Середа, 23 Липня, 2025

В законодавчих ініціативах Железняка виявили бізнес-інтереси його тестя-аграрія та Кормишкіна

Важливі новини

“Кабінет Міністрів розглядає новий підхід до звільнення від мобілізації за рівнем заробітної плати”, – заявляє народний депутат Гончаренко.

Уряд розглядає план виключити осіб з високими заробітними платами з обов'язкової мобілізації до армії. За словами народного депутата Олексія Гончаренка, це означає, що деякі категорії працівників будуть звільнені від призову у збройні сили.

Законопроект передбачає закріплення заборони на мобілізацію працівників з певних секторів бізнесу. Крім того, згідно з Гончаренком, особи, які мають дохід від 35 тисяч гривень або більше, щомісячно сплачують податок на доходи фізичних осіб у розмірі не менше 6,3 тисяч гривень та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі не менше 7,7 тисяч гривень, також отримають відстрочку від мобілізації.

У цю категорію також входять іТ-спеціалісти, зокрема резиденти Дія сіті, якщо вони регулярно сплачують податок на доходи фізичних осіб у розмірі не менше 6,3 тисяч гривень.

"Таке рішення вже обговорювалося з Офісом Президента місяць тому, але тоді його відхилили, особливо через критику статті про мінімальний дохід у 35 000 гривень. Такий підхід можна вважати соціальним дарвінізмом. За такою логікою: чиновники та заможні люди не мають ризикувати життям", – підкреслив народний депутат.

У висновку можна зазначити, що уряд розглядає план виключення осіб з високими заробітними платами з обов'язкової мобілізації до армії. Цей крок передбачає надання відстрочки від мобілізації особам, які мають стабільний дохід на рівні 35 тисяч гривень і більше щомісячно, а також регулярно сплачують відповідні податки та внески. Однак такий підхід викликає обгрунтовану критику з точки зору соціальної справедливості та рівності перед законом, що потребує подальшого обговорення та уточнень.

Київські правоохоронці затримали шахраїв, що «продавали» посаду в НААН України

У Києві правоохоронці затримали двох чоловіків, яких підозрюють у шахрайстві в особливо великих розмірах. За версією слідства, зловмисники пообіцяли знайомому організувати призначення «потрібної» особи на посаду керівника державного підприємства, підпорядкованого Національній академії аграрних наук України (НААН), за винагороду в 500 тисяч доларів США. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора. Підозрювані переконували потерпілого, що мають […]

Під прицілом: Роботине під контролем сил оборони

Спільнота українців вкотре збуджена через повідомлення німецького аналітика Юліана Рьопке про придушення Збройними силами Російської Федерації села Роботиного, розташованого в Запорізькій області. Ця новина розгорнула бурю обговорень в соціальних мережах та стала предметом глибокої занепокоєності серед громадськості. Незважаючи на відсутність офіційного підтвердження від Збройних сил України, різноманітні джерела інформації продовжують розглядати і аналізувати цю ситуацію.

Попри твердження Рьопке, що село знову потрапило під контроль російських військ, моніторинговий сервіс Deep State заперечує цю інформацію та наголошує на відсутності доказів. Роботине, за словами представника Deep State, перебуває в сірій зоні, де відсутні прямі військові контингенти РФ.

Реакція українських ЗМІ також варіюється. Деякі публікації підтримують інформацію, що село знову у руках ворога, і викликають обурення громадськості. Інші джерела, навпаки, підкреслюють необхідність обережності та ретельного перевіряння фактів перед прийняттям будь-яких висновків.

У цій ситуації голоси українських військових стають важливими. Лейтенант, що відомий за псевдонімом "Алекс", розглядає інформацію Рьопке як маніпуляцію та називає її фейковою. За його словами, більша частина села знаходиться поза контролем будь-яких військових сил, утворюючи так звану сіру зону.

Спільно з цим, Збройні сили України зберігають пильну увагу до ситуації в Роботиному та готуються до можливих атак противника. Попередньо повідомлялося про спроби російських військ захопити село, проте всі їхні спроби завершилися невдачею.

Відтак, село Роботине стає не лише полем битви, але й символом напружених відносин та готовності України захищати свою територіальну цілісність.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Ситуація навколо села Роботине в Запорізькій області залишається предметом загострених дискусій та різноманітних тлумачень в українському суспільстві та міжнародному співтоваристві.

• Інформація про захоплення села Збройними силами Російської Федерації, незважаючи на твердження німецького аналітика, не має офіційного підтвердження з боку українських військових.

• Різні джерела інформації, включаючи моніторингові сервіси та українські ЗМІ, відображають різні точки зору на події в Роботиному, підкреслюючи необхідність ретельного аналізу та перевірки фактів.

• Військові представники та експерти закликають до обережності та об’єктивності в оцінці ситуації, наголошуючи на важливості збереження національної безпеки та територіальної цілісності.

• Збройні сили України залишаються на варті захисту села Роботиного та готові до можливих ворожих атак, підтверджуючи свою готовність діяти в умовах загостреної ситуації.

Загалом, ситуація в Роботиному є складною та потребує подальшого спостереження та аналізу з метою забезпечення безпеки та стабільності в регіоні.

Розкрито незаконний бізнес з отримання груп інвалідності для шахтарів

Правоохоронні органи розкрили злочинну схему, спрямовану на незаконне отримання груп інвалідності для шахтарів. Згідно з інформацією, оприлюдненою Українською правдою, колишній народній депутатці та п'ятьом спільникам була повідомлена про підозру у здійсненні цієї схеми. Особливу увагу заслуговує Ірина Сисоєнко, народний депутат від партії "Самопоміч", яка опинилася в центрі цього скандального розслідування.

Слідство встановило, що колишня народна депутатка, яка наразі працює в столичному інституті з профілактичної медицини, організувала виготовлення та продаж фіктивних документів про отримання групи інвалідності через професійні захворювання.

Схема включала співпрацю з медичними закладами та посередниками з Львівщини. Посередники вимагали від шахтарів велику суму грошей за спрощене оформлення медичних документів, яке фактично не відбувалося.

«Під час передачі 32 тис доларів США посередника та заступницю керівника закладу затримали в порядку ст. 208 КПК України. За місцем проживання та роботи учасників злочинної схеми проведено обшуки на території міста Києва, Львівської та Донецької областей. Виявлено та вилучено 629 тис доларів США, 9 млн грн, 34 тис євро, чорнову документацію, мобільні телефони з перепискою.

Заступниці директора медустанови та посереднику обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Вирішується питання про обрання запобіжних заходів іншим учасникам схеми та встановлюються всі посадові особи, причетні до незаконної схеми», — сказано у повідомлені.

Що сталося з готівкою, яку ДБР знайшла у Миколи Тищенка?

Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань (ДБР) наразі утримуються від розголошення деталей справи, посилаючись на таємницю слідства. Це викликало значний інтерес та обговорення в суспільстві.

У ДБР додали, що не можуть розголошувати відомості досудового розслідування без письмового дозволу слідчого або прокурора.

Наразі невідомо, яку суму коштів слідчі вилучили з будинку Тищенка і чи накладено на них арешт. За даними е-декларації за 2023 рік нардеп Микола Тищенко вказав готівкою 5,2 млн грн, $45 тис. і 22 тис. євро. На банківських рахунках політик тримав 75 тис. грн і $1,5 тис.

У лютому 2024 року Тищенко задекларував 12,63 млн грн, які отримав від ексдружини Алли Барановської у вигляді подарунка.

Після цього суду Тищенка помітили у п’ятизірковому готелі Hyatt у Києві. Браслет йому одягли лише о 22:30 вівторка, 25 червня, оскільки процедура оформлення запобіжного заходу зайняла час, протягом якого Тищенко міг пересуватися містом.

20 червня в центрі Дніпра група людей у балаклавах і камуфляжі напала на колишнього військовослужбовця ЗСУ Дмитра Павлова, відомого за позивним “Син”. Інцидент стався після суперечки між Павловим і Тищенком та його командою через їхню прогулянку містом зі зброєю та у військовій формі. У сутичці також брав участь поліцейський з Києва, якого згодом звільнили.

Державне бюро розслідувань провело обшук у Тищенка та оголосило йому підозру за фактом незаконного позбавлення волі (ч. 2 ст. 146 КК України). Під час вручення підозри Тищенко розбив свій телефон, але в ДБР запевнили, що це не завадить слідству отримати потрібну інформацію. Також підозру отримала ще одна особа, яка брала участь у протиправних діях, за ч. 2 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України. Ім’я цієї особи не розголошується.

Раніше міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що всі причетні до інциденту мають бути покарані, незалежно від їхніх посад чи зв’язків. А голова Офісу президента Андрій Єрмак, який є кумом Тищенка, назвав поведінку депутата “абсолютно ганебною”.

Народного депутата від партії «Голос» Ярослава Железняка вже неодноразово звинувачували в лобіюванні інтересів бізнес-груп, зокрема — грального бізнесу та аграрного сектору. Проте аграрна тема займає в його діяльності особливе місце. І як виявилось — не без особистої зацікавленості.

З перших днів у парламенті Железняк взявся за просування реформ у сфері сільського господарства — починаючи із впровадження ринку землі, чимало вигод від якого отримали великі агрохолдинги. Співпрацюючи з так званим «Українським клубом аграрного бізнесу» (УКАБ) — об’єднанням топових аграрних компаній країни, що володіють понад 3 млн га землі, — депутат активно просував законодавчі ініціативи, які зміцнювали позиції олігархічних агрокланів.

УКАБ — це, зокрема, такі гравці, як «Укрлендфармінг», «Миронівський хлібопродукт», «Астарта-Київ», «ІМК», «Харвіст». За ними стоять імена Бахматюка, Косюка, Ліссітси, Ахметова та інших українських агромільярдерів. І саме їм системно сприяв депутат Железняк — через підтримку вигідних їм законопроєктів.

Один із таких — законопроєкт №9266 «Про електронні аграрні розписки», який відкрив агрохолдингам нові можливості для кредитування фермерів на кабальних умовах. Далі — ще один документ: законопроєкт №10169, спрямований на обмеження експорту агропродукції дрібними і середніми гравцями, що відкривав додаткові переваги для великих агрохолдингів, зокрема членів УКАБу.

Ці ініціативи — не просто збіг політичних поглядів. Бо аграрна тема для Железняка — це ще й родинний бізнес.

Його тесть — Володимир Іванович Коваль — є власником агропідприємств на Херсонщині, зокрема ПРАТ «ХЕРСОНСЬКИЙ КХП» та низки фермерських господарств, зокрема через пов’язані офшори. Партнером Коваля виступає Ростислав Данильченко — власник компаній із групи миколаївського аграрного олігарха та колишнього нардепа Юрія Кормишкіна. Його головна компанія — СП «Південна аграрно-експортна компанія» (ПАЕК) — тільки за 2023 рік отримала близько 200 млрд грн доходу.

Таким чином, законодавча активність Железняка напряму перетинається з інтересами не лише великих аграрних гравців, а й бізнес-оточення його родини. Це — класичний конфлікт інтересів.

Для порівняння: у 2020-х роках НАЗК визнало конфлікт інтересів у діях депутата Григорія Суркіса, який лобіював інтереси бізнесу свого брата Ігоря Суркіса. Проте тоді йшлося лише про один законопроєкт. У випадку Железняка — десятки ініціатив, що напряму корисні як його союзникам в УКАБ, так і конкретно тестю.

Ще одна деталь, що викликає запитання: елітна квартира в центрі Києва вартістю понад 11 мільйонів гривень, у якій з 2023 року проживає родина Железняка, оформлена саме на Володимира Коваля.

Таким чином, уся діяльність депутата набуває ознак не просто лобізму, а й використання державного мандата для послідовного захисту сімейного бізнесу. І це питання, яке давно мало б зацікавити антикорупційні органи.

Останні новини