Війна в Москві: критика Путіна посилюється, аеропорти закриваються, ППО не справляється — аналіз ISW

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Прогнозовано, що скоріш за все в серпні ми будемо спостерігати зростання й таке ж зростання буде продовжуватися до вересня включно. У вересні почнеться так званий епідемічний сезон ГРВІ та грипу. Зазвичай ми поступово вже підходимо до того, що у вересні та жовтні ми почнемо бачити перші прояви циркуляції інших респіраторних вірусів. Інші респіраторні віруси вони достатньо обмежують циркуляцію COVID-19, тому що ніколи не буває такого, щоб циркулювало 3 або 4-5 різних респіраторних вірусів

Підбиваючи підсумок він зазначив, що скоріш за все впродовж серпня-вересня в Україні буде зареєстрований підйом захворюваності.

Також за прогнозами він не повинен перевищувати показники міжепідемічного періоду, тобто не повинно призводити до введення протиепідемічних заходів

Він також розповів, що в Україні за останній місяць трохи більше як 2,5 тис. людей вакцинувалися від COVID-19 й зауважив, що це найнижчі показники в літні місяці й від початку року.

Кожного року спостерігаємо, що в березні-травні, навіть ще і в червні, підтримується рівень вакцинації на рівні 8-10 тис. Липень і серпень – найспокійніші місяці для населення, коли дуже низька кількість звернень

Кузін повідомив, що в Україні є понад 500 тис. доз вакцини проти COVID-19.

Також Кузін заявив, що в Україні поки що немає ризиків введення локальних карантинів або обмежувальних заходів через COVID-19.

Кузін повідомляв, що на території України циркулює щонайменше 10 різних підтипів коронавірусу, зокрема і штам FLiRT, який був зареєстрований вперше в світі в березні цього року. В країні за останній місяць зросла кількість захворювань, але поки що нема прогнозів про можливість епідемії.

23 грудня має особливе значення для українських захисників, адже саме цього дня відзначають професійне свято одного з ключових родів військ Збройних сил України — воїнів протиповітряної оборони Сухопутних військ. Ці підрозділи відіграють важливу роль у захисті неба та стратегічних об’єктів, особливо в умовах повномасштабної війни, коли безпека цивільного населення та інфраструктури напряму залежить від їхньої злагодженої роботи.

Окрім військового виміру, дата має і духовне наповнення. За церковним календарем 23 грудня вшановують пам’ять християнських мучениць, які стали символом стійкості віри та внутрішньої сили. Цей день традиційно вважається часом для спокійних роздумів, молитви та добрих справ, спрямованих на підтримку близьких і тих, хто потребує допомоги.

Офіційне свято сьогодні — День військовослужбовців оперативного контролю, який також відомий як День штабних спеціальностей і спеціального зв’язку. Саме ці військові відповідають за планування операцій, управління підрозділами та безперервний зв’язок. Їхню роботу рідко помічають у повсякденному житті, однак без неї неможливе функціонування армії. Це фактично «мозок» війська, який забезпечує злагодженість і ефективність дій на всіх рівнях.

За новим церковним календарем 23 грудня вшановують мученика Федула Критського. Віряни звертаються до нього з молитвами про здоров’я домашніх тварин та успіх у повсякденних справах. За старим стилем цього дня вшановують мучеників Єрмогена, Міну та Йосафа.

У світі 23 грудня відзначають День сноуборду. Любителі цього виду спорту змагаються, демонструють трюки або просто проводять час на гірських схилах.

Також на цю дату припадають День різдвяних фільмів, День внутрішнього світла, День випічки та День родоводу — події, що символізують родинний затишок, творчість і підготовку до зимових свят.

З 23 грудням пов’язані численні народні прикмети. Вважається, що дощ цього дня віщує дощовий березень. Якщо взимку часто показуються зайці, то зима буде суворою. Ясне небо обіцяє посилення морозів, а рясний сніг — щедрий урожай у наступному році.

Наші предки в цей день активно готувалися до Святого Вечора та Різдва. У домівках наводили лад, мили вікна, запасалися продуктами. Господині замочували пшеницю для куті. Працювати 23 грудня вважалося не лише дозволеним, а й обов’язковим.

Існував і особливий обряд на добробут: потрібно було спекти печиво або корж у формі тварини та з’їсти його. Вірили, що це принесе удачу на весь рік і вбереже худобу від хвороб.

Заборони цього дня пов’язані як із церковними уявленнями, так і з наближенням Різдва. 23 грудня не радять лінуватися та відкладати хатні справи, адже до великих свят оселя має бути впорядкованою. Також не варто відмовляти тим, хто звертається по допомогу.

Окремо застерігали людей, які працюють із гострими або важкими предметами: за повір’ями, травми, отримані цього дня, можуть довго гоїтися, тож слід бути особливо обережними.

Активність у вечірній та нічний час може мати небажані наслідки для здоров’я людини. Результати масштабного дослідження, в якому взяли участь сотні тисяч осіб, показали, що люди з вечірнім хронотипом — так звані «сови» — мають значно більший ризик розвитку серйозних захворювань порівняно з тими, хто віддає перевагу ранньому підйому і розпочинає день з самого ранку. Вчені, що провели це дослідження, проаналізували медичні дані понад 320 тисяч осіб віком від 39 до 74 років. Метою роботи було дослідити, як схильність до певного часу активності — ранкового або вечірнього — може впливати на стан серцево-судинної системи та загальне здоров’я на довгостроковій основі.

Згідно з отриманими результатами, люди з вечірнім хронотипом значно частіше стикаються з серцево-судинними захворюваннями, високим кров'яним тиском, а також мають більші шанси на інсульти і інші тяжкі ускладнення. Це явище можна пояснити порушенням циркадних ритмів організму, коли внутрішній біологічний годинник не відповідає природним умовам навколишнього середовища. Зміщення часу активності на нічні години змушує організм працювати в умовах, які не є оптимальними для нормального функціонування всіх систем.

Результати виявилися невтішними для прихильників нічного способу життя. У порівнянні з «жайворонками» та людьми з проміжним типом активності, «сови» значно частіше мали погані показники загального стану серцево-судинної системи. Крім того, ризик перенести інфаркт або інсульт упродовж наступних 14 років у них був помітно вищим.

Для максимальної точності дослідники врахували ключові чинники, які можуть впливати на здоров’я, зокрема харчування, масу тіла, рівень фізичної активності, артеріальний тиск, показники холестерину та інші медичні параметри. Навіть з урахуванням цих даних негативний вплив вечірнього режиму залишався суттєвим.

Експерти наголошують, що проблема полягає не лише у самому часі засинання. Вечірній хронотип часто супроводжується способом життя, який додатково підвищує ризики. За словами фахівців, люди, які ведуть нічний спосіб життя, не обов’язково мають гірше здоров’я від природи, однак вони частіше стикаються з поведінковими чинниками, що шкодять організму.

Дослідження показало, що вечірня активність часто поєднується з курінням, вживанням алкоголю, нездоровим харчуванням і нічними перекусами, а також хронічним недосипанням. У сукупності ці фактори створюють додаткове навантаження на серце та судини.

Окрім серцево-судинних ризиків, нічний спосіб життя пов’язують із вищою ймовірністю розвитку депресії, діабету, деменції та інших порушень психічного й когнітивного здоров’я. Також у «сов» фіксують підвищений ризик передчасної смерті.

Єдиним несподіваним позитивним моментом стало те, що люди з вечірнім хронотипом у середньому демонстрували дещо кращі результати в когнітивних тестах, ніж ті, хто звик рано вставати. Втім, цей ефект не компенсує загальних ризиків для здоров’я.

Щоб зменшити загрозу для серця, психіки та загального стану організму, фахівці радять поступово коригувати режим дня і намагатися лягати спати не пізніше першої години ночі.

Згідно з ініціативою Міністерства ветеранів України, був затверджений новий професійний стандарт, що має на меті підтримку ветеранів війни, їхніх сімей та родин загиблих воїнів під час переходу до цивільного життя. Про це повідомив заступник Міністра у справах ветеранів, Максим Кушнір, через Урядовий портал, підкресливши важливість професійного супроводу для ветеранів. Він наголосив на тому, що кожен ветеран має мати можливість отримати фахову підтримку та допомогу під час адаптації до нового життя.

Центральний аспект цього процесу — індивідуальний підхід до кожного ветерана, спрямований на надання необхідної інформації та послуг. "Всі потреби, що виникають у ветеранів та ветеранок під час переходу від військової служби до цивільного життя, мають знаходити фахову підтримку та допомогу, яку може забезпечити саме такий фахівець із супроводу. Головним чином мова йде про індивідуальний професійний супровід, спрямований на допомогу нашим Захисникам та Захисницям у отриманні реабілітаційних, психологічних, освітніх та інших послуг", — зауважив Максим Кушнір.

Фахівці з професійного супроводу будуть надавати консультації ветеранам з питань їхніх прав, можливостей, отримання пільг та доступу до різноманітних послуг, таких як реабілітаційні, психологічні, освітні тощо, а також допомагати з оформленням необхідних документів.

Українські ветерани війни, їхні сім'ї та родини загиблих отримали новий рівень підтримки та допомоги завдяки введенню нового професійного стандарту, ініційованого Міністерством ветеранів України. Цей стандарт передбачає індивідуальний підхід до кожного ветерана та надання широкого спектру послуг, що охоплюють реабілітаційні, психологічні, освітні та інші аспекти адаптації до цивільного життя. Зауважено, що ця ініціатива ставить за мету не лише забезпечення підтримки ветеранам, але й створення комфортного та гідного середовища для їхнього успішного відновлення в громаді.