Ваше повідомлення обірвалося на фразі “Пишіть текст на основі…”.

У низці українських ЗМІ та Telegram-каналів з’явилася інформація про нібито обов’язковий обмін усіх водійських посвідчень, виданих до 2011 року. Проте ця новина не відповідає дійсності. Законопроєкт, на який посилаються автори повідомлень, справді існував, але його відкликали ще у червні 2025 року.

Йдеться про урядовий законопроєкт №8082, який був внесений до Верховної Ради ще у 2022 році в межах євроінтеграційних зобов’язань України. Документ передбачав гармонізацію національного законодавства з нормами ЄС, зокрема встановлення строків дії водійських посвідчень від 5 до 10 років залежно від категорії транспортного засобу. Однак законопроєкт так і не пройшов навіть першого читання, а 17 червня 2025 року його офіційно відкликали.

Попри це, 1 жовтня низка ЗМІ опублікувала повідомлення про нібито внесення до Ради нового законопроєкту про скорочення терміну дії водійських посвідчень із обов’язковим обміном у сервісному центрі МВС. Буцімто ті, хто протягом року після закінчення терміну не обміняє документи, змушені будуть складати теоретичний і практичний іспити.

Адвокат Богдан Кушнір зазначив, що такі зміни могли б створити додаткові корупційні ризики та нові схеми отримання коштів у сервісних центрах, а тому законопроєкт відкликали. Він також припустив, що в майбутньому влада може повторно зареєструвати цей або доопрацьований документ із можливим додаванням нових категорій та зростанням вартості, але наразі обов’язкового обміну водійських посвідчень не планується.

Останнім часом українське суспільство обурене ситуацією, яка склалася навколо трьох колишніх детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Ці спеціалісти, які протягом років займалися розслідуванням корупційних схем у "Укрзалізниці", нещодавно прийняли рішення приєднатися до рядів цієї державної компанії.

Особливо велике обурення викликає той факт, що один з колишніх детективів отримав акції підприємств, стосовно яких саме НАБУ проводило розслідування. Це викликає серйозні сумніви щодо об'єктивності та незалежності служби, яка має боротися з корупцією в країні.

Реакція громадськості та експертів

Суспільство та численні експерти в сфері правозахисту висловлюють серйозне обурення і підкреслюють необхідність негайного розслідування цього скандального випадку. За їхніми словами, такі дії високопрофесійних правоохоронців підірвують довіру суспільства до НАБУ та інших антикорупційних органів.

Політичні реакції

На ситуацію також відреагували політичні діячі, зокрема народні депутати, які закликають до ретельного аналізу всіх обставин і подій, пов'язаних з цим скандалом. Вони підкреслюють, що недопустимою є будь-яка форма зловживання владою та корупції, особливо серед тих, хто має бути символом чесності та прозорості.

Заключення

Ситуація з колишніми детективами НАБУ, які зайняли посади в "Укрзалізниці" після років роботи у Національному антикорупційному бюро, стала причиною глибокого обурення громадськості та експертного середовища. Вимагається об'єктивне розслідування та прийняття необхідних заходів для відновлення довіри до важливих інституцій, які мають ключове значення для боротьби з корупцією в Україні.

Про це, з посиланням на юриста Богдана Устименка, пишуть “Українські новини”.

Тарас Лікунов, Богдан Бровко та Олександр Риковцев працювали в НАБУ з 2015 року, фактично з моменту його заснування. Дослужилися до посад керівника відділу детективів, його заступника і старшого детектива.

Вони звільнилися один за одним у період останніх 9 місяців і невдовзі уклали трудові договори з УЗ. Іноді з різницею в лічені дні, хоча законом це заборонено протягом року.

При цьому, як заявляє юрист, Лікунов особисто сприяв, щоб колишньому заступнику директора УЗ з безпеки Олександру Шевченку колеги-детективи вручили підозру. Шевченка звільнили, після чого Лікунов обійняв його посаду.

Крім того, у Риковцева в декларації звідкись з’явилася криптовалюта на суму близько 870 тис. доларів і нерухомість. А його тестя призначили на керівну посаду в одеській філії “Укрзалізниці”.

А Лікунов отримав у власність акції найбільших компаній, таких як “Феррекспо” і “Миронівський хлібопродукт” (МХП), щодо яких НАБУ також розслідувало кримінальні справи.

У газовидобувній галузі України відбулися помітні кадрово-майнові трансформації, пов’язані з компанією ТОВ «Надра-Геоінвест». Олександр Кацуба офіційно набув у власність 50% корпоративних прав цього підприємства після фінансово успішного для компанії періоду, коли у 2022 році були виплачені дивіденди на суму в сотні мільйонів гривень. Ці виплати засвідчили високу прибутковість бізнесу та його стабільні позиції на ринку.

Згідно з оновленими даними державних реєстрів, зазначена частка перейшла Кацубі від Тетяни Гузенко — його колишньої дружини. Саме на неї раніше була оформлена половина компанії, і до моменту зміни структури власності вона вважалася кінцевим бенефіціарним власником цієї частини бізнесу. Формальне переоформлення прав стало завершальним етапом внутрішніх корпоративних змін.

Водночас ключові фінансові операції відбулися ще до переоформлення корпоративних прав. У 2022 році «Надра-Геоінвест» тричі здійснила масштабні виплати дивідендів — на 120 млн грн, 700 млн грн та 802 млн грн. Загалом ідеться про понад 1,6 млрд грн.

Таким чином, прибуток було розподілено між власниками ще до того, як Кацуба формально став співвласником компанії. Уже після цього частка у 50% була переписана на нього.

Подібна послідовність дій може свідчити про спробу мінімізувати публічність руху коштів або уникнути додаткової уваги до джерел доходів, адже до моменту переоформлення в документах фігурувала інша особа.

«Надра-Геоінвест» працює у сфері видобутку газу — одному з найбільш прибуткових сегментів енергетичного ринку. За сприятливої кон’юнктури такі компанії можуть акумулювати значні грошові потоки, що пояснює обсяги нарахованих дивідендів.

Ім’я Олександра Кацуби неодноразово фігурувало у публікаціях, пов’язаних із корупційними скандалами та діяльністю в енергетичному секторі. Тому переоформлення великої частки газовидобувного активу після отримання значних виплат може викликати додаткові запитання щодо економічної логіки та прозорості угоди.

Фактично йдеться про ситуацію, коли прибутки були отримані через номінального власника, а контроль над компанією закріплено вже постфактум. Чи має така схема виключно внутрішньосімейний характер, чи переслідує інші цілі — залишається відкритим питанням.