Верховна Рада планує цього тижня перерозподіл 8 мільярдів з бюджету столиці

За останні три місяці українці оформили понад 2,1 мільйона мікрокредитів, залучивши у мікрофінансових організацій більше ніж 13,7 млрд грн. У третьому кварталі загальна кількість позик склала 2 138 569, що приблизно на 2% менше, ніж у попередньому періоді, демонструючи незначне зниження попиту на швидке фінансування. Водночас середня сума мікрокредиту залишилася стабільною, що свідчить про незмінні потреби населення у короткостроковій фінансовій підтримці.

Аналітики відзначають, що основними причинами звернення до МФО залишаються несподівані витрати, покриття повсякденних потреб та необхідність тимчасово збалансувати сімейний бюджет. Поряд із цим, зростає частка користувачів, які беруть мікропозики для фінансування невеликих бізнес-проектів або підготовки до сезонних витрат, що свідчить про адаптацію населення до нових економічних реалій.

На початку року «кредит до зарплати» становив у середньому 5 773 грн.

Нині позичальники беруть уже 6 417 грн у середньому за один мікрокредит.

Загалом від початку року МФО видали 6,5 млн мікропозик на суму понад 40 млрд грн.

Хоча кількість нових позик трохи зменшується, із поверненням кредитів ситуація значно гірша. Від початку року загальна сума заборгованості користувачів мікропозик:

зросла на 25%,

досягла 25,15 млрд грн.

Аналітики зазначають, що борги накопичуються швидше, ніж зростає кількість нових позик, що свідчить про погіршення платіжної спроможності частини населення.

МФО залишаються одним із найбільш доступних інструментів швидких позик — без довідок, перевірок і складних процедур. Саме тому українці продовжують масово звертатися до таких сервісів, навіть попри високі ставки та ризик боргової спіралі.

Експерти відзначають, що структура ринку мікрокредитування цього року демонструє дві ключові тенденції:

помірне падіння кількості кредитів,

збільшення середнього чека та різке нарощення заборгованості.

Це вказує на те, що все більше українців користуються МФО не як разовою допомогою, а як регулярним фінансовим інструментом.

Після чотирьох років війни, що триває через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, динаміка міжнародної допомоги Києву зазнала суттєвих змін. Як показують дані Кільського інституту, який ретельно відстежує обсяги підтримки України, роль європейських країн у забезпеченні допомоги набагато зросла, в той час як США значно зменшили свою участь.

За підсумками 2025 року, європейські держави значно наростили військову допомогу Україні, збільшивши її на 67%, тоді як фінансова та гуманітарна підтримка зросла на 59%. Це підтверджує, що Європа фактично замінила США як головний джерело допомоги у трьох ключових аспектах: військовому, фінансовому та гуманітарному. Напрямок цієї підтримки, як і раніше, залишається стратегічно важливим для стабільності та відновлення України після безперервних атак Росії.

Європейські лідери дедалі активніше заявляють про своє право брати участь у формуванні майбутніх домовленостей щодо завершення війни. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підкреслив, що європейські країни витрачають «реальні гроші», тоді як США фактично отримують прибутки від продажу зброї. За його словами, це дає Європі право голосу в переговорах і визначенні умов миру.

Подібну позицію висловив і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки. Він наголосив, що Європейський Союз і Німеччина зокрема вже понад рік є ключовими військовими донорами України. За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень, у 2025 році обсяг європейської підтримки перевищив американський. При цьому втрати російських військ, за підрахунками, сягнули приблизно 415 тисяч осіб.

Мерц зазначив, що завдані Москві втрати та економічний тиск можуть стати одним із факторів, які зрештою змусили б Кремль погодитися на мир. Водночас він скептично оцінив перспективи швидкого дипломатичного врегулювання, заявивши, що Росія припинить війну лише тоді, коли вичерпає свої військові або економічні ресурси.

Попри зростання ролі Європи, журналісти наголошують, що американська розвідка, механізми контролю за санкціями та продаж озброєння залишаються критично важливими для оборони України. Однак Білий дім наразі не демонструє бажання формально залучати Європу до переговорного процесу, вважаючи більш жорстку позицію європейських лідерів перешкодою для швидкого досягнення миру.

В адміністрації Трампа навіть звинувачують Європу у затягуванні війни, стверджуючи, що вона підштовхує Київ до більш жорстких умов угоди, водночас продовжуючи закуповувати російські енергоносії.

Нещодавні дводенні переговори у Женеві щодо завершення війни завершилися безрезультатно, хоча у Білому домі їх назвали конструктивними. Ситуація навколо України, як підкреслює Axios, стала другим серйозним потрясінням для європейської безпеки після самого російського вторгнення. Повернення Трампа до влади спричинило глибокий перерозподіл ролей і відповідальності між США та Європою у питаннях підтримки Києва.

Таким чином, у 2025 році Європа не лише наростила фінансування оборони України, а й заявила про претензії на ключову роль у визначенні майбутньої архітектури безпеки на континенті.

У районі Покровська тривають інтенсивні бойові дії. Попри те, що українська піхота змушена була відступити з окремих позицій, місто ще не перейшло під повний контроль російських військ. Про це повідомила воєнна кореспондентка Юлія Кирієнко-Мерінова, зазначивши, що ситуація на напрямку залишається вкрай складною та динамічною.

За її словами, підрозділи, які діяли в районах населених пунктів Лисівка, Сухий Яр і Новопавлівка, опинилися в умовній блокаді. Саме там українські захисники понад рік утримували оборону, стримуючи просування противника. Останніми днями ці райони стали одними з найгарячіших точок на мапі фронту — російські сили активно намагаються розірвати українські оборонні рубежі та створити передумови для подальшого наступу.

Кирієнко-Мерінова зазначила, що ворог намагається розділити місто на дві частини, а ситуація у Покровську та Мирнограді виглядає критичною. Водночас її дані спростовують заяву президента РФ Володимира Путіна про майже повне захоплення міста.

У Генеральному штабі ЗСУ підтвердили активність російських штурмових дій, зазначивши, що протягом доби українські сили зупинили 55 атак ворога. Оборону утримують у Покровську, Мирнограді та низці населених пунктів поблизу, зокрема Шахове, Дорожнє, Новопавлівка, Лисівка та Кучерів Яр.

Українські підрозділи продовжують стримувати просування ворога, контролюючи стратегічні напрямки та застосовуючи розвідувальні засоби для виявлення окупантів.