Ведучий Грубич прокоментував рішення Ласточкіна служити в ЗСУ

Заступник начальника управління з питань запобігання корупції Державної митної служби Юрій Занік, якого розглядають серед потенційних претендентів на крісло очільника ДМС, опинився під пильною увагою громадськості та експертів через структуру задекларованого майна його родини. Йдеться не лише про значні фінансові обсяги, а й про спосіб оформлення активів, який породжує запитання щодо прозорості та відповідності антикорупційним стандартам.

Згідно з наявними даними, сукупна вартість активів, пов’язаних із сім’єю посадовця, становить щонайменше 7,7 мільйона гривень. Водночас аналітики не виключають, що ця сума може бути більшою з огляду на ринкову вартість нерухомості та можливі додаткові активи. Ключовим моментом є те, що значна частина майна оформлена не на самого Юрія Заніка, а на його близьких родичів.

Матір посадовця у 2019 році придбала будинок із земельною ділянкою під Львовом орієнтовною вартістю близько 88 тисяч доларів. Водночас вона є пенсіонеркою і, за відкритими даними, не мала доходів, які б дозволяли здійснити таку покупку.

У тому ж 2019 році в документах з’являється ще одна особа — Оксана Біляк. Спершу вона вказується як така, що користується квартирою батька, а вже у 2020 році Занік задекларував спільне проживання з нею. Того ж року Біляк придбала будинок площею 247 кв. м вартістю близько 1,2 млн грн. Згодом об’єкт перейшов у спільну власність, однак джерела коштів на його придбання в деклараціях не були чітко пояснені.

У 2023 році родина задекларувала придбання ще однієї земельної ділянки під Львовом площею 324 кв. м. На цій землі передбачено будівництво житлового будинку площею 376 кв. м та господарської споруди. За ринковими оцінками, таке будівництво може обійтися у кілька мільйонів гривень, що означає: задекларована на сьогодні сума майна у 7,7 млн грн, імовірно, не є остаточною.

У сукупності ці факти формують картину, за якої активи концентруються на родичах — батьках-пенсіонерах і близьких особах — без очевидних підтверджених джерел доходів. На цьому тлі особливої уваги набуває те, що Юрій Занік обіймає посаду саме в антикорупційному підрозділі митної служби та претендує на керівну роль у відомстві.

Питання походження коштів, повноти декларування та можливого приховування майна через родичів залишаються відкритими і можуть стати предметом перевірок з боку контролюючих органів.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як пише швейцарське видання Sarganserländer, близько десятка українських компаній організовують так звані “воєнні тури”. Вартість таких екскурсій варіюється від 150 до 250 євро, а частину прибутків направляють на підтримку армії. Основна увага зосереджена на Києві та його передмістях, таких як Ірпінь, де руйнування і досі нагадують про найгарячіші моменти війни.

Тури в зони бойових дій приваблюють не лише тих, хто прагне гострих відчуттів, але й тих, хто хоче краще зрозуміти трагедію війни.

“Це не про гроші, а про освіту. Наші тури – це своєрідна вакцина, що може запобігти повторенню війни,” – зазначає Світозар Моїсеєв, співзасновник однієї з турфірм.

Однак не всі учасники таких турів ставляться до цього етично. Наприклад, американець Нік Тан у липні 2024 року вирушив до Харкова, розташованого лише за 20 кілометрів від фронту. “Я просто хотів це побачити,” – заявив він, підкреслюючи, що на Заході життя занадто комфортне. Його коментарі викликають подив серед місцевих мешканців, які змушені жити у постійній небезпеці.

“Нещодавно дрон розбився всього за 300 метрів від мого будинку. Мені важко зрозуміти, чому хтось добровільно хоче побачити це,” – розповідає Руслан Савчук, житель Ірпеня.

Місцеві жителі сприймають “чорний туризм” неоднозначно. Частина з них підтримує екскурсії, вважаючи, що це привертає увагу до війни, тоді як інші ставлять під сумнів моральність таких відвідувань. Депутатка місцевої ради Ірпеня Михайлина Скорик-Шкарівська згадує, що деякі українці запитують туристів: “Чому ви хочете побачити нашу печаль?”

Голова Національного агентства з розвитку туризму Мар’яна Олеськів також звертає увагу на необхідність етичного підходу до воєнного туризму. Агентство планує запустити спеціальні курси для екскурсоводів, які працюватимуть у подібних турах.

Попри спад туристичних потоків через війну, українська індустрія вже готується до післявоєнного періоду. Укладаються контракти з такими міжнародними платформами, як Airbnb і TripAdvisor, що може відкрити нові можливості для залучення іноземців.

Спікер Державної думи Російської Федерації В’ячеслав Володін виступив із гучною заявою про нібито готовність російських парламентарів вимагати застосування так званої «зброї відплати» проти України вже найближчим часом. Його слова пролунали публічно в контексті обговорення подальшого перебігу війни, яку Москва офіційно продовжує називати «спеціальною військовою операцією».

За твердженням Володіна, значна частина депутатського корпусу наполягає на використанні «більш потужних засобів ураження» з метою досягнення військово-політичних цілей Кремля. Подібна риторика вкотре демонструє прагнення російської влади до ескалації конфлікту та посилення тиску, насамперед на цивільне населення України, що викликає серйозне занепокоєння міжнародної спільноти.

Він заявив, що депутати нібито вимагають “жорсткішої відповіді” та використання “зброї відплати”, не уточнюючи, про які саме види озброєння йдеться.

Нові погрози Володін пов’язав із відмовою президента України Володимира Зеленського приїхати до Москви. За словами спікера Держдуми, через це на Україну “вже з наступного тижня” чекають “нові проблеми”.

Заяви російської влади пролунали на тлі прогнозів різкого похолодання в Україні. За оцінками синоптиків, у період з 1 по 3 лютого температура повітря в більшості регіонів може знизитися до –20…–27 градусів, а місцями — до –30 градусів.

Раніше повідомлялося, що 29 січня президент США Дональд Трамп звернувся до Володимира Путіна з проханням утриматися від ударів по Києву та інших українських містах протягом тижня.

Також напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що питання припинення ударів по енергетичній інфраструктурі обговорювалося під час тристоронніх переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі 23–24 січня.

Після цього в Кремлі повідомили, що Росія погодилася не завдавати ударів по українській енергетиці лише до 1 лютого.