Важливі дати та духовні значення сьогоднішнього дня в Україні

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Зі слів Акса, у вівторок принаймні 14 російських бронемашин із піхотою розпочали наступ на Курахове. Однак за кілька миль від міста вони потрапили на лінію українських мінних загороджень, де їх також зустріла касетна артилерія, вибухонебезпечні дрони та протитанкові ракети. Результат — десятки знищеної техніки та втрати серед російських військових. Генерал Олександр Сирський відзначив професіоналізм українських солдатів, заявивши, що “вони не залишають російським загарбникам жодних шансів”.

Однак, зауважує Девід Акс, успіх біля Курахового може бути тимчасовим. Щодня російські сили зазнають великих втрат, однак поповнюють резерви, і їхні напади тривають. Незважаючи на перемогу в бою за Курахове, загальний наступ російських сил на сході країни посилюється, особливо в районі Донецької області. Аналітик відзначає, що утримання Курахового є ключовим для захисту Покровська, стратегічно важливого міста, якому загрожує облога в разі падіння Курахового.

Російські війська посилили тиск на Курахове з нових напрямків, що може ускладнити логістику для українських захисників. Військовий оглядач Денис Попович також наголосив на планах російських окупантів пробитися до траси Курахове-Запоріжжя. Це створить ризик оточення українських військ, і тоді російські війська зможуть розпочати масований наступ на Покровськ.

В Україні виявлено, що значна частина лікарняних листів видається без належних підстав. За результатами державних перевірок, майже кожен четвертий лікарняний виявився необґрунтованим. Такі дані наводяться у пояснювальній записці до постанови Кабінету Міністрів, ухваленої 17 грудня 2025 року. Відповідні матеріали були оприлюднені на платформі «ЕП» і викликали широке обговорення в медичних та юридичних колах, повідомляє «Хвиля».

Згідно з проведеними перевірками, у першому півріччі 2025 року було проаналізовано понад 4,2 тисячі лікарняних листів. Результати виявили тривожну тенденцію: 22,8% з них були визнані необґрунтованими, що означає, що фактично кожен п’ятий лікарняний був виданий без достатніх підстав. Це може свідчити про зловживання системою або недостатню перевірку медичних документів на етапі їх оформлення.

Моніторинг електронного реєстру лікарняних свідчить про стійку тенденцію до зростання кількості порушень. Якщо у 2021 році частка необґрунтованих лікарняних становила лише 2,4%, то у 2023 році цей показник зріс до 16,5%. У 2024 році він досяг уже 18,2%, а у 2025 році продовжив зростати.

Загалом у 2024 році в Україні було перевірено 5 931 лікарняний лист, а в період із січня по червень 2025 року — 4 225. Попри меншу кількість перевірок, частка виявлених порушень залишається високою, що, за оцінками уряду, свідчить про системну проблему.

На тлі цих даних Міністерство соціальної політики ініціювало зміни до порядку контролю за лікарняними. Зокрема, пропонується надати представникам Пенсійного фонду право перевіряти обґрунтованість листків непрацездатності без використання електронної системи охорони здоров’я. У пояснювальній записці зазначається, що Національна служба здоров’я наразі не має технічних можливостей для проведення таких перевірок, а відповідні витрати не закладені в бюджет.

Урядовці визнають, що масштабні зловживання з лікарняними створюють додаткове фінансове навантаження на систему соціального страхування та потребують посилення контролю. Запропоновані зміни мають стати одним із кроків для зменшення кількості фіктивних лікарняних і зловживань у цій сфері.

Президент України Володимир Зеленський в рамках чергової Ставки Верховного головнокомандувача зосередив увагу на оцінці ситуації на фронті та питаннях фортифікації, як повідомляється у прес-релізі пресслужби глави держави. У засіданні взяли участь голова Адміністрації президента Олександр Сирський, начальник Генерального штабу Анатолій Баргілевич, а також командувачі в зоні бойових дій. Згідно зі словами Зеленського, розглядалися питання на різних напрямках, включаючи Куп’янський, Лиманський, Бахмутський, Авдіївський, Мар’їнський та Південний. Також на засіданні була представлена доповідь міністра оборони Рустема Умєрова та голови Міністерства стратегічних галузей та оборонно-промислового комплексу Олександра Камишіна щодо забезпечення фронту всім необхідним. Особлива увага приділялася питанням поставок боєприпасів та озброєння, а також можливостям власного виробництва. Зеленський також зазначив, що однією з ключових тем засідання була фортифікація. За його словами, у прем’єр-міністра Дениса Шмигаля представлено звіт про темпи зведення нових оборонних рубежів у трьох смугах завдовжки 2000 кілометрів. Згідно з повідомленням, темпи робіт є задовільними, і розраховується на своєчасне завершення цього важливого завдання.

У рамках чергової Ставки Верховного головнокомандувача Президент України Володимир Зеленський обговорив ситуацію на фронті та питання фортифікації. На засіданні були присутні головні представники влади та командувачі в зоні бойових дій. Зеленський наголосив на важливості швидкого та якісного зведення нових оборонних рубежів у трьох смугах завдовжки 2000 кілометрів кожна. Висновок засідання вказує на задовільні темпи робіт, і розраховується на їх своєчасне завершення.

Високий суд Англії ухвалив рішення, яке стало однією з найгучніших фінансових подій року: колишні власники ПриватБанку Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов мають відшкодувати близько трьох мільярдів доларів збитків і судових витрат. Ця сума охоплює як самі втрати, так і витрати на багаторічний судовий процес, що став символом боротьби українського банку за справедливість на міжнародному рівні.

Суд визнав бізнесменів відповідальними за масштабне шахрайство, яке відбулося ще до націоналізації ПриватБанку у 2016 році. За матеріалами справи, через складну мережу фіктивних компаній із банку було виведено мільярди доларів. Рішення англійського суду є принциповим прецедентом не лише для України, а й для всього міжнародного фінансового середовища, адже воно демонструє, що навіть найбільш впливові бізнес-групи не захищені від відповідальності.

Показовий кейс — зерновий термінал «Боріваж» у порту «Південний». Попри арешт і передачу у власність держави пів року тому, фактичний контроль над операційними процесами, за твердженнями критиків, залишився у пов’язаних з Геннадієм Боголюбовим орбітах. Йдеться про суттєві грошові потоки, які мали б працювати на бюджет, але, як стверджують опоненти, осідають у приватному секторі. Формально держава — власник, фактично — управління й комерційна вигода лишаються предметом гострих питань.

Інша лінія — газ. Україна виділяє мільярди гривень на імпорт палива з ЄС перед зимою, але сутність парадоксу в тому, що частина цього «європейського» газу має українське походження. За оцінками галузевих аналітиків, видобуток на Полтавщині та Харківщині пов’язують із приватними компаніями, що продають ресурс на європейському ринку, після чого країна змушена купувати його назад за вищою ціною. У фокусі — активи, які приписують орбіті Ігоря Коломойського та його партнеру Віталію Хомутинніку, зокрема Сахалінське родовище на Харківщині та «Укрнафтобуріння». Гравці ринку називають це класичною моделлю «видобуток тут — маржа там».

Наслідок для держави — дорожче паливо і втрачена рента, для споживачів — тарифний тиск, для системи — перманентний дефіцит довіри. Після лондонського рішення очікування очевидні: аудити, перевірка договорів, реальна зміна контролю на державних активах, а також синхронізація кримінальних і цивільних процесів, щоби юридичні перемоги конвертувалися у фінансові й управлінські результати в Україні.