Вадим Олійник відверто заговорив про причину розриву довготривалих відносин з дівчиною

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Доктор фізико-математичних наук Людвіг Литвинський, колишній працівник Інституту ядерних досліджень НАНУ, зазначив, що захоплення атомної станції не є в інтересах України.

“Той, хто захоплює атомну станцію, несе повну відповідальність за ядерну безпеку. І навіщо нам та валіза без ручки?” — сказав Литвинський, підкреслюючи складність і небезпеку управління атомними об’єктами.

Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, вважає обговорення можливого обміну Курської АЕС на Запорізьку станцію спекуляцією. На його думку, росіяни навряд чи погодяться на обмін, а захоплення станції можуть використати для потужної інформаційної кампанії проти України.

Омельченко зазначив, що навіть теоретичне перехоплення контролю над Курською АЕС матиме значно гірші наслідки для України. “МАГАТЕ може зазначити, що Україна порушила правила безпеки, створюючи небезпечний прецедент і аварійну ситуацію”, — пояснив він.

За сценарію, при якому Україна захоплює Курську АЕС, країна може втратити частину міжнародних союзників. Іван Ступак, військовий експерт і колишній співробітник СБУ, попередив про можливі наслідки: “МАГАТЕ засудить такі дії. Очікується обурення від ООН і ризик втрати частини союзників, що може призвести до зупинки постачання озброєння”.

Ступак також зазначив, що Україна може бути названа “країною ядерним терористом”, що зменшить міжнародну підтримку та ускладнить ситуацію на фронті.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Лише 16% респондентів заявили, що проголосували б за переобрання Зеленського на другий термін. Близько 60% виборців висловилися проти його повторної кандидатури. Якщо Зеленський вирішить балотуватися, то у першому турі він може програти головнокомандувачу Збройних сил України Валерію Залужному, якого підтримують 27% виборців. Залужний випереджає президента більш ніж на 10%, що свідчить про суттєве падіння популярності Зеленського серед українців.

Причинами падіння популярності Зеленського є корупційні скандали та загальна втома від війни, вважають експерти. Це, на думку The Times, негативно вплинуло на його імідж. Окрім того, політична ситуація в Україні загострюється через спроби президента прийняти низку суперечливих рішень, зокрема щодо мобілізаційної політики. Одним із таких рішень є законопроект про зниження мобілізаційного віку, який президент затвердив лише після тривалих суперечок.

Згідно з повідомленням, популярність Зеленського може ще більше впасти, якщо він піде на поступки США і прийме рішення про зниження мобілізаційного віку до 18 років. Це може викликати додаткове невдоволення серед українців, оскільки таке рішення, ймовірно, матиме негативні соціальні наслідки. Як зазначає британський експерт з України Ендрю Вілсон, тема дострокових виборів активно обговорюється на тлі таких подій, і це може стати основною причиною для проведення нових виборів.

Також варто зазначити, що російська пропаганда активно працює над питанням легітимності Зеленського в очах міжнародної спільноти, зокрема серед республіканців у США. Зараз ця тема набуває популярності, і в США знову почали говорити про можливість проведення нових президентських виборів в Україні. Експерти зазначають, що це може бути частиною стратегічної гри Кремля, спрямованої на дестабілізацію політичної ситуації в Україні.

Водночас, багато експертів вважають, що для Зеленського було б краще провести вибори до того, як його популярність впаде ще сильніше. Вони вважають, що організація дострокових виборів могла б стати вигідною стратегією для того, щоб уникнути подальшого падіння рейтингу. Водночас, питання про нові вибори продовжує залишатися відкритим.

Станом на 1 лютого 2026 року міжнародні резерви України зросли до 57,7 млрд доларів США, встановивши новий рекорд за всю історію незалежності держави. Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, посилаючись на офіційні дані Національного банку України. Порівняно з попереднім місяцем обсяг резервів збільшився на 357,8 млн доларів, що відповідає приросту на 0,6%. У січні цей показник становив 57,3 млрд доларів.

Зростання міжнародних резервів свідчить про збереження макрофінансової стабільності та ефективну координацію між урядом і Національним банком. Позитивна динаміка стала можливою завдяки надходженням від міжнародних партнерів, стабільній ситуації на валютному ринку та виваженій борговій політиці держави. Водночас регулятор продовжує підтримувати достатній рівень ліквідності для виконання зовнішніх зобов’язань країни.

У річному вимірі зростання ще більш відчутне. Порівняно з лютим 2025 року міжнародні резерви збільшилися на 14,65 млрд доларів, що становить приріст на 34%. Поточний рівень дозволяє покривати близько шести місяців майбутнього імпорту, тоді як міжнародні стандарти визначають мінімально необхідним показником три місяці.

За словами Гетманцева, ключовим фактором зростання у січні стала міжнародна фінансова допомога. Україна отримала 3,124 млрд доларів через рахунки Світового банку. Додатково Національний банк здійснив переоцінку фінансових інструментів з урахуванням змін ринкової вартості активів і валютних курсів, що збільшило їхню оцінку ще на 1,445 млрд доларів.

Отримані надходження дозволили профінансувати обслуговування державного боргу. Зокрема, 233,9 млн доларів спрямовано на обслуговування та погашення облігацій зовнішньої державної позики, 171,6 млн доларів — на виконання зобов’язань перед МВФ, ще 76,8 млн доларів — на погашення інших кредитів.

Окремо зазначається, що чистий продаж валюти НБУ для підтримки курсової стабільності у січні становив 3,729 млрд доларів. Це на 20,7% менше, ніж у грудні 2025 року, коли регулятор продав 4,702 млрд доларів.

Міжнародні резерви зростають уже кілька місяців поспіль і залишаються одним із ключових індикаторів фінансової стійкості країни. На тлі воєнних викликів та високого навантаження на бюджет їхній обсяг свідчить про достатній рівень зовнішньої підтримки, здатність держави виконувати боргові зобов’язання та утримувати валютний ринок у контрольованому стані.