважати ситуацію прозорою.

Згідно з декларацією за 2015 рік, на дружину судді було оформлено кілька квартир в Івано-Франківську, торговельне приміщення, крамницю, земельну ділянку, гаражі та інші господарські приміщення, а також автомобіль. Частина цього майна придбавалася вже після того, як Чуприна отримав статус судді, а також після укладення шлюбу.

Сам суддя пояснив, що більшість активів була придбана дружиною до шлюбу, а джерелом коштів нібито стали доходи її батьків від підприємницької діяльності та роботи в Російській Федерації, зокрема на Крайній Півночі. Як підтвердження цих обставин було подано спільну заяву батьків без нотаріального посвідчення.

Громадська рада доброчесності критично оцінила ці пояснення. У висновку зазначено, що відсутні документальні докази легального ввезення в Україну значних сум готівки у 2007–2008 роках після повернення батьків з Росії. Також не надано підтверджень безготівкових переказів чи інших законних фінансових операцій, які могли б пояснити походження коштів.

Окрему увагу ГРД звернула на те, що частина майна була придбана вже після отримання Чуприною статусу судді та після реєстрації шлюбу, що вимагає чіткого і документально підтвердженого пояснення джерел фінансування. Крім того, навіть майно, формально придбане до шлюбу, могло бути набуте за умов фактичних шлюбних відносин, що також залишилося без переконливих пояснень.

Додатково у висновку зазначено, що 1 серпня 2014 року, перебуваючи у щорічній відпустці, суддя ухвалив сім рішень щодо припинення підприємницької діяльності та ліквідації юридичних осіб. Хоча ці дії викликають сумніви щодо дотримання принципу старанності, вони не стали самостійною підставою для негативного висновку.

ГРД також навела низку інших обставин, які, на її думку, потребують додаткових пояснень. Серед них — підозри в академічному плагіаті дисертації колишньої дружини судді, підприємницька діяльність матері судді з доходами від компаній, що фігурували у кримінальних провадженнях, а також низка судових рішень 2014 року, пов’язаних зі скасуванням рішень місцевих рад щодо Майдану та загонів самооборони. Водночас ці фактори не стали визначальними для ухвалення висновку.

Висновок Громадської ради доброчесності не є остаточним. Остаточну оцінку відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики має надати Вища кваліфікаційна комісія суддів України під час співбесіди та кваліфікаційного оцінювання.