Вівторок, 21 Липня, 2026

Від Тимошенко до Шмигаля: як змінювалися зарплати глави уряду

Важливі новини

Трагічна смерть сина дипломатів на фоні скандалу з Епштейном

У столиці Норвегії, Осло, сталося нещастя: 25-річного Едварда Юула...

Конфлікт інтересів: НАЗК розкриває справу заступника глави ОП щодо виплат братові

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) зафіксувало порушення вимог щодо запобігання конфлікту інтересів у діях Ростислава Шурми, заступника керівника Офісу Президента України. Йдеться про недопущенням участі у засіданнях Комітету електроенергетики, організованого під його керівництвом, де обговорювалися питання, пов'язані з виплатами електростанціям, що належать братові Шурми. Це порушення стосується прийняттям рішень, які мали вирішальний вплив на інтереси братової компанії, що може розглядатися як використання посадового становища для особистої користі. Така діяльність, як стверджує НАЗК, могла сприяти успішності бізнесу брата Ростислава Шурми, що є порушенням законодавства. Це важливий етап у боротьбі з корупцією, який свідчить про необхідність строгого контролю за дотриманням етичних норм та правил збереження прозорості та чесності у владних структурах.

За встановленими фактами, сонячні станції, які перебувають під російською окупацією та мають співвласника з оточення Ростислава Шурми, продовжували отримувати оплату за "зеленим тарифом" до літа 2023 року. Протягом періоду з липня 2022 по липень 2023 року ці компанії здобули понад 320 млн гривень оплати за електроенергію від державного підприємства "Гарантований покупець". Національним агентством з питань запобігання корупції було складено протокол про порушення Ростиславом Шурмою вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Цей протокол буде переданий до суду за статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі визнання вини суд може накласти на нього штраф, а також дані про цього посадовця будуть внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. Це важливий крок у боротьбі з корупцією, що свідчить про незалежність та непохитність правової системи України у виявленні та покаранні порушників.

У результаті дослідження виявлено, що заступник керівника Офісу Президента України, Ростислав Шурма, порушив вимоги щодо запобігання конфлікту інтересів у справі з оплатою за електроенергію від сонячних станцій, співвласником яких є його брат. Національне агентство з питань запобігання корупції склало протокол про адміністративні правопорушення та направило його до суду. У разі визнання вини, Шурму може чекати штраф та внесення даних до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. Цей крок свідчить про важливість боротьби з корупцією в Україні та непохитність правової системи в покаранні порушників.

Геополітична стратегія: як Заморозка війни в Україні вигідна для Китаю та хто вирішуватиме її майбутнє

Дійсно, заморожування війни з Росією стає все більш ймовірним сценарієм, зазначає аналітик Валерій Пекар. Українське суспільство тепер стає перед важливим завданням — проаналізувати й оцінити цей сценарій, визначити його прийнятність та обговорити можливі поступки в такому випадку.

У своїх аналізах щодо можливих сценаріїв на 2024-2025 роки, я чітко підкреслював, що інерційний сценарій, тобто той, яким зараз розвивається ситуація, є найгіршим для України. Це сценарій війни на виснаження зі втратою західної підтримки і внаслідок цього, значною втратою здатності протистояти. Проте, найімовірнішим сценарієм я називав не саме цей. Це відносно нестандартна ситуація, оскільки зазвичай інерційний сценарій є найбільш ймовірним. Але за умови дії потужних сил, що прагнуть змінити хід подій та перейти на кращий сценарій, інерційний сценарій втрачає ймовірність. І саме таку ситуацію ми спостерігаємо зараз. Найбільш ймовірним сценарієм я називав другий — сценарій заморожування війни, який ще нещодавно виглядав малоймовірним. Адже як саме проти замороження війни були спрямовані як українське суспільство, так і сам Путін, який обрав сценарій війни на виснаження.

Пройшло лише три місяці, і вже зараз можна відчути в повітрі наявність другого сценарію. Хоча він і залишається неприйнятним як для українського суспільства, так і для російського керівництва, але водночас він дуже важливий для Америки та Європи. Замороження війни необхідне європейській індустрії для збільшення оборонної потужності. Це також необхідно для європейських лідерів, щоб підготувати свої суспільства до можливих змін. Такий сценарій вигідний Байдену для його іміджу миротворця, тоді як Трамп може використовувати його для критики Байдена та вирівнювання невдач, спричинених неефективною міжпартійною боротьбою. Водночас цей сценарій дуже важливий для всіх українських політиків, які сподіваються на перемогу на майбутніх виборах.

Але обидва головні противники цього сценарію також не впевнені в своїй позиції. Українське суспільство в цілому не готове прийняти категоричну необхідність мобілізації. Політики зволікають з прийняттям важливих рішень, і ми не бачимо значного тиску суспільства для прискорення цього процесу. Також слід зазначити, що люди, які перебувають на передовій, не є безмежно міцними чи стійкими, і навіть голос мільйонів їхніх родичів не почути в рамках загального марафону. Те саме можна сказати і про Путіна, який, незважаючи на продовжену агресивну риторику, видає суперечливі сигнали. Ми не маємо достатньої інформації про реаль

Під цією складною картинкою стоїть Китай. Навіть у своїй стратегії виграшу він має відведене місце для будь-яких варіантів розвитку чи завершення конфлікту, проте нам не відомо, чи не вважає Китай перемогу через перемир'я більш привабливою. Ймовірно, що так, оскільки країна зіткнулася з економічними проблемами, вирішення яких ускладнює військовий конфлікт.

Варто згадати, що сценарій замороження війни передбачає другу фазу агресії через певний період часу після відновлення Росією своїх здатностей та аналізу помилок першої фази. Це може призвести до ще більших руйнівних наслідків. Для того, щоб підготуватися до цього, Україна та Росія повинні активно готуватися до цієї фази — Україна з підтримкою Заходу, а Росія з підтримкою Китаю.

Проте успіх української підготовки залежатиме від результатів майбутніх виборів. Перемога модернізаторів та прискорена модернізація армії та державних інститутів може уникнути другої фази війни, тоді як перемога популістів може призвести до недостатньої підготовки та втрати державності, що відповідає стратегічним цілям Путіна.

Отже, ймовірно, найближчим часом сторони будуть підштовхувати до замороження конфлікту, перемир'я та подібних заходів. Українському суспільству негайно потрібен відкритий та щирий діалог з трьох ключових питань:

• Чи прийнятне заморожування в умовах, коли Україні бракує зброї, мобілізація сповільнюється, є можливість проведення виборів, але існує ризик порушення перемир'я Росією та приходу до влади в США тих, хто налаштований на роззброєння України та Європи. Іншими словами, на користь кого працює час — нашу чи ворогів.

• Якщо відповідь на перше питання позитивна, то які межі необхідно встановити для збереження національних інтересів? Очевидно, що наявність таких меж необхідна, але також необхідно зрозуміти, що в непростих умовах деякі компроміси необхідні.

• Якщо відповідь на перше питання негативна, як уникнути поразки та забезпечити перемогу? Важливо розпочати цей діалог з обговорення того, що насправді означає перемога і поразка, а також з'ясувати, чи є загальне розуміння цих термінів у суспільстві.

У висновках можна зазначити наступне:

• Українське суспільство стоїть перед важливими виборами щодо подальшого розвитку ситуації з Росією. Необхідно активно обговорювати можливі варіанти виходу з конфлікту та їхні наслідки.

• Роль Китаю в контексті конфлікту також варто враховувати, оскільки він може мати великий вплив на подальші події.

• Необхідно провести відкритий та щирий діалог українського суспільства з трьох ключових питань: прийнятність замороження конфлікту, встановлення червоних ліній та підготовка до можливих наступних етапів конфлікту.

• Важливо зрозуміти, що перемога або поразка в конфлікті можуть мати різні форми, і необхідно знати, що саме має на увазі суспільство, говорячи про ці поняття.

Загальний висновок полягає в тому, що діалог та обговорення різних варіантів виходу з конфлікту є необхідними для забезпечення мирного та стабільного майбутнього для України.

Корупція позбавила Україну золотої медалі з боротьби

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Привілейоване місце для Беленюка

За правилами Олімпійських ігор, у греко-римській боротьбі від країни може виступати лише один спортсмен – перший номер збірної. Новіков, який роками виступав за Україну, вимагав провести чесний відбір, зокрема, очний поєдинок проти Жана Беленюка для визначення представника.

Жан Беленюк, заслужений чемпіон, на момент Олімпіади мав 33 роки. Це вже досить солідний вік для боротьби, і сам Беленюк оголосив про завершення кар’єри після Ігор. Водночас іранець Аліреза Мохмадіпіані, якому Беленюк програв, був молодим спортсменом віком 22 роки.

Несправедлива дискваліфікація

Семен Новіков, який був молодшим за Беленюка на 7 років і вже завоював титул чемпіона Європи, сподівався на справедливе змагання за місце в олімпійській команді. Проте, як стверджує Новіков, менеджмент збірної та функціонери не врахували його вимоги і надали перевагу Беленюку без відповідного відбору.

Відомо, що Жан Беленюк також є депутатом від фракції “Слуга народу”. Це викликало підозри, що його статус вплинув на рішення тренерів і чиновників, які вирішили підтримати його, незважаючи на об’єктивні спортивні досягнення Новікова.

В результаті, Семен Новіков вирішив виступати за Болгарію, де отримав шанс довести свою перевагу. І він це зробив, здобувши золоту медаль на Олімпіаді. Це стало значною перемогою для Болгарії, яка вперше виграла золото в цій дисципліні, а Україна, таким чином, втратила потенційно свою четверту золоту медаль на цих Іграх.

Корупційні проблеми та непрозорі рішення у спортивному менеджменті стали причинами, через які Україна втратила можливість завоювати золоту медаль на Олімпіаді в Парижі. Семен Новіков, попри всі перепони, продемонстрував свою майстерність і привів Болгарію до великої перемоги.

Учні 10-11 класів, особливо хлопці, активно виїжджають за кордон

«Що стосується виїзду. Я поділяю вашу тривогу. Ми спостерігаємо за тим, як у 10-11 класах багато дітей, особливо хлопчики, виїжджають за кордон. Ми спонукаємо їх залишатися в Україні різними способами», – сказав Лісовий.

Міністр вважає, що змусити дітей залишитися в воюючій Україні може якісна освіта.

Він каже, що західні виші, до яких вступають українці, не кращі за вітчизняні, і взагалі західна освіта багато в чому «міфологізована».

Нагадаємо, що хлопці з 17 років мають ставати на військовий облік. Кабмін пропонує їх ще й штрафувати, якщо вони цього не роблять. А з 18 років хлопці вже не можуть виїхати за кордон.

Тому багато батьків намагаються відправити своїх синів за кордон до того моменту, як їм виповнилося 18 або навіть 17 років. Звідси – і великий відтік хлопчиків зі старших класів, про який говорить міністр освіти.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у 2024 році заробив 1,2 мільйона гривень. Ця сума складається виключно з посадового окладу та оплати за відрядження. За рік глава уряду не отримував жодних премій, допомоги чи відпускних виплат.

«Слово і діло» проаналізувало, скільки щороку заробляли прем’єр-міністри України у гривнях та доларах.

Слово і діло проаналізувало, скільки щороку заробляли прем'єр-міністри України у гривнях та доларах.

Юлія Тимошенко у 2008 році заробила 386,2 тисяч гривень. Враховуючи середній курс 5,28 гривень за долар, вона отримала 73,1 тисяч доларів.

Микола Азаров у 2011 році отримав 509,9 тисячі гривень прем’єрської зарплати, у 2012 році – 444,7 тисяч. Це 64 тисячі і 55,7 тисяч доларів відповідно (за середнім курсом 7,9).

Зарплата Арсенія Яценюка за неповний 2014 рік становила 182 тисячі гривень або 14,4 тисяч доларів (за курсом 12,6 гривень). У 2015 році він заробив на посаді глави уряду вдвічі менше – 81,7 тисяч гривень або всього 3,7 тисяч доларів (за курсом 21,83).

У січні-серпні 2019 року Гройсман отримав 324,3 тисячі гривень зарплати (12,2 тисяч доларів за курсом 26,58).

Олексій Гончарук побив рекорд за тривалістю перебування на посаді прем’єр-міністра України – лише півроку. Але за цей період він отримав 424,3 тисячі гривень зарплати або 17,4 тисяч доларів.

Прем’єрська зарплата Дениса Шмигаля у 2021 році становила 697,9 тисяч гривень (25,6 тисяч доларів), у 2022 році – 900,7 тисяч гривень (27,8 тисяч доларів), у 2023 році – 974,8 тисячі гривень (26,6 тисяч доларів), у 2024 році – 1 млн 160,3 тисяч гривен (28,9 тисяч доларів).

Курс долара за цей час зріс із 27 до 40 гривень.

The post Від Тимошенко до Шмигаля: як змінювалися зарплати глави уряду first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини