Веніславський розповів чи варто чекати прийняття закону про демобілізацію найближчим часом

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, кошти, які Україна отримає, фінансуються Сполученими Штатами та міжнародними партнерами. Уряд працює над тим, щоб залучені кошти забезпечили реалізацію ключових соціальних ініціатив, від яких залежить добробут громадян у складний час.

“Ця підтримка буде направлена на ключові соціальні та гуманітарні програми,” — зазначив Шмигаль.

Проєкт PEACE (Public Expenditures for Administrative Capacity Endurance) уже кілька років є важливим джерелом допомоги для України. Від початку повномасштабного вторгнення уряд залучив понад 100 мільярдів доларів зовнішнього фінансування, яке дозволило зберегти функціонування ключових державних інституцій, підтримувати населення і забезпечувати соціальну стабільність.

У межах нового траншу уряд планує фінансувати:

Надходження цих коштів є яскравим прикладом міжнародної підтримки України у боротьбі проти російської агресії. Сполучені Штати залишаються ключовим донором, активно залучаючи партнерів з Європи та інших регіонів для допомоги.

Зимові морози та аварійні відключення електроенергії створюють додаткові загрози для безпеки харчових продуктів. В умовах зниження температури та порушення електропостачання значно ускладнюється зберігання продуктів, що в результаті може призвести до їхнього псування. Фахівці наголошують, що навіть якщо їжа на вигляд не змінилася і не проявляє ознак зіпсованості, це не завжди є гарантією її безпечності для споживання.

У холодний сезон, коли спостерігаються перепади температури та проблеми з електроенергією, особливо важливо дотримуватися правильних умов зберігання продуктів. Відсутність необхідного температурного режиму або ж різкі зміни температури можуть призвести до розвитку шкідливих мікроорганізмів, які можуть бути небезпечними для здоров'я.

Окрему небезпеку становить повторне заморожування. Якщо продукт встиг розморозитися під час відключення світла, а потім його знову помістили до морозильної камери, це може стати серйозною загрозою для здоров’я через активне розмноження бактерій.

Експерти радять без вагань відмовлятися від продуктів, якщо з’явилися хоча б мінімальні ознаки псування. Серед найпоширеніших сигналів — сторонній або кислий запах, зміна кольору чи консистенції, слизька поверхня, а також здутa або пошкоджена упаковка. Навіть один із цих симптомів є підставою не вживати їжу.

Поширена взимку практика зберігати продукти на балконі або у дворі також не є безпечною альтернативою холодильнику. Морозне повітря не забезпечує стерильності, а різкі перепади температур лише прискорюють псування. Особливо небезпечним є зберігання продуктів у відкритій або пошкодженій упаковці.

Щоб мінімізувати ризики харчових отруєнь у період морозів і нестабільного електропостачання, фахівці радять не купувати швидкопсувні продукти «про запас», суворо дотримуватися умов зберігання, зазначених виробником, та не вживати їжу у разі найменших сумнівів щодо її якості.

Головне правило в зимовий період просте: якщо є сумнів — краще викинути продукт, ніж ризикувати здоров’ям. Уважність до зберігання їжі під час відключень світла допомагає уникнути серйозних наслідків.

ГО «Україна без тортур» опублікувала підсумки пілотного проєкту «Систематичний моніторинг дотримання прав людини в державній установі “Київський слідчий ізолятор”», у рамках якого було проведено комплексну перевірку умов утримання осіб, що перебувають у цій установі. За результатами дослідження виявлено серйозні порушення, що безпосередньо впливають на права та гідність ув’язнених.

Основні проблеми, виявлені під час моніторингу, включають обмеження доступу до медичних послуг, неналежні умови для побуту та утримання, а також відсутність ефективних механізмів захисту від тортур і жорстокого поводження. Додатково, перевірка виявила численні випадки неналежного ставлення з боку персоналу установи до затриманих осіб, що, на жаль, є поширеною практикою у багатьох слідчих ізоляторах країни.

Переповненість камер і брак простору. У більшості приміщень не витримується норма площі на одну особу, що спричиняє антисанітарні умови, підвищений ризик конфліктів і поширення хвороб.

Неналежний санітарний і технічний стан. Камери потребують ремонту; фіксуються пліснява, зношені меблі, пошкоджені вікна, проблеми з освітленням і вентиляцією; в частині приміщень відсутній доступ до чистої питної води.

Порушення температурного режиму. Узимку приміщення недостатньо опалюються, улітку — відсутня адекватна вентиляція.

Невідповідне роздільне тримання. Ув’язнених з різним процесуальним статусом та категоріями злочинів утримують разом, що суперечить закону і створює додаткові ризики.

Проблеми з трудовими та соціальними правами. Особи, залучені до робіт, не завжди отримують спецодяг та належні умови праці згідно з вимогами.

Обмеження приватності і особистого простору. Відсутність перегородок у санвузлах, постійний нагляд і переповненість камер позбавляють осіб базових умов приватності.

Дискримінаційні практики. Встановлено практики поділу ув’язнених за «ієрархією», що призводить до стигматизації та порушень прав окремих осіб.

Недотримання пожежної та технічної безпеки. Фіксуються доступи до оголених електродротів та відсутність належних заходів протипожежного захисту.

Непристосованість інфраструктури для людей з інвалідністю. Прогулянкові дворики і приміщення для побачень не відповідають вимогам інклюзивності.

Перешкоди в доступі до медичної допомоги. Ув’язнені не завжди мають можливість потрапити на прийом до лікаря; медчастина не відповідає стандартам.

ГО «Україна без тортур» називає ці порушення системними і повʼязаними з хронічним недофінансуванням та бездіяльністю, що ставить під загрозу життя та здоровʼя сотень людей, за яких держава несе повну відповідальність. У результаті проєкту організація підготувала та передала адміністрації установи 22 рекомендації щодо усунення виявлених проблем.