Важлива інформація для пенсіонерів, які тимчасово перебувають за кордоном

Тимур Ткаченко, начальник Київської міської військової адміністрації, виступив із різкою публічною критикою на адресу мерії столиці під керівництвом Віталія Кличка, звинувативши її у саботажі реформ і збереженні корупційних схем, які впливають на столичні ярмарки. За словами Ткаченка, через місяць після того, як мер Кличко дав доручення навести порядок на цих ярмарках, результатів немає, що свідчить про відсутність реальної політичної волі для змін. Начальник КМВА зазначив, що затягування процесу пов’язане з наявністю "чорних схем", які заважають реальним змінам.

Згідно з Ткаченком, саме через ці непереборні зв’язки та інтереси старої влади в мерії, які сприяють збереженню корупції, столичні ярмарки не змогли стати прикладом прозорості та порядку. Військовий адміністративний керівник підкреслив, що в умовах війни подібні дії є справжньою зрадою громаді, адже відволікають ресурси та увагу від більш критичних питань — захисту міської інфраструктури.

Йдеться про директора департаменту промисловості КМДА Володимира Костікова. За словами Ткаченка, саме він мав вибудувати прозору систему роботи ярмарків «за дорученням мера». Але цього не сталося.

«Минув місяць, а результату нуль. Чому? Бо за цією “затримкою” стоять прізвища, гроші й старі зв’язки. Я неодноразово давав доручення. І вони ігноруються. Як мої, так і Кличка, до речі», — заявив Ткаченко.

Начальник КМВА підкреслив, що ситуація для нього не просто про адміністративну інертність. На його думку, це політичний саботаж на користь старих потоків.

«Коли чиновники саботують зміни навіть під час війни — це не бездіяльність, а зрада громади», — сказав він.

Ткаченко також натякнув на спосіб життя тих, кого він звинувачує. За його словами, чиновники пояснюють затримки браком часу і грошей, але паралельно знаходять ресурси «на банкети» і навіть дозволяють собі гуляти в робочий час. І це, каже він, відбувається тоді, коли місто публічно скаржиться, що в бюджеті не вистачає коштів на критичні речі — зокрема, на захист інфраструктури.

«А потім ми говоримо, що в міста недостатньо коштів на захист критичної інфраструктури. Ну так їх і не буде, якщо так працювати», — резюмував він.

Ці слова доповнюють більш широку лінію публічних звинувачень, які останніми тижнями Ткаченко озвучує на адресу команди Кличка. Він неодноразово говорив, що підзвітні меру департаменти навмисно зривали рішення, пов’язані з безпекою міста, починаючи від встановлення мобільних укриттів і закінчуючи організацією елементарних правил цивільного захисту. Зокрема, Ткаченко стверджував, що окремі посадовці мерії блокує розгортання системи мобільних укриттів, перекладаючи відповідальність на районні адміністрації, які не мають достатньої компетенції для складних закупівель.

Паралельно він публічно атакує Кличка за розподіл грошей міста. На думку Ткаченка, бюджетні пріоритети Києва викривлені: замість того, щоб в першу чергу фінансувати укриття й протиповітряний захист, кошти йдуть на іміджеві для мера проєкти на кшталт Подільсько-Воскресенського мосту. Сам міст він назвав «символом не розвитку, а особистої корупції», нагадавши про багаторічне будівництво та вартість у 18 мільярдів гривень. Він звинуватив мера у тому, що той «відкривав міст тричі» і водночас перекладав провалені напрямки безпеки на інших.

Це протистояння вже давно вийшло за рамки внутрішніх службових нарад. Воно стало публічним політичним протистоянням за контроль над Києвом. Кличко звинувачує КМВА в узурпації повноважень і спробі «розбалансувати владу в столиці», натякаючи, що Банкова через військову адміністрацію хоче перехопити політичний контроль над містом. Натомість Ткаченко публічно говорить про саботаж безпекових рішень, «старі схеми» і нецільове використання грошей міської громади.

На тлі війни й ударів по енергетичній інфраструктурі столиці це протистояння стає фактором безпеки. Ткаченко прямо заявляє: якщо міські департаменти й далі гальмуватимуть зміни, відповідальність за наслідки обстрілів — від відсутніх укриттів до виведеної з ладу інфраструктури — має лежати не тільки на російських ракетах, а й на тих, хто в Києві блокує рішення.

Верховний антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення щодо експосадовця Міноборони Олександра Лієва, який перебував у центрі уваги у зв'язку із справою про зловживання під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Згідно з повідомленням адвоката Назара Кульчицького у коментарі для Суспільного, суд вирішив змінити запобіжний захід для Лієва, перетворивши його попередній запобіжний захід у відповідальність особистої поруки, тим самим дозволяючи йому на даний момент знаходитися поза стінами СІЗО.

Суд визначив, що відсутність прокурора під час засідання потребує подальшого розгляду, а справу стосовно Лієва повернуто до Національної поліції для подальших дій. На думку судді Ярослава Шкодіна, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли представити достатні докази для продовження обвинувачення щодо злочину.

Цей випадок є вкрай важливим у контексті боротьби з корупцією в Україні, із спірними поглядами на ефективність та прозорість дій суду та правоохоронних органів у справі подібного масштабу. Рішення ВАКСу викликає певні сумніви та дискусії серед громадськості щодо надійності правосуддя та його впливу на боротьбу з корупцією в країні.

У висновку важливо зазначити, що рішення Верховного антикорупційного суду (ВАКС) щодо справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва викликає значні обговорення в громадськості. Відмова у продовженні запобіжного заходу та перетворення його на особисту поруку сталася в умовах відсутності прокурора під час засідання, що породжує сумніви щодо об'єктивності судового процесу.

Звертає на себе увагу факт повернення справи до Національної поліції для подальших розслідувань через відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП. Це підкреслює необхідність додаткового вивчення обставин справи та виконання всіх процесуальних норм.

Даний випадок акцентує увагу на важливості незалежності судової системи, прозорості роботи правоохоронних органів та ефективності боротьби з корупцією в Україні. Враховуючи значущість цієї справи для суспільства, важливо, щоб кожен етап розслідування та судового процесу був проведений з максимальною відповідальністю та врахуванням інтересів громадянського суспільства та держави.

25 листопада в Україні поєднує давню церковну спадщину, міжнародні ініціативи та народні уявлення про зміну сезонів, створюючи своєрідну мозаїку змістів, що збереглися крізь століття. Попри те, що ця дата не закріплена в офіційному календарі державних свят, вона має помітне значення як для віруючих, так і для тих, хто цікавиться культурними традиціями та історією.

У церковному житті цього дня вшановують апостола від 70-ти Климента I — одного з найшанованіших діячів раннього християнства. Його проповідницький шлях пролягав через Херсонес, де він поширював нове віровчення серед місцевих жителів, укріплюючи духовні основи громади. Постать Климента I зберегла вплив у церковній історії завдяки його відданості місії, мужності перед переслідуваннями та внеску у формування перших християнських традицій. Саме тому 25 листопада вважають днем пам’яті подвижника, який відіграв значну роль у становленні духовного життя на теренах, що нині належать Україні.

Світ також відзначає одну з найважливіших соціальних дат — Міжнародний день боротьби з насильством проти жінок, проголошений ООН. Організації та правозахисники привертають увагу до проблем домашнього насильства, примусу, переслідувань і стигматизації жертв, яка, на жаль, досі залишається поширеною у світі.

Популярними цього дня є й неофіційні гастрономічні свята — День гаспачо, День парфе та День домашньої їжі, які зазвичай супроводжуються місцевими ярмарками в європейських країнах.

У народному календарі 25 листопада вважали днем, коли природа остаточно готується до зими. Наші предки спостерігали за погодою та вважали, що якщо до цього часу не випав сніг, зима затримається. А швидке танення першого снігу обіцяло теплий грудень. Поява снігурів означала остаточний прихід холодів, а дощ цього дня натякав на сирий кінець місяця.

Дату вважали вдалою для нових справ, але з умовою, що їх потрібно робити спокійно, без поспіху. Також існувала традиція: важливі завдання розпочинати натщесерце, щоб залучити удачу. Водночас був і духовний настанов: на Климента Мовчальника слід уникати лайки, засудження та необдуманих слів, адже день присвячували стриманості та доброзичливості. Цьогоріч дата припадає на період Різдвяного посту, тому вірянам нагадують про обмеження у харчуванні.

25 листопада також пов’язане з кількома знаковими постатями української історії та культури. У цей день народилися хірург Микола Пирогов, письменники Іван Нечуй-Левицький та Клим Поліщук, художник Ніл Хасевич та співачка Марина Одольська. Для українців це звичайний вівторок, але насичений традиціями, історією і нагадуваннями про важливі цінності.

АТ «НАЕК «Енергоатом» уклало масштабний контракт на постачання технічної сірки за ціною, яка стала рекордною для українського ринку — $771 за тонну. Такий показник більш ніж удвічі перевищує вартість, зафіксовану на початку 2025 року, що одразу привернуло увагу експертів, економістів та аналітиків енергетичного сектору.

Загальна сума укладеної угоди сягає понад 244 млн грн. Постачальником продукції визначено харківську компанію «Торгсервіс», яка отримала право забезпечити державне підприємство необхідними обсягами сірки для технологічних потреб атомної галузі. Такий значний контракт у поєднанні з високою ціною став підставою для дискусій щодо ринкової обґрунтованості вартості та ефективності закупівельної політики.

Попередні закупівлі компанії «Енергоатом» показують значне зростання цін. У липні 2024 року аналогічна сірка коштувала $639 за тонну, а в лютому того ж року — лише $391 за тонну. На відміну від нинішнього тендеру, попередні закупівлі проводилися з конкуренцією, що дозволяло знижувати вартість.

Власники «Торгсервісу» мають попередні зв’язки з фігурантами гучних корупційних справ НАБУ та ВАКС. Зокрема, Сергій Євсєєв та Сергій Гринько раніше були пов’язані з ТОВ «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» і ТОВ «Укрдонінвест», а їхні партнери фігурували у справах щодо розкрадань в «Енергоатомі» та «СхідГЗК».

У 2022 році керівники пов’язаних підприємств отримали вироки за корупційні схеми, що завдали державі збитків у десятки мільйонів гривень. Нині ж відсутність конкуренції та рекордні ціни на сірку піднімають питання прозорості державних закупівель і потенційного впливу на енергетичний сектор України.