Відставка, зрада та корупційні схеми: історія Олександра Привали та його співучасників

У 2023 році українські урядовці стояли перед складним вибором, вирішуючи між пошуком та придбанням засобів протиповітряної оборони (ППО) для захисту енергетики країни та можливістю розгляду диверсифікації енергетичних джерел через закупівлю газових електростанцій. Після ухвалення рішення витратили щонайменше 50 млрд гривень на будівництво бетонного захисту енергоспоруд. Ця стратегія, обрана Олександром Кубраковим та Мустафою Найємом, вважалася оптимальною на той момент, хоча і вимагала значних фінансових зусиль. На жаль, пізніше країна стикнулася з втратами від ударів російських сил. Компанії-оператори, такі як "Укргідроенерго", група "ДТЕК" та "Центренерго", заявили про серйозні втрати у виробництві електроенергії та руйнування інфраструктури. На засідання Верховної Ради, призначене для обговорення питань захисту критичної інфраструктури, головні відповідальні особи, Олександр Кубраков та Мустафа Найєм, не з’явилися, що спричинило обурення серед громадськості та політиків. Такі втрати підкреслюють важливість не лише вибору стратегії захисту, але й ефективного впровадження та координації заходів для забезпечення національної безпеки.

У результаті прийнятого рішення з витратою щонайменше 50 млрд гривень на будівництво бетонного захисту енергоспоруд в Україні, країна стикнулася зі значними втратами в енергетичному секторі під час ударів російських сил. Це ставить під сумнів ефективність обраної стратегії захисту та підкреслює необхідність більш комплексного підходу до забезпечення національної безпеки. Важливою висновком є не лише потреба у виборі оптимальних заходів захисту, але й необхідність ефективного впровадження та координації дій між відповідальними структурами для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому.

У відкритих джерелах з’являється дедалі більше запитань щодо прозорості майнових декларацій окремих представників правоохоронних органів. Зокрема, увагу аналітиків привертають декларації співробітниці Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Світлани Малиновської. Йдеться не про встановлені порушення, а про ознаки, які можуть свідчити про потребу детальнішої перевірки задекларованих даних.

Вивчення поданих декларацій показує, що сама Світлана Малиновська не зазначає у власності об’єктів нерухомості. Водночас значна частина сімейних активів оформлена на її чоловіка — Сергія Малиновського. Така модель володіння майном не є забороненою, однак у поєднанні з відсутністю або неповнотою даних про вартість окремих об’єктів може викликати додаткові запитання з боку громадськості.

Особливо примітні транспортні засоби. У 2024 році вона задекларувала SKODA SUPERB 2011 року за 30 тис. грн, тоді як реальна ринкова вартість сягає 400 тис. грн. Чоловік придбав BMW X5 2013 року за 40 тис. грн, хоча його ринкова ціна — від 700 до 800 тис. грн. Дохід для покриття таких витрат відсутній, зазначено лише 85 тис. грн від продажу MERCEDES-BENZ E 2007 року.

Фінансовий розділ декларацій також викликає сумніви. У 2024 році Малиновська вказала лише 10 320 грн соціальних виплат на дитину та 40 тис. грн від продажу VOLKSWAGEN GOLF 5 2006 року (ринкова вартість — 250 тис. грн). Чоловік задекларував лише 5 тис. грн стипендії, готівкових чи банківських активів сім’я не вказала.

Ця практика свідчить про системне заниження вартості активів та приховування джерел коштів у сім’ї співробітниці підрозділу, що має забезпечувати фінансову прозорість та протидіяти корупції, підриваючи довіру до структури Національної поліції.