Субота, 13 Червня, 2026

Валерій Залужний: «Не вірте нікому» — секрети завершення війни

Важливі новини

Телеведучий Олексій Суханов хоче всиновити дитину з дитбудинку

Телеведучий та зірка проєкту “Говорить вся країна” Олексій Суханов вперше публічно заявив про свій намір стати батьком. За словами журналіста, він уже розпочав процедуру усиновлення дитини з дитячого будинку. Про це Суханов розповів в інтерв’ю YouTube-проєкту ТСН “Наодинці”. “Я відчуваю, що вони (діти – ред.) будуть через два роки. Я зараз дію в цьому напрямку”, […]

Горе в світі футболу: Втрата видатного тренера збірної України залишає невмирущий слід

У свої 70 років покинув нас колишній асистент тренера збірної України з футболу, Леонід Ткаченко. Він залишив невмирущий слід у історії національної команди, працюючи в тренерському штабі "жовто-синіх" у 1992 році. Під керівництвом Віктора Прокопенка і разом з Миколою Павловим він допомагав команді в одному з матчів проти Білорусі.

Леонід Ткаченко почав свій шлях у футболі як гравець харківського "Металіста", а потім звернув увагу до тренерської сфери. Спочатку він був асистентом у Євгена Лемешка, а згодом сам очолив команду. Після цього періоду його тренерська кар'єра продовжилася в Росії, де він отримав громадянство країни.

Трагічно, Леонід Ткаченко помер у місті Калінінград, залишивши своїм колегам та футбольній спільноті пам'ять про відданість і внесок у розвиток українського футболу.

У висновках статті висловлено сум і вдячність за великий внесок Леоніда Ткаченка у розвиток українського футболу. На 70 році свого життя він покинув цей світ, залишивши невеличкий, але важливий слід у історії національної збірної. Робота Ткаченка в тренерському штабі "жовто-синіх" у 1992 році та його подальші досягнення у російському футболі свідчать про його відданість грі та професійний досвід.

Трагічна втрата Леоніда Ткаченка залишає пустоту в серцях футбольної спільноти та викликає сум у вболівальників. Його незабутній внесок в історію українського футболу залишиться в пам'яті та вдячності тих, хто йому співпрацював та захоплювався його працею.

Теракт у Києві: нові деталі про нападника та хід подій

18 квітня 2026 року в Києві стався один з...

Експерти пояснили причину геолокаційних “глюків” смартфонів

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

РЕБ може пригнічувати сигнал, але може і як елемент радіоелектронної боротьби змінювати сигнал, підробку робити. Це просто підробка сигналу від супутника до GPS-приймача

Експерт з питань авіації Богдан Долінце зазначив, що таким чином вводиться в оману системи керування, або системи навігації різних приладів, в тому числі безпілотників для того, щоб вони не коректно визначили своє місце розташування.

А далі або змінили свій маршрут від тих цілей, які вони встановили під час запуску, або взагалі могли повернутися в якусь іншу зону, наприклад в тому напрямку з якого вони прилетіли

Якушев пояснив, що в такій ситуації бачить мобільний телефон.

Він вірить цьому, тому що немає ніякої автентифікації, не перевіряється справжність того, хто передає до передатчика, відповідно приймач такий: дякую за інформацію, тепер я в Курську. Ось тобі погода в Курську, час

Такі викривлення геопозиції допомагають ППО відсіювати фальшиві цілі під час атак безпілотників Вирішити цю проблему легко, варто вимкнути геолокацію.

Українці 5 листопада почали скаржитися на збій у роботі годинників у смартфонах: у деяких користувачів вони “поспішають”. Окрім того, на телефонах з’являється неправильне місце розташування.

Генштаб ЗСУ пояснив причини порушення системи точного часу в мобільних телефонах під час повітряної тривоги. Збої виникають через застосування засобів радіоелектронної боротьби та підміни GPS-координат.

Також Генштаб радити відключити режим автоматичного уточнення часу в телефоні та враховувати, що під час оголошення повітряних тривог точність роботи систем супутникової навігації може порушуватися.

Рішення Костопільського районного суду: відповідальність Лілії Шульжук за порушення законодавства

27 січня 2026 року Костопільський районний суд Рівненської області ухвалив рішення у справі №564/9/26, в якому визнав виконуючу обов’язки міського голови Костополя Лілію Шульжук винною у вчиненні правопорушення. Суд розглянув деталі справи та встановив, що обвинувачена здійснила дії, що суперечать вимогам законодавства, що, у свою чергу, завдало шкоди місцевим інтересам і порушило норми адміністративного управління. Після вивчення всіх матеріалів справи суд виніс відповідне рішення, поклавши відповідальність на посадову особу за вчинені порушення.

Це рішення стало важливим прецедентом для місцевої політики та адміністративного управління, адже воно підкреслює необхідність суворого дотримання законодавчих норм, особливо тими, хто займає важливі посади у державних органах. Висновок суду має не лише юридичне значення, але й серйозний вплив на репутацію посадових осіб на місцевому рівні.

Перевірка Державної служби з питань праці засвідчила, що протягом 2025 року в міській раді існувала суттєва диспропорція в оплаті праці заступників. Двоє з них щомісяця отримували премії у розмірі 150–200% від посадового окладу. Водночас двоє інших — лише 10% у період із березня по листопад 2025 року.

До Дня місцевого самоврядування «фаворитам» виплатили по 7 506 гривень премії, тоді як інші заступники не отримали жодних додаткових виплат. Документальних обґрунтувань такої різниці керівництво не надало.

Окрім цього, у травні 2025 року було затверджено розподіл функціональних обов’язків, у якому двох заступників фактично виключили з управлінських процесів: їх не наділили координаційними повноваженнями та правом заміщення керівництва.

У судовому засіданні Лілія Шульжук провину не визнала. Вона заявила, що розподіл обов’язків затвердив попередній секретар ради, а вона не стала його змінювати після того, як очолила місто. Також посадовиця пояснила свої рішення політичними мотивами, зазначивши, що не довіряла заступникам через їхню належність до опозиційних партій і тому обмежувала їхні функції та преміювання.

Захист просив закрити провадження, аргументуючи різницею у продуктивності праці посадовців.

Потерпілі ж заявили про системний характер тиску: за їхніми словами, їм надавали усні доручення без належного документування, позбавляли повноважень та стабільного доходу.

Суддя Роман Снітчук дійшов висновку, що в діях Лілії Шульжук наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення — мобінг, вчинений групою осіб.

У рішенні зазначено, що керівниця мала всі повноваження для справедливого розподілу функцій і навантаження між заступниками, однак не скористалася ними. У матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання службових обов’язків потерпілими.

Суд постановив:

Визнати Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу.Накласти штраф у розмірі 6 800 гривень.Стягнути судовий збір у сумі 665,60 гривень.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів. У разі несплати штрафу добровільно його сума підлягатиме подвоєнню.

Валерій Залужний, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії та колишній голова Збройних Сил, висловив свою точку зору щодо неможливості точного прогнозування завершення війни. Під час зустрічі зі студентами він підкреслив, що спроби передбачити дати припинення бойових дій є безглуздими, адже реалії війни надто складні для простих відповідей.

Залужний зазначив, що досвідчені військові, навіть з усім своїм багажем знань, не в змозі точно визначити тривалість конфлікту через безліч змінних, що впливають на ситуацію. Поряд із фронтовими подіями, важливими є економічні ресурси, політичні стратегії, міжнародна підтримка та внутрішня витривалість країни.

Він відмовився надавати конкретні терміни, такі як «рік», «п’ять» чи «десять років», оскільки це могло б бути спробою маніпуляції. Залужний закликав до аналізу факторів, які можуть прискорити або затримати закінчення війни, замість того, щоб зациклюватись на часових рамках.

Однією з ключових тем його виступу стало питання ресурсів, які Україна готова витратити на війну. Ця оцінка має включати не тільки військові можливості, а й економіку, демографічні аспекти та психологічну стійкість суспільства. Без чіткої мети і стратегії будь-які дії можуть призвести до виснаження країни без реального прогресу.

Окрему увагу Залужний звернув на небезпеку ситуації, коли результати війни можуть бути представлені як перемога, не маючи чіткого визначення успіху. Він підкреслив важливість зрозумілої стратегії, яка б не потребувала подальших трактувань, за умови, що країна знає, чого хоче досягти та якою ціною.

Він також торкнувся концепції «чорного лебедя» — непередбачуваної події, яка може кардинально змінити хід війни. Хоча такі події можливі, Залужний застеріг, що сподівання на випадкові зміни можуть відволікати від реальних дій та стратегічного планування.

Головна думка його виступу — сліпа віра в прогнози не допоможе, оскільки війна визначається багатьма факторами. Важливо, щоб Україна була готова діяти та реалізовувати власні рішення. Залужний запевнив, що майбутнє не можна передбачити, воно формується конкретними діями.

Ці заяви пролунали на фоні постійного суспільного запиту на терміни завершення війни. У медіа регулярно з'являються різні прогнози, проте позиція Залужного ставить під сумнів такі дискусії. Він закликав змінити акцент: замість запитань про терміни завершення війни, варто подумати, що робити для її закінчення.

Підход Залужного демонструє прагматичне та стратегічне бачення, яке передбачає готовність до тривалого конфлікту та відповідальне ставлення до ресурсів. У підсумку, він окреслив, що завершення війни залежить не від випадковостей, а від системної роботи держави та її здатності реалізувати свою стратегію. Його коментарі стали нагадуванням про складність реалій війни, де перемога — це результат не сподівань, а активних дій.

Останні новини