Вчені закликають зупинити розвиток ШІ, поки не пізно

Перенесення виробництва системи Patriot до України виявляється реальною можливістю, що стає головним акцентом в українській оборонній стратегії. Про це повідомила посол України в США Оксана Маркарова під час своєї участі у національному телемарафоні. За словами Маркарової, це завдання є відзначеним президентом та міністром оборони, і наразі переговори з цієї нагоди вже активно ведуться. "Ми вже на шляху серйозної роботи, яка розпочалася з моменту останнього візиту президента до США, та продовжується на зустрічах українських та американських компаній", — підкреслила вона.

Окрім того, посол додала, що у рамках обговорень розглядається як виробництво окремих компонентів системи, так і можливість створення готової продукції на території України. Хоча чіткі терміни поки що не визначені, проте Маркарова запевнила, що процес активно набирає обертів. "Ми впевнені, що це можливо. Вже багато компаній розпочали співпрацю з українськими підприємствами та ініціювали спільні проекти. Ми плануємо активно продовжувати роботу в цьому напрямку, включаючи й такі важливі і складні проекти, як Patriot", — зазначила вона.

Також варто відзначити, що Україна має можливість придбати системи Patriot в країн, які вже мають їх у своєму арсеналі, але не бажають передавати їх Україні. Раніше було повідомлено про активні переговори з союзниками стосовно отримання двох батарей системи протиповітряної оборони Patriot та однієї SAMP/T. Крім того, Україна розглядає можливість придбання ста вільних систем протиповітряної оборони Patriot у світі, проте найбільше надії покладає на швидке домовлення щодо постачання ще семи додаткових батарей Patriot.

У висновку можна зазначити, що перенесення виробництва системи Patriot до України є важливим кроком у розвитку оборонної сфери країни. Підтримка цієї ініціативи з боку посла України в США свідчить про серйозний підхід української влади до зміцнення оборонної потенції та підвищення військово-технічного рівня. Активні переговори та співпраця з американськими компаніями вказують на готовність обидвох сторін до плідної співпраці в цьому напрямку. Такий крок не лише зміцнить оборонні можливості України, але й сприятиме розвитку вітчизняної військово-промислової сфери та підвищить стійкість країни у геополітичних умовах сучасного світу.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Дискусії про це тривають щонайменше місяць. У нього “натягнуті стосунки” з Єрмаком і Сирським, деякими неуспішними операціями ГУР незадоволений президент і загалом ОП дратує медійність глави військової розвідки.

Його потенційним наступником називають голову Служби зовнішньої розвідки Олександра Іващенка.

Ситуація в Міністерстві оборони також викликає занепокоєння.

Міністр оборони Рустем Умєров піддається критиці через те, що через рік після його призначення у відомстві панує «хаос». Виробники військової продукції скаржаться на хаотичність державних закупівель, що ускладнює планування роботи. Вони відзначають, що тривають зриви контрактів, немає належного фінансування, а виробництво суттєво знижується, внаслідок чого багато компаній змушені вивозити його за кордон. Потенційними кандидатами на заміну Умєрова називають віцепрем’єра з цифрової трансформації Михайла Федорова та першого заступника міністра оборони Володимира Гаврилюка.

Кадрові зміни обговорюються також стосовно головнокомандувача Збройних сил України Валерія Сирського. Зміна головкому розглядалася ще влітку, коли в Офісі президента проводили співбесіди з генералами. Проте, згідно з джерелами, напруга між президентом Володимиром Зеленським і Сирським зникла після початку Курської операції, і наразі питання про зняття головнокомандувача вже не стоїть на порядку денному.

Кадрові зміни в оборонному секторі України стають все більш актуальними на фоні поточних викликів і труднощів, з якими стикається армія в умовах війни. Подальший розвиток подій залежатиме від рішення президента та інших посадовців, які формують військову політику держави.