Військовозобов’язаних жінок будуть штрафувати

Уночі російські ЗМІ широко освітлили інцидент, повідомивши про напад українського безпілотника на військовий об’єкт у місті Орську, що розташований під Оренбургом, на відстані близько 1800 кілометрів від меж України. Цей несподіваний вчинок викликав значну хвилювання серед місцевого населення та експертного співтовариства, відзначивши його як один із рідкісних прикладів подібних атак на такій великій відстані від території України. Точні мотиви цієї дії залишаються невідомими, але вони безперечно підкреслюють загострення напруженості та небезпеки в районі, які можуть мати далекосяжні наслідки для регіональної стабільності та безпеки.

Офіційно ні сам удар, ні його наслідки ні Україна, ні Росія не коментували.

Однак українські ЗМІ з посиланням на джерела в ГУР заявляють, що метою атаки була радіолокаційна станція дальнього виявлення цілей «Воронеж М».

Чи вражена станція, невідомо.

На супутникових знімках, з’явившихся в мережі, видно, ймовірно, сліди пожежі, пише Радіо Свобода. Хоча достовірно оцінити ступінь можливого ураження не дозволяє якість фото.

Об’єкт належить до ядерної інфраструктури РФ.

Раніше повідомлялося, що аналогічний об’єкт був атакований українським безпілотником 23 травня в Армавірі Краснодарського краю.

«Воронеж М» – це радіолокаційна станція великої дальності, яка входить до системи відбиття ядерного нападу. Російський сенатор Дмитро Рогозін тоді звинуватив США в причетності до удару і заявив, що «вони дадуть відповідь по повній».

Згідно з військовою доктриною РФ, напад на об’єкти ядерного стримування може стати приводом для ядерного удару. Західні ЗМІ вже висловлюють тривогу з цього приводу.

Ішемічна хвороба серця залишається однією з провідних причин смертності серед чоловіків і жінок у світі, про що свідчать дані Британського фонду серця. Фахівці наголошують, що розвиток серцево-судинних проблем часто пов’язаний не лише з віком чи спадковістю, а й із повсякденними діями, які здаються незначними. Кардіологиня Сана Садоксаї звертає увагу на поширену ранкову звичку, яка може запускати небезпечні процеси в організмі.

За її словами, ризик починає зростати одразу після пробудження, коли людина тривалий час залишається без руху. Типова ситуація виглядає так: після сну багато хто одразу тягнеться до телефону, проводить кілька хвилин або навіть десятків хвилин у сидячому положенні, а потім поспішає з дому, не давши тілу можливості «увімкнутися». Така пасивність підтримує стан підвищеного запалення, що негативно впливає на обмін речовин.

Ранкова активність упродовж 5–7 хвилин, включно зі швидкою ходьбою, розтяжкою або дихальними вправами, покращує кровообіг, активує метаболізм та стабілізує рівень цукру в крові, що захищає серце.

Симптоми серцевого нападу (інфаркту міокарда) включають:

біль або дискомфорт у грудях (тиснення, стискання, важкість);

біль у руках, щелепі, шиї, спині або животі;

запаморочення, надмірне потовиділення, задишка;

нудота, тривога, схожа на панічну атаку;

кашель або хрипи.

Щоб зменшити ймовірність інфаркту, експерти рекомендують:

відмовитися від куріння та підтримувати здорову вагу;

дотримуватися збалансованого харчування з високим вмістом клітковини, цільнозерновими продуктами та не менше п’яти порцій фруктів і овочів на день;

регулярно займатися фізичними вправами: щонайменше 150 хвилин помірних аеробних навантажень на тиждень.

Ранкова активність і правильні звички можуть значно знизити ризик серцевих нападів і зберегти здоров’я серця на довгі роки.