Військові жорстко відповіли пастору Сергєєву на його звинувачення в бік жінок в ЗСУ

Вчитель сухопутних військ Львівської академії був офіційно звинувачений у фізичному наругуванні та приниженні курсантів. Інформацію про це оприлюднило Державне бюро розслідувань через свій прес-центр.

Підозру отримав начальник навчального курсу одного з факультетів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. За встановленими даними, протягом понад року він фізично покарав та принижував курсантів у спробі “виховати” їх у дисципліні та порядку. Це сталося як на території академії у Львові, так і в казармах одного з сіл області.

Методи “виховання” виявилися лише в березні 2024 року під час реєстрації кримінального провадження. Слідство документувало випадки фізичних нападів на чотирьох курсантів, яких начальник курсу бив по голові та іншим частинам тіла. Він використовував не лише свої руки, але й зброю та ремінь. Навіть невеликі порушення або помилки в журналі викликали його гнів. Один із курсантів був змушений їсти цигарки перед іншими через запізнення на шикування через куріння.

Досудове розслідування продовжується, і наразі встановлюються додаткові епізоди протиправної діяльності. Недавно фігуранта справи перевели на іншу посаду в одній із військових частин на Львівщині. Йому було повідомлено про підозру у застосуванні військовою службовою особою насильства стосовно підлеглого, що сталося в умовах воєнного стану (ч. 5 ст. 426-1 КК України). Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. За клопотанням ДБР суд обрав підозрюваному запобіжний захід — тримання під вартою з можливістю внесення застави у сумі 908,4 тис. гривень.

Нагадаємо, що посадовця Військового коледжу сержантського складу Національної академії сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного у Львові викрили на отриманні хабара за переправлення ухилянта за державний кордон.

Сьогодні, 25 квітня, Національний банк України (НБУ) взяв важливе рішення про зниження своєї облікової ставки на 1% річних. Це є другим за рахунком зменшенням цієї ставки, що свідчить про стратегічну лінію центрального банку на підтримку економічного зростання та контролю інфляції. Голова НБУ, Андрій Пишний, пояснив цей крок, вказавши на послаблення тиску на ціни та зниження ризиків отримання міжнародної фінансової допомоги. Він також підкреслив, що такий курс дозволить підтримати кредитування та сприяти відновленню економіки, не ставлячи під загрозу цінову та фінансову стабільність.

Попереднє зменшення облікової ставки відбулося 15 березня 2024 року на 0,5% річних. Пишний також відзначив зниження темпів інфляції від 4,3% у лютому до 3,2% у березні, що є позитивним сигналом для економіки. Зате прогнози щодо ВВП на 2024 рік були переглянуті вниз, з 3,6% до 3,0%, через загрози з боку Росії на енергетичні та інші інфраструктурні об'єкти.

Пишний відзначив п'ять актуальних військових ризиків для економіки, включаючи додаткові бюджетні потреби для обороноздатності, пошкодження інфраструктури, обмеження зовнішньоторговельних операцій та інші. Ці ризики можуть стати перешкодою для економічного зростання та спровокувати коливання на фінансових ринках.

Сьогоднішнє рішення Нацбанку про зниження облікової ставки матиме два ключові наслідки. По-перше, це спровокує новий раунд зниження процентних ставок за депозитами населення, що підтверджується даними останніх подій. Вже після попереднього зниження облікової ставки 15 березня 2024 року річна прибутковість за гривневими депозитами вже знизилася. Це може вплинути на рішення громадян щодо управління своїми фінансами та інвестицій.

Другим наслідком буде підтримка кредитування та відновлення економіки, що сприятиме розвитку реального сектора та стимулюватиме підприємницьку активність. Однак необхідно уважно враховувати ризики, пов'язані з геополітичною нестабільністю та можливими зовнішніми шоками, які можуть вплинути на економіку країни.

Варто пам'ятати, що розрахунки процентних ставок, які здаються відображенням можливих прибутків, насправді не відображають справжньої картини, оскільки до них застосовуються податки. Банки знімають 19,5% податків, що включає 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5% військового збору. Отже, реальна прибутковість, наприклад, за 12-місячним вкладенням, складає лише 11,25% річних, що незначно перевищує поточний рівень інфляції.

По-друге, можна впевнено стверджувати, що зниження облікової ставки Національного банку вплине на валютний ринок та курс гривні. Це вже стало закономірністю: чим менше люди та підприємства заробляють на своїх вкладах у гривнях, тим активніше вони займаються спекулятивними операціями з доларом. Це призводить до коливань курсу гривні відносно долара та збільшення валютних продажів Національного банку з його золотовалютних резервів. Це підтверджується практикою: з 15 березня по 25 квітня НБУ підняв офіційний курс долара з 38,69 гривні до 39,47 гривні. За ті ж п'ять тижнів обсяг продажу долара з резервів зросла на 69%, з $1,7 мільярда до $2,9 мільярда. Це особливо значущо, особливо з урахуванням нерівномірного виділення міжнародної допомоги Україні.

У висновку слід відзначити, що зниження облікової ставки Національного банку України (НБУ) на 1% річних відображає стратегію центрального банку у напрямку підтримки економічного зростання та зниження інфляційних тисків. Це рішення має два основних наслідки. По-перше, це може спровокувати подальше зниження процентних ставок за гривневими депозитами, що може вплинути на рішення громадян щодо управління своїми фінансами. По-друге, зниження облікової ставки призведе до посилення тиску на валютний ринок та збільшення валютних продажів НБУ з його резервів, що може вплинути на курс гривні. Враховуючи ці аспекти, важливо продовжувати моніторити розвиток ситуації на фінансових ринках та приймати відповідні заходи для забезпечення стабільності фінансової системи та економічного зростання України.

Українська влада активно рухається вперед у питанні використання потенціалу ув'язнених для підтримки обороноздатності країни. Міністр юстиції, Денис Малюсько, оголосив про старт історичного процесу звільнення осіб, що перебувають під в'язницею, для вступу до лав Збройних Сил. Згідно з новим законодавством, практично 350 ув'язнених вже отримали свободу, виконавши обов'язковий термін в армії за спеціальною програмою, що передбачає умовно-дострокове звільнення після завершення служби. Цей крок не лише стимулює військову дисципліну та патріотизм серед засуджених, а й сприяє поповненню рядів армії висококваліфікованими кадрами, готовими віддати своєму народу останню краплю крові.

На даний момент до судів подано 4 300 заяв на умовно-дострокове звільнення, і судова система активно розглядає більшу частину цих заяв. Малюська зазначив, що до 20 000 ув’язнених, включаючи тих, хто перебуває у попередньому ув’язненні, можуть бути завербовані для служби в українській армії.

Ця політика нагадує практику, яку широко використовує Росія для зміцнення своїх Збройних сил, проте є суттєві відмінності. Російська програма відкрита для ув’язнених, засуджених за насильницькі злочини, тоді як український закон не поширюється на осіб, засуджених за два і більше вбивства, зґвалтування або інші тяжкі злочини. Особу, засуджену за одне вбивство, може бути звільнено лише за відсутності обтяжливих обставин, таких як сексуальне насильство.

Малюська підкреслив, що основними причинами ухвалення цього закону є труднощі з призовом “звичайних” громадян. Він також зазначив, що багато ув’язнених, які наразі відмовляються від умовно-дострокового звільнення, вичікують, щоб подивитися, як складеться доля першої хвилі добровольців. Вони хочуть дізнатися, наскільки якісною буде підготовка новобранців, чи задоволені нові солдати і колишні ув’язнені, та чи добре з ними поводяться.

“Це буде ключовим моментом,” – наголосив міністр, підкреслюючи важливість якості підготовки та ставлення до новобранців для успіху цієї ініціативи.