Верховний суд звинуватив “Укрпошту” в перешкоджанні роботі

За останні кілька років родичі двох високопосадовців Департаменту кіберполіції України, Олега Заворотнього та Андрія Шаронова, стали власниками елітної нерухомості, що викликає численні запитання щодо джерел коштів для таких значних витрат. Згідно з розслідуванням журналістів Bihus.Info, протягом періоду з 2020 по 2025 рік родичі посадовців придбали квартири в Києві на десятки мільйонів гривень, що стало об'єктом пильної уваги громадськості.

Особливо привертає увагу покупка трьох квартир у популярному житловому комплексі «Комфорт Таун», що належать родині Олега Заворотнього, заступника голови Кіберполіції, який обіймає цю посаду з 2019 року. За інформацією журналістів, ці квартири були придбані на ім'я матері та дружини Заворотнього, причому кожна з них оцінюється в приблизно 7,5 мільйона гривень. Це викликає питання щодо того, як особи, які не мають очевидних джерел для таких витрат, змогли здійснити покупки такої вартості.

Ще одним фігурантом розслідування став заступник голови Кіберполіції Андрій Шаронов, який обіймає посаду з 2022 року. У своїй першій декларації за 2022 рік він вказав заощадження, будинок, земельну ділянку та квартиру в Одесі. Проте наступної декларації ці активи зникли разом із дружиною, яка згодом опублікувала у соцмережах інтер’єри нової квартири в елітному комплексі «Marinist Residence» у Одесі. За кілька місяців до офіційного розлучення квартиру записали на батька дружини, чого за офіційними доходами батька придбати не можна було. Шаронов у коментарі заявив, що не брав участі у придбанні квартири.

Розслідування викликає питання щодо прозорості доходів та законності великих витрат родичів високопоставлених чиновників у правоохоронних органах України.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“Вони постійно збільшують виробництво і кількість дронів, при цьому використовують різноманітні тактики для того, щоб виснажити нашу систему протиповітряної оборони (ППО)”, – зазначив Дикий в інтерв’ю “Спецпроєкти Сергія Мамаєва”. Однією з таких тактик є використання дронів-обманок, які, завдяки спеціальним дзеркалам, добре помітні на радарах, що дозволяє відволікати сили ППО від основної загрози.

Цей підхід має на меті не тільки створення дефіциту ракет у ППО, але й призводить до перевтоми військових, які полюють на ці дрони. Враховуючи це, Дикий пропонує зосередити зусилля на збільшенні кількості мобільних груп, здатних ефективно реагувати на загрози.

Цивільні як частина оборони

На думку експерта, однією з можливих відповідей на нові виклики є залучення до боротьби з дронами цивільного населення. В Україні є багато заброньованих чоловіків, які фізично здорові і придатні до служби. За словами Дикого, їх можна залучити до захисту неба, організувавши мобільні групи, які могли б почергово виконувати бойові чергування.

“Не бачу проблеми в тому, щоб студенти, які мають відстрочку, або люди, які заброньовані на роботах, допомагали в боротьбі з “Геранями” в свій вільний час”, – зазначив експерт. Він підкреслив, що це дозволить зняти частину навантаження з ППО, яке зараз відчувають військові.

Переведення мобільних груп у піхоту

Дикий також звернув увагу на проблему переведення мобільних вогневих груп у піхотні підрозділи через нестачу людей на фронті. Цю проблему можна було б розв’язати, використовуючи цивільних для боротьби з дронами, що дозволить зберегти основні сили для інших важливих завдань на фронті.

“Ми можемо розгорнути значно більше мобільних груп, ніж є зараз, і це допоможе зміцнити оборону країни”, – підсумував експерт.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Вона повідомила, що через війну, виїзд українців за кордон та внутрішню міграцію в державі існує кадровий дефіцит та структурне безробіття. Якщо у 2021 році офіційний ринок праці нараховував 11,5 мільйона працівників, то у 2023 році ця цифра зменшилася до 9 мільйонів офіційно працевлаштованих.

“За попередніми розрахунками, для того, щоб забезпечити щорічне зростання ВВП до 2030 року на 7%, нам потрібно 4,5 мільйона працівників додатково”, – повідомила Бережна.

Як зазначив під час зустрічі перший заступник міністра Олексій Соболев, за підсумками шести місяців ВВП зріс на 4,1%, а зростання за підсумками року очікується на рівні 3,5%.

“Що стосується прогнозних макропоказників на 2025–2027 роки, то базовий сценарій, затверджений нещодавно урядом, враховує як безпекові фактори, так і інші чинники, частина яких випливає із безпекової ситуації”, – сказав Соболев.