Вчені: час першого прийому їжі може впливати на тривалість життя

У серпні 2023 року українське суспільство стурбовано відреагувало на розслідування, опубліковане журналістами, щодо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, який, за їхніми даними, переховувався з родиною в США, конкретно у штаті Флорида, поблизу Маямі. Розкриваючи деталі, розслідування показало, що протягом 2022 року Буглак отримав значну суму грошей з державного бюджету, включаючи зарплату та допомогу "для вирішення соціально-побутових питань". Цей факт став причиною суспільного обурення, особливо з огляду на те, що весною 2023 року він взяв декретну відпустку, але продовжив зберігати посаду.

Після публікації розслідування Верховна Рада України вжила рішучих кроків і ухвалила рішення про звільнення Буглака з посади члена ЦВК, яке отримало підтримку 300 народних депутатів. Серед них були Ірина Геращенко, Ярослав Железняк та Віталій Безгін. Подальше підтвердження цього рішення на рівні президента та парламентського комітету відбулося швидко, завершивши процес визначення долі Буглака в ЦВК.

Проте, варто відзначити, що збрехавши на медіаційному просторі, Буглак продовжував вважати, що не порушував закон, залишаючи країну перед вторгненням, і вважав свої дії виправданими, вважаючи ЦВК перейшла на дистанційну роботу. Його відсутність на засіданнях профільного комітету і відмова надати пояснень тільки підсилили сумніви щодо його чесності та відданості роботі в ЦВК.

Таким чином, скандал з Буглаком не тільки підніс багато питань щодо його особистих мотивів та вчинків, але й показав, наскільки важливим є контроль над діями посадових осіб, які зобов'язані служити громаді і дотримуватися законів країни.

Третього лютого, навіть після виклику президента Володимира Зеленського про повернення представників держави назад до України протягом 24 годин, член Центральної виборчої комісії, Юрій Буглак, вважав, що це заклик не стосується його особисто. Буглак, що вже з 2019 року виконує обов'язки члена ЦВК, відзначився багатобічним досвідом у різних сферах, включаючи роботу головним юридичним радником кондитерської корпорації "Roshen" і депутата Верховної Ради від партії "Блок Петра Порошенка".

Згідно з його декларацією, яку він подав у початку 2024 року, Буглак вказав, що з 14 лютого 2022 року орендує квартиру у Сполучених Штатах Америки. Протягом 2023 року Буглак мав значний майновий портфель в Україні. Під Києвом він володів чотирма земельними ділянками загальною площею майже 50 соток. Крім того, у нього були два будинки: один у Вишгороді площею 390 квадратних метрів та інший у селі Хотянівка Вишгородського району площею 85 квадратних метрів. Також він володів двома квартирами: одна знаходилася в центрі Києва, а інша — на Подолі. Його дружина також мала дві квартири в столиці. Ці дані були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У висновку слід відзначити, що ситуація навколо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, є складною та насиченою низкою протиріч. Його відмова від повернення до України після заклику президента Зеленського, а також значний майновий портфель, включаючи нерухомість як в Україні, так і за кордоном, викликали гострі обговорення в суспільстві.

Додаткове розслідування може розкрити більше деталей щодо діяльності Буглака та його мотивацій. Проте, вже зараз важливо підкреслити необхідність прозорості та відкритості у роботі представників державних органів, особливо тих, які мають ключову роль у забезпеченні правильності виборчих процесів та демократичних принципів у країні.

Крім того, ситуація з Буглаком підкреслює необхідність ефективного механізму контролю за діями посадових осіб та забезпечення їх відповідальності перед суспільством. Водночас, важливо пам'ятати про презумпцію невинності та право на об'єктивне розгляд справи до винесення остаточного рішення.

За підсумками 11 місяців 2025 року Державна податкова служба ініціювала понад 25 тисяч виконавчих проваджень проти українських компаній. Йдеться про примусове стягнення податкових боргів, штрафних санкцій та обов’язкових платежів до бюджету. Такі показники свідчать про збереження жорсткої фіскальної політики держави щодо бізнесу навіть в умовах війни та економічної нестабільності.

Загалом протягом року було відкрито 25 035 виконавчих проваджень. Хоча цей показник на 1,7% нижчий, ніж у 2024 році, він залишається суттєво вищим за рівень довоєнного періоду. Порівняно з часом до повномасштабного вторгнення кількість таких справ зросла приблизно на 35%, що вказує на помітне посилення податкового навантаження на підприємства різних галузей.

Найбільша кількість проваджень традиційно припадає на столицю. У Києві цього року відкрили 5 757 справ, що становить майже кожне четверте провадження проти бізнесу в Україні. Друге місце посідає Дніпропетровська область із 4 738 провадженнями. Третю позицію займає Київська область, де відкрито 1 467 справ.

За галузевим розподілом найбільше податкових проваджень припадає на сферу оптової торгівлі — 5 380 справ. Далі йде сільське господарство та мисливство, проти яких відкрито 2 092 провадження. Замикає трійку будівельна галузь із 1 910 справами.

Експерти зазначають, що зростання кількості виконавчих проваджень може бути пов’язане як із активізацією контролю з боку Податкової, так і з фінансовими труднощами бізнесу в умовах війни, коли компаніям складніше своєчасно виконувати податкові зобов’язання.

У відповідь на події, що відбулися у ніч на 30 травня, Україна звернулася до міжнародної спільноти з вимогою негайної реакції на масовану ракетну та дронову атаку, яку здійснила Росія. Напад спрямовувався на військові об’єкти та критичну інфраструктуру країни. За інформацією, що надійшла від прес-служби Повітряних сил України, агресор використовував крилаті ракети та ударні безпілотники типу Shahed.

Ці напади викликали негайне засудження з боку українського уряду та міжнародних співтовариств. Вони становлять очевидне порушення міжнародного права та загрозу мирному співіснуванню. Наразі Україна активізувала заходи для забезпечення безпеки громадян та захисту територіальної цілісності.

Події цієї ночі відображають загострення ситуації на сході Європи та підкреслюють необхідність міжнародної співпраці для забезпечення стабільності та миру у регіоні. Україна закликає усіх зацікавлених сторін до діалогу та спільних зусиль у вирішенні конфлікту та запобіганні подальшого насильства.

У Харківщині було зафіксовано випуск вісім зенітних керованих ракет С-300/С-400, щонайменше п’ять із них вразили ціль. Подія спричинила пожежу на об’єкті газової інфраструктури, яка призвела до травмування двох осіб та гострої реакції на стрес у ще однієї особи.

У Харкові було поранено шестеро жінок та одного чоловіка внаслідок ракетного удару по адміністративній будівлі комунального підприємства. Також було повідомлено про зруйнування кінно-спортивного клубу у селі Мала Данилівка, але постраждалих від цього інциденту не було.

За інформацією, російські сили також випустили 11 крилатих ракет із літаків Ту-95 МС та 32 ударних безпілотників Shahed з різних районів.

Українська протиповітряна оборона знищила сім російських крилатих ракет та всі 32 безпілотника-камікадзе. Захисні заходи були розгорнуті у Хмельницькій, Дніпропетровській, Черкаській, Кіровоградській, Запорізькій, Одеській, Херсонській, Київській та Вінницькій областях.

Противнику протистояли зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи та підрозділи радіоелектронної боротьби Сил оборони України, повідомили у прес-службі Повітряних сил.

Журналіст Володимир Бойко, що активно воює в рядах Збройних Сил України, розкриває важливий факт стосовно фіктивної військової служби антикорупціонера Шабуніна. Це відкриття відбувається на фоні розслідування Державного бюро розслідувань, яке показує, що голова "Центру протидії корупції" Шабунін мав статус військовослужбовця, але не фактично несучи службу. За інформацією Бойка, анонімний співробітник Національного агентства з питань запобігання корупції заявив, що НАЗК надсилало листи з проханням "прилаштувати" Шабуніна до військової частини. Виявилося, що цей випадок стосується 207-го окремого батальйону 241-ї окремої бригади Територіальної оборони, де служить сам Бойко. За словами журналіста, Шабунін виявлявся у Києві, проводячи тренінги як приватний підприємець, тоді як його службова локація зазначалася в іншому місці.

Бойко розкриває, що Шабунін зв'язався з командуванням батальйону в березні 2022 року та зміг фактично уникнути військової служби, вважаючи це способом уникнення мобілізації та зупинки кримінального розслідування проти себе. Цікаво, що за висновками Бойка, присутність Шабуніна у військовій частині була лише формальною, оскільки він з'являвся там дуже рідко.

Додатково до цього, за словами журналіста, соратниця Шабуніна, Дар'я Каленюк, допомогла своєму чоловікові, Оресту Рудому, виїхати з України. Він стверджує, що це було здійснено через корупційні схеми, оскільки Шабунін не міг виїхати за кордон через кримінальні справи. Таким чином, виявляється, що використання фіктивної військової служби стало для нього способом уникнення відповідальності перед законом.

У висновках можна зазначити, що розкриття факту фіктивної військової служби антикорупціонера Шабуніна журналістом Володимиром Бойком відображає важливість ретельного контролю за дотриманням законодавства та етичних стандартів у суспільстві. За даними розслідування, Шабунін, який повинен був нести військову службу, фактично уникнув цього та використав цей спосіб для уникнення відповідальності та втручання у справи державного значення. Також важливо відзначити активну роль журналіста у виявленні подібних порушень, що сприяє збереженню принципів прозорості та відкритості у суспільстві.