Верховна Рада розширила кількість працівників Прикордонної Служби

Український "Беклінтон": історія простого ФОПіста, який виграє тендери та балує доньку розкішними королівськими уподобаннями.

В 2015 році, коли Микола Греченюк обіймав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його близькі отримали не менш як чотири земельні ділянки в Підвиноградові. Це стало можливим завдяки рішенню сільської ради, що дозволяє кожному громадянину України безоплатно отримати земельну ділянку. Так, згідно з вироком сільської ради, земельні ділянки були виділені Беатрисі Миколаївні Греченюк (дочка), Михайлу Васильовичу Греченюку (брату), Михайлу Михайловичу Крайнеру (пресумованому водієві Греченюка) та Маріанні Олександрівні Крайнер (дружині водія Греченюка). Судові сутички щодо виділення цих земельних ділянок тривали до 2021 року, проте відзначені особи врешті-решт змогли захистити своє право на землю.

Микола Греченюк особисто володіє чотирма земельними ділянками та будинком в Підвиноградові. Водночас, його донька Беатриса володіє трьома ділянками та власним маєтком. Крім того, окрім свого ФОПу, Микола Греченюк є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому також пощастило з тендерами. За даними "Прозоро", ця компанія брала участь у не менше ніж 124 конкурсах і виграла підряди на загальну суму приблизно 370 мільйонів гривень. Хоча ці суми можуть здаватися не надто великими порівняно з іншими учасниками тендерів, проте це не заважає Беатрисі Миколаївні (або, як вказано в реєстрах, Беатрікс) насолоджуватися життям, яке вона має сьогодні. Вона публікує в Instagram фотографії свого розкішного способу життя, не відстаючи від своїх подружок, серед яких сестра Романа Гринкевича, опального розкрадача армії, Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка, Алла Барановська. Її чоловік, Андрій Петьовка, син народного депутата Василя Петьовки, що є двоюрідним братом іншого народного депутата Івана Балоги, також є відомою особистістю. Петьовки, хоча й мають стару ворожнечу з Балогами, проте це не заважає обом родинам успішно керувати своєю рідною місцевістю. Наприклад, у 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття "Паланок". Ймовірно, що Беатриса Греченюк може мати там свої покої, як справжня принцеса. У своєму Instagram вона також зазначає, що є дизайнеркою інтер'єрів, і публікує фотографії свого власного дому, дизайн якого, як вона стверджує, створила сама. Ще одним бізнесом Беатриси є ресторан Darlin' restobar в Мукачевому, де в меню представлені розкішні страви, такі як Філе міньйон із фуа-гра, та вишукані вина.

Чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, на відміну від своєї співзацікавленої дружини, займається автобізнесом та мав невдалу спробу власної політичної кар'єри, представляючи партію "Рідне Закарпаття" у виборах в Мукачевому. У червні 2022 року, коли Росія вторглася до України, нардеп Василь Петьовка, батько Андрія, звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням надати його синові дозвіл на виїзд за кордон на три місяці. Прохання було підкріплене твердженням, що Андрій Петьовка волонтерить у Благодійному фонді "Наша паляниця". У списку осіб, для яких просив дозвіл на виїзд за кордон Василь Петьовка, також знаходився його сват Микола Греченюк. Національне агентство з питань запобігання корупції склало адміністративний протокол щодо замовлення цих дозволів, проте після того, як було запевнено, що син і сват повернулися до України з волонтерською місією, НАЗК більше не переслідувало їх.

У липні 2022 року, коли діяли згадані перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку. Це може вказувати на те, що запит на виїзд за кордон, можливо, був пов'язаний не з волонтерством, а з наміром придбати подарунки на родинне свято. Проте насправді, як показують фотографії в Instagram, в вересні 2023 року Беатриса Греченюк з дочкою, а можливо, й чоловіком, відправилися у подорож до Італії. Це була не просто подорож, а справжня розкішна подорож, в рамках якої вони перебували у палаці. Представники Закарпаття завжди славилися своєю тягою до розкошів, позолоти та розкішних речей. Проте те, що можна побачити на сторінках соціальних мереж дочки колишнього сільського депутата та дружини сина нардепа, здивує навіть найвідоміших світських левиць світу. Це викликає питання, чи всі ці розкоші придбані законними шляхами, чи частина з них завозиться через кордон з контрабандою, яка масштабно проникає через Закарпатську область. Варто замислитися, чи є всі ці блага результатом чесної праці та підприємництва, чи ж деякі з них мають тінь сумніву, яка може виявитися в прийдешньому.

У вищезгаданій статті розглянуто ситуацію навколо сім'ї Миколи Греченюка з Закарпаття, яка володіє значним майновим ресурсом та здійснює розкішний спосіб життя, навіть в контексті війни та внутрішньополітичних турбулентностей в Україні. Зазначено, що чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, має певний бізнес та спробував у політиці, а також, що його батько, нардеп Василь Петьовка, намагався організувати виїзд за кордон для родини свого сина. Хоча є ознаки корупційних дій, таких як отримання земельних ділянок та перепусток за підозрою у волонтерстві, зазначається, що відповідні органи не продовжують переслідувати цих осіб. Висловлюється припущення про можливе походження частини майна через контрабанду, особливо у контексті активності контрабандистських мереж у Закарпатті. Таким чином, стаття привертає увагу до проблеми корупції, використання владних зв'язків для особистої вигоди, а також до необхідності ретельного контролю та розслідування джерел майнового нагромадження осіб, які перебувають на високих посадах або мають впливові зв'язки.

Економічна нестабільність в Україні: Бізнес висловлює невдоволення діями влади та податковою системою

Український бізнес продовжує стикатися з труднощами через невизначені дії влади та систематичний тиск з боку силових структур. Підприємці вважають, що невдалі рішення та відсутність підтримки від держави призводять до закриття бізнесів. Навіть заяви уряду про покращення економічної ситуації не відповідають реальності, за словами представників бізнес-середовища.

Результати досліджень Інституту економічних досліджень і політичних консультацій свідчать про погіршення очікувань бізнесу на майбутнє. Зменшується кількість компаній, які мають намір розширювати свою діяльність, а зростає кількість тих, хто планує скорочення. Багато підприємств розглядають державу не як партнера, а як регулятора чи навіть перешкоду для свого розвитку.

Податковий індекс Європейської бізнес асоціації відображає недовіру українських компаній до податкової системи. Чотиридесят відсотків підприємств вважають систему оподаткування серйозним обмеженням для розвитку бізнесу. Фіскальний тиск оцінюється високо, і лише обмежена кількість підприємців не відчуває його впливу.

Економічний аналітик Анатолій Амелін з "Українського інституту майбутнього" вказує на відсутність стійкої економічної бази та росту, який є результатом інфляції. Він також зазначає відтік бізнесменів за кордон через загрози та спроби неправомірного вилучення коштів в Україні.

Сучасна економічна ситуація в Україні викликає серйозне занепокоєння серед підприємців та бізнес-спільноти. Бізнес висловлює невдоволення не тільки економічними труднощами, але й діями влади та невизначеністю податкової системи. Підприємці переконані, що певні кроки уряду та тиск з боку силових структур призводять до закриття підприємств.

Результати досліджень підтверджують загострення ситуації, оскільки зменшується кількість підприємств, які планують розширення, та зростає частка тих, хто очікує скорочення. Бізнес виявляє низьку довіру до держави, розглядаючи її не як партнера, а як перешкоду або регулятора.

Податковий індекс свідчить про те, що податкова система викликає значні сумніви серед українських компаній, вбачаючи в ній обмеження для свого розвитку. Фіскальний тиск і відтік бізнесу за кордон є показниками відсутності стійкої економічної бази та негативного впливу на інвестиційний клімат.

Урядові слід уважно реагувати на висловлювання та думки бізнес-спільноти, а також активно шукати ефективні шляхи вирішення економічних проблем, щоб стимулювати розвиток бізнесу та покращити інвестиційний клімат в країні.