ВАКС взяв під варту фігурантку у справі мера Балоги

Останні звіти свідчать про серйозні проблеми у Збройних Силах України (ЗСУ) у забезпеченні оборони Часового Яру через відсутність зенітних ракет. Цю тривожну ситуацію висвітлив відомий німецький журнал BILD, опираючись на аналіз Юліана Рьопке. Він проаналізував відео, на якому російський штурмовик Су-25 атакує Часів Яр, пролітаючи над селом Іванівське на низькій висоті та наближаючись до українських позицій на менш ніж трьох кілометрах. Зазначається, що не зважаючи на спроби збити літак, він успішно відвернувся, випустивши теплові пастки, і повернувся у бік Бахмута.

Рьопке підкреслив, що кілька місяців тому неможливо було уявити таку ситуацію, де російський штурмовик вільно діє над українським контрольованим містом, не зазнаючи відповідної відповіді від ПЗРК. Він висловив занепокоєння тим, що Україна очевидно не має достатньої кількості зенітних ракет для ефективного захисту.

Речник оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця" підполковник Назар Волошин в ефірі телемарафону підтвердив, що Часів Яр залишається під контролем, але ворожа активність на Бахмутському напрямку та саме на Часів Яр зростає. Він розповів, що російські штурмовики атакують з підтримкою бойових машин піхоти та дронів, а також артилерії. На додачу до цього, російська авіація наносить удари по цивільній інфраструктурі та українських позиціях, а артилерія Збройних Сил РФ активно обстрілює з підтримкою мінометів та артилерії, зафіксовано понад 120 обстрілів протягом доби.

"Для атак на Часовий Яр та інші населені пункти Росія використовує боєприпаси корейського та китайського виробництва, більш конкретно, північнокорейського", — додав речник Операції сил об'єднаних угрупувань військ "Хортиця".

• Наразі у Збройних Силах України виникли серйозні проблеми з обороною Часового Яру через відсутність достатньої кількості зенітних ракет.

• Ворожа активність на Бахмутському напрямку, зокрема на Часів Яр, зростає, що становить загрозу для цивільного населення та українських військових позицій.

• Російські штурмовики використовують різноманітні техніки та зброю, включаючи дрони, артилерію та авіацію, для атак на Часів Яр.

• Україна не має достатнього обсягу зенітних ракет для ефективного захисту своїх територій.

• Силові структури України заявляють про збереження контролю над Часовим Яром, але наголошують на необхідності посилення оборонних заходів.

• Для подальшого зміцнення оборони України важливо вирішити проблему забезпечення зенітними ракетами та підвищити готовність до відповіді на ворожі атаки.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

“Активісти приходять під будівлю мерії, мовляв, “Кличко зніс пам’ятку”. Але чому обурені демонстранти не йдуть і не ставлять питань парламенту, який вже понад п’ять років не ухвалив поданий містом законопроєкт, щоб столиця мала важелі впливу на недобросовісних власників старовинних будівель?” — заявив Кличко.

У свою чергу, в.о. міністра культури Ростислав Карандєєв звинуватив у всьому столичну владу, заявивши, що саме вона неналежно працює на цьому напрямку.

Однак знесення садиби Зеленських піднімає набагато ширшу проблему захисту культурної спадщини в Україні.

Захист культурної спадщини є однією зі складових національної безпеки і збереження національної ідентичності, особливо в умовах агресії з боку Росії. Ворог намагається знищити історію України, а тому захист пам’яток є важливою частиною цієї боротьби. Однак весною цього року з’явився наказ Мінкульту, який позбавив громадян права самостійно ініціювати захист культурної спадщини.

Раніше ключову роль у процесі захисту пам’яток відігравала громадськість. Наприклад, у випадку зі знесенням будівлі “Квіти України” кияни змогли оперативно захистити її, домігшись надання статусу пам’ятки. Це стало можливим завдяки старим правилам, які діяли на той момент.

Наразі ж, згідно з новим наказом, профільні громадські організації більше не можуть самостійно готувати документацію для внесення об’єкта до Переліку. Вони повинні звернутися до відповідного органу охорони культурної спадщини, що значно ускладнює процес. Також було встановлено 10 робочих днів для розгляду заявки, але підстави для відмови у внесенні до Переліку не визначені чітко, що дає можливість чиновникам блокувати ініціативи громадськості.

Нові процедури несуть значні корупційні ризики. Відтепер рішення про надання статусу об’єкта культурної спадщини приймається колегіальною Консультаційною радою, що позбавляє відповідальності окремих чиновників. Відсутність прозорості в роботі цих рад та можливість маніпулювання цінністю об’єктів підсилюють ризики корупції.

Крім того, новий Порядок був ухвалений з порушеннями процедур консультацій з громадськістю. Мінкульт не проводив обов’язкових консультацій перед виданням наказу, що є порушенням Державної антикорупційної програми.

Зміни в процедурі внесення об’єктів до Переліку значно ускладнили захист культурної спадщини. Відтепер, якщо на рівні державних адміністрацій буде заблоковано внесення будівлі до Переліку, звернутися до Мінкульту вже не можна. Це повертає нас до старих часів, коли подібні рішення приймалися закрито і без участі громадськості.

Такі зміни значно ускладнюють можливість захисту культурної спадщини і можуть призвести до її знищення. Єдиним шляхом вирішення цієї проблеми є забезпечення прозорості процесу та залучення незалежних експертів до оцінки цінності об’єктів культурної спадщини.