Четвер, 5 Березня, 2026

Верховна Рада розглядає законопроекти про суд присяжних

Важливі новини

Швейцарія посилює правила надання тимчасового захисту українським біженцям

З 1 листопада 2025 року у Швейцарії почали діяти оновлені, значно суворіші правила щодо надання тимчасового захисту громадянам України. Відповідно до рішення Федеральної ради, статус S більше не надаватиметься автоматично особам, які прибули безпосередньо із семи західних областей України — Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької.

Швейцарська влада аргументує таке рішення тим, що ситуація у зазначених регіонах наразі вважається достатньо стабільною, щоб повернення туди не несло серйозної загрози для безпеки цивільних осіб. Таким чином, українці з цих областей, які прибудуть до Швейцарії після 1 листопада 2025 року, повинні будуть проходити індивідуальну перевірку обставин свого перебування та підстав для отримання захисту.

Водночас нові правила не торкнуться осіб, для яких повернення в Україну є небезпечним або неможливим через хвороби чи складні обставини.

За словами представників Федеральної ради, нововведення зачеплять лише невелику частку українців. Серед нинішніх біженців у Швейцарії лише близько 10% походять із регіонів, які тепер визнані безпечними.

Секретаріат з міграції (SEM) продовжить розглядати кожен випадок індивідуально. Якщо людина не доведе необхідність у захисті, їй можуть відмовити у статусі й навіть депортувати. Однак видворення можливе лише у випадках, коли воно є юридично та фактично здійсненним.

Влада також зазначає, що попри локальну стабільність, повна безпечність повернення в Україну поки що не гарантується, тому держава готова розглядати варіанти тимчасової підтримки або сприяти зверненню до системи притулку ЄС.

Скандал довкола таксі Uklon: як сервіс працює поза законом і виводить прибутки за кордон

Сервіс таксі Uklon опинився в центрі нового скандалу, який викликав хвилю обговорень в українському інформаційному просторі. За повідомленнями, один із пасажирів, користуючись платформою, замість поїздки за вказаною адресою був доставлений водієм на блокпост, де проводилася перевірка документів військовозобов’язаних. У результаті чоловік був мобілізований без можливості підготовки чи попередження. Інцидент підняв питання: чи діяв водій із […]

Енергетична криза: Відключення електрики 22 березня підтримується масованим ударом

Економіст Андріан Прокіп проаналізував наслідки недавньої ворожої атаки на енергетичну систему України та відзначив їх серйозний вплив на країну. Зокрема, він зазначив, що масовані обстріли, що сталися 22 березня, виявилися ретельно спланованими і мають стратегічне значення для ворожої сторони. Після цієї атаки протягом кількох днів поспіль продовжилися удари меншого масштабу, що додатково підточили енергетичну систему.

За словами Прокіпа, однією з головних постраждалих стала ДТЕК, яка повідомила про втрати половини своїх потужностей на тривалий період часу. Також серйозно постраждали балансуючі потужності ДніпроГЕСу, що створює значні перешкоди для стабільності енергопостачання. Зазначимо, що найбільші збитки припали на прифронтові області, але й інші регіони почули наслідки атаки через пошкодження і втрати потужностей.

Наголосивши на серйозності ситуації, Прокіп зазначив, що удар також спрямувався на газову інфраструктуру. Він підкреслив необхідність уважного відстеження надійності зберігання газу в українських сховищах, оскільки це стало об'єктом інформаційних атак з боку ворога.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити наступне:

• Недавня ворожа атака на енергетичну систему України, зокрема масовані обстріли 22 березня, має серйозний вплив на країну та її енергетичну безпеку.

• Постраждалість від атаки виявилася значною, з втратами потужностей як у ключових енергетичних компаніях, так і у балансуючих потужностях.

• Найбільш вразливими до атак виявилися прифронтові області, але інші регіони також постраждали через пошкодження і втрати потужностей.

• Наголос зроблено на необхідності уважного контролю за надійністю зберігання газу в українських сховищах, оскільки це стало об'єктом інформаційних атак.

• Загалом, ситуація в енергетичній сфері потребує уваги та негайних заходів для підтримання стабільності та безпеки енергопостачання країни.

Адвокат Роберт Амстердам презентує звіт про атаки на УПЦ: докази нападів на церкви та духовенство

Адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, заявив про складений ним об'ємний звіт, що налічує понад 250 сторінок, з доказами нападів на УПЦ, її храми та священиків. Цю інформацію він оприлюднив у своєму відеозверненні. Відновивши свій заклик, він відмовив у подальшому розгляді законопроекту 8371, який спрямований на заборону УПЦ, називаючи його проявом мови ненависті. Амстердам закликав уряд зупинити розгляд цього законопроекту та уникнути поділу суспільства. Додатково адвокат підкреслив, що УПЦ не має зв'язків з Московським патріархатом та відокремлюється від ідеології "русского мира". Він навів висловлення митрополита Київського Онуфрія щодо цієї теми та підкреслив повну підтримку України з боку УПЦ, закликаючи також до підтримки країни з боку Сполучених Штатів. У своєму пості у соцмережі Х, Амстердам висловив своє стурбовання щодо майбутнього підтримки України з боку міжнародної спільноти в контексті подій у Кабулі та Києві.

У висновку слід зазначити, що адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, виклав об'єктивний звіт, який підтверджує напади на УПЦ, її церкви та священиків. Він виступив проти подальшого розгляду законопроекту 8371, який може призвести до подальшого поглиблення конфлікту та розділення суспільства. Амстердам також підкреслив незалежність УПЦ від Московського патріархату та підтримку України в контексті агресії Росії. Його заклик до підтримки країни з боку міжнародних партнерів, зокрема США, є важливим у контексті геополітичної ситуації. Українська православна церква виступає як стійкий захисник української національної та релігійної ідентичності в умовах геополітичних викликів.

120 винищувачів ЄС можуть захистити Україну від атак Росії

Європейські країни активно розглядають ідею створення спеціальної військово-повітряної місії під назвою “Повітряний щит”, яка дозволила б захистити українське небо від російських ракет і дронів без формального залучення НАТО. Ідеться про розгортання 120 винищувачів країн Європейського Союзу, які б патрулювали повітряний простір над Києвом та західними регіонами України. Головна мета – захистити мирне населення, критичну інфраструктуру […]

The post 120 винищувачів ЄС можуть захистити Україну від атак Росії first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

На зустрічі Комітетів Верховної Ради з правової політики та правоохоронної діяльності розглянули важливі законопроекти, спрямовані на впровадження інституту суду присяжних в українській правовій системі. Цю інформацію розкрив народний депутат Владлен Неклюдов, який вважає такий крок не лише актуальним, але й необхідним для забезпечення справедливості та довіри до судової системи.

Згідно з запропонованими законопроектами, українські суди матимуть можливість залучати громадян до участі у судових засіданнях як присяжних. Це стане важливим кроком у напрямку зміцнення демократії та підвищення рівня судової незалежності. Суд присяжних дозволить залучити представників громадськості до процесу прийняття правосудних рішень, що, у свою чергу, сприятиме більш об’єктивному і справедливому судочинству.

Впровадження інституту суду присяжних може стати ефективним засобом боротьби з корупцією та впливом неправомірних впливів у судові процеси. За словами Неклюдова, це також сприятиме збільшенню довіри громадян до судової системи та підвищенню рівня її легітимності.

Зазначимо, що питання введення суду присяжних в Україні розглядалося протягом довгого часу. Проте, лише зараз воно набуває конкретних форм та отримує активну підтримку з боку парламентських комітетів. Це свідчить про поступовий розвиток української правової системи у напрямку вдосконалення та гармонізації з міжнародними стандартами правосуддя.

Обговорення, проведене під керівництвом депутатів, мало назву “Обговорення законопроектів на запровадження суду присяжних в Україні”.

Нагадаємо, у жовтні 2020 року Кабмін представив до Верховної Ради законопроекти №4190 та №4191, спрямовані на впровадження класичної моделі суду присяжних в Україні. Ці проекти були розроблені Міністерством юстиції. Їх включили до порядку денного у листопаді 2020 року, але подальші дії з ними були затягнуті.

Згідно із даними “Судово-юридичної газети”, на засіданні комітетів обговорювалися законопроекти 2709-1 та 2710-1 від 16 січня 2020 року (ініціатор – народний депутат Сергій Власенко), а також 3843, 3844, 3845 від 14 липня 2020 року (ініціатори – народні депутати Павло Фролов, Ігор Фріс, Федір Веніславський та Павло Павліш).

“Це важлива тема! Реалізація конституційного права громадян на участь у правосудді, і ця реформа має бути реалізована, щоб кожен громадянин міг взяти участь у правосудді і зрозуміти, що це означає в реальному житті!” – підкреслив Неклюдов.

До розгляду присутніх долучилися представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Державної судової адміністрації, Національної школи суддів, громадських організацій, міжнародних проектів допомоги (зокрема Агентства США з міжнародного розвитку USAID), судді, адвокати, прокурори, науковці та міжнародні експерти.

Виступили голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, голова Комітету ВРУ з питань правової політики Денис Маслов, заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук та інші представники.

Раніше вже проводились експертні обговорення теми “Суд присяжних: участь громадян як механізм підвищення довіри до правосуддя”, які були розроблені Коаліцією РПР за підтримки USAID. Учасники засідання були ознайомлені з результатами цих обговорень.

“У підсумку ми домовилися про наступні кроки з впровадження зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів на введення суду присяжних”, – повідомив Владлен Неклюдов.

Звідки планується взяти фінансування на запровадження повноцінного суду присяжних та чи планують такі зміни запроваджувати саме під час воєнного стану – наразі невідомо.

Останні новини