Субота, 6 Червня, 2026

Війна нового покоління: зміни під Покровськом

Важливі новини

Підозра колишньому заступнику начальника Одеського обласного територіального центру комплектування та його родичці

Правоохоронні органи заочно оголосили підозру Денису Галушку, який раніше обіймав посаду заступника начальника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також матері його дружини. Їх звинувачують у низці тяжких правопорушень, зокрема в незаконному збагаченні, легалізації майна, отриманого злочинним шляхом, та поданні недостовірних відомостей у деклараціях.

За даними слідства, суми та об’єкти майна, що опинилися у власності підозрюваних, не відповідають офіційним доходам членів родини, що стало підставою для розслідування. Паралельно перевіряється походження коштів та майна, щоб встановити факти можливої легалізації незаконних доходів.

За даними слідства, у період з 2020 по 2022 рік посадовець набув активів на суму понад 37,7 мільйона гривень. Ця сума більш ніж у 6 500 разів перевищує його офіційні доходи, з урахуванням неоподатковуваних мінімумів.

Серед виявленого майна — п’ять автомобілів преміумкласу: Mercedes-Benz GLE 43 AMG, Mercedes-Benz GLS 350d, Mercedes-Benz V-Klasse, BMW X7 XDrive 30D, Toyota RAV4 Hybrid, а також Mazda CX-5. Загальна вартість автопарку перевищує 12 мільйонів гривень.

Крім того, слідство встановило придбання трьох житлових будинків із земельними ділянками в смт Таїрове Одеської області. Їхня ринкова вартість перевищує 23 мільйони гривень. Також задокументовано внесення понад 1,58 мільйона гривень готівкою через термінали самообслуговування на банківський рахунок.

У ДБР наголошують, що офіційні доходи посадовця не дозволяли здійснити такі покупки. Слідство також вважає, що ексчиновник організував придбання та використання активів із ознаками злочинного походження, а у декларації за 2023 рік вніс недостовірні відомості.

Галушку інкримінують незаконне збагачення, організацію легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а також декларування недостовірної інформації. Його тещі повідомлено про підозру у пособництві в легалізації майна та використанні завідомо підробленого документа.

Наразі обидва підозрювані перебувають за межами України. Їхнє місцеперебування встановлюється.

Денис Галушко був заступником колишнього військового комісара Одеської області Євгена Борисова, який також є фігурантом кількох кримінальних проваджень. У справі про самовільне залишення військової частини за Борисова внесено заставу в розмірі понад 20 мільйонів гривень, і наразі він перебуває під контролем із застосуванням електронного засобу стеження.

У 2023 році журналісти оприлюднили розслідування про придбання родиною тодішнього керівника обласного військкомату нерухомості та автомобілів в Іспанії на мільйони доларів під час повномасштабної війни.

Справу щодо Галушка та його родичів правоохоронці розслідують у межах антикорупційного напрямку. Подальші процесуальні рішення залежатимуть від встановлення їхнього місцеперебування та розгляду матеріалів у суді.

Всесвітній день боротьби з тероризмом та пам’ять святої Теодори: яке свято 11 вересня

Сьогодні у світі відзначають Всесвітній день боротьби з тероризмом. Ця дата була обрана невипадково — саме цього дня 2001 року сталися жахливі теракти у США, які забрали життя майже трьох тисяч людей. Події в Нью-Йорку, Вашингтоні та Пенсильванії назавжди змінили світ, ставши символом уразливості сучасного суспільства перед терористичною загрозою. Міжнародна спільнота вшановує пам’ять загиблих і […]

Ахметов поділився спогадами про останню розмову з Редісом перед виходом з «Азовсталі»

Рінат Ахметов, український бізнесмен, вперше відкрив деталі останньої бесіди...

ЄС анонсував нову ініціативу безпеки для України

21 квітня під час засідання Ради Європейського Союзу щодо...

На сході України бойові дії зазнають швидких змін, де безпілотники та наземні роботизовані системи стають все важливішими. У Покровському напрямку, який є одним з найбільш напружених на фронті, формується нова модель конфлікту, відому як «війна майбутнього». Про це розповів командир батальйону безпілотних систем 12-ї бригади Нацгвардії «Азов» на позивний Будь.

Ситуація на північному фланзі Покровського напрямку, що захищає підступи до Добропілля, продовжує залишатися вкрай напруженою. У зонах Білицького, Родинського та Гришиного кожного дня відзначаються численні російські атаки, однак ворог не може прорвати українську оборону. Тут, на ділянці довжиною приблизно 12–13 кілометрів, займає позиції 12-та бригада «Азов».

Основу оборони підрозділу становить батальйон безпілотників, чисельність якого за рік зросла з близько 170 до понад 450 військових. Підрозділ використовує широкий спектр сучасної техніки — від розвідувальних квадрокоптерів до ударних дронів «камікадзе», важких бомберів та систем дальнього виявлення.

Командир підкреслює, що основне завдання підрозділу полягає у запобіганні наближенню ворожих штурмових груп до позицій українських військ. Він зазначає, що «ми фактично формуємо перший рубіж оборони перед тим, як ворог виходить на лінію зіткнення».

За словами Будя, російські підрозділи змінюють тактику, відмовляючись від масованих механізованих атак на користь менших штурмових груп, мотоциклів та легкої техніки. Хоча така стратегія надає їм швидкості та елементу несподіванки, вона сама по собі робить їх вразливими до атак FPV-дронів.

Важка техніка противника, навіть з посиленим захистом, часто зазнає ураження ще до прибуття до зони бойових дій. Українські оператори безпілотників вражають цілі на відстані до 20 кілометрів від лінії фронту, що є найбільш інтенсивним сектором використання дронів з обох сторін.

На відстані далі від лінії фронту активність зменшується, проте дрони середньої та великої дальності продовжують працювати, вражаючи цілі на відстані до 70 кілометрів. Команди батальйону вже підтверджували успішні операції на дистанціях понад 30 кілометрів, що є «екстремальними показниками» для FPV-дронів в умовах активної радіоелектронної боротьби.

Радіоелектронна боротьба залишається серйозною проблемою, адже в ключових напрямках, таких як Покровськ і Мирноград, російські системи РЕБ створюють щільне глушіння, що ускладнює використання частот. Це змушує українських операторів постійно адаптувати свої тактики.

Важливим досягненням є впровадження наземних роботизованих комплексів (НРК), які, якщо ще на початку 2026 року не використовувалися, тепер активно виконують бойові завдання. НРК застосовуються для підривних операцій, логістики та спостереження, також їх планують використовувати як автономні спостережні пункти в умовах обмеженої повітряної розвідки.

«Це вже не експеримент. Це реальний інструмент, що змінює тактику бою», — підсумовує командир. Він переконаний, що незабаром наземні роботи та безпілотники ще більше вплинуть на структуру бойових дій. За його словами, в майбутньому деякі позиції можуть утримуватися не піхотою, а роботизованими системами та дронами, що стане очевидним до кінця року.

Останні новини