Військовий медик потрапила в корупційний скандал

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам розкрив деталі свого дослідження нападів на УПЦ та її священиків, яке представлене у вигляді звіту обсягом понад 250 сторінок. У своєму відеозверненні він відкликав увагу до законопроекту 8371, який, на його думку, є проявом мови ненависті та загрози для прав Церкви. Амстердам закликав уряд України припинити розділяти націю та відмовитися від розгляду цього законопроекту.

Адвокат наголосив на тому, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом та активно відстоює свою незалежність від ідеології "русского мира". Він привів слова митрополита Київського Онуфрія, які підкреслюють зосередженість УПЦ на будівництві божого миру. Амстердам також звернувся до міжнародної громадськості, особливо до США, закликаючи підтримати Україну у цей важливий час та не залишати її на одинокій боротьбі, що має важливе значення не лише для самої України, але й для міжнародної спільноти.

• Звіт, підготовлений адвокатом Української православної церкви Робертом Амстердамом, викладає об'єктивні дані щодо нападів на УПЦ та її священиків, вказуючи на серйозні загрози для безпеки та прав церковної громади.

• Законопроект 8371 вважається адвокатом не лише порушенням прав Церкви, але й проявом мови ненависті, який може подальше розділення українського суспільства.

• УПЦ чітко відділяється від Московського патріархату та активно протистоїть ідеології "русского мира", підтримуючи свою незалежність та сприяючи будівництву божого миру.

• Заклик адвоката до міжнародної підтримки, зокрема з боку США, свідчить про важливість єднання міжнародної спільноти в підтримці України в її боротьбі за свободу та незалежність.

Отже, стаття підкреслює необхідність захисту прав та безпеки УПЦ, а також підтримку України в міжнародному контексті для забезпечення стабільності та миру у регіоні.

Державний департамент Сполучених Штатів Америки висловив свою критику стосовно української влади у зв'язку з порушенням принципів свободи слова під час проведення телемарафону. Під час цього заходу, який транслювався на обраних владою телеканалах, українські ЗМІ з початку війни спільно освітлювали події в країні, тоді як інші канали були відключені від ефірного мовлення. Ця ситуація з телемарафоном стала об’єктом уваги у звіті Держдепартаменту США, присвяченому ситуації з правами людини в Україні за 2023 рік. У документі наголошується, що українські закони "гарантують свободу слова та ЗМІ", але "влада не завжди дотримується цих прав". Зокрема, після введення в Україні воєнного стану влада ввела додаткові обмеження на роботу ЗМІ, стверджує Держдепартамент. Наприклад, в звіті зазначається, що загальнонаціональний телемарафон став платформою, на якій телеканали чергово представляли війну з погляду уряду, і забезпечив безпрецедентний рівень контролю над телевізійними новинами у прайм-тайм.

Автори документа вказують, що весною 2022 року деякі ЗМІ втратили контракти на телевізійне мовлення та відчували тиск з боку Офісу президента України. Крім того, журналісти-розслідувачі, які критикували владу, іноді потрапляли під негативні кампанії у соціальних мережах, а інколи такі кампанії організовували дружні до влади канали. Звіт також зауважує, що на свободу ЗМІ впливали і інші практики, включаючи самоцензуру. Автори зазначають випадки, коли влада переслідувала журналістів, а також згадують повідомлення про погрози урядовців працівникам ЗМІ.

У звіті також зазначається, що урядові чиновники іноді відмовляли журналістам у акредитації або доступі до прифронтових районів, мотивуючи це питаннями національної безпеки. Проте, за винятком деяких випадків, жителі районів, які перебувають під контролем українського уряду, мали можливість публічно і приватно висловлювати критику уряду і обговорювати громадські питання без страху переслідування з боку влади. Невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року розпочався телемарафон “Єдині новини”. У цьому марафоні об’єдналися державний канал “Рада”, Суспільне мовлення та великі комерційні канали – ICTV/СТБ, 1+1, Інтер та “Україна 24” (пізніше їх замінив канал-новачок “Ми-Україна”). Канали розподілили між собою ефірний час, розбивши його на шестигодинні слоти.

Висновки, які зробив голова Незалежної медійної ради та медіаексперт Отар Довженко, розкривають різнобічні аспекти функціонування телемарафону на початку російського вторгнення. Початково марафон відповідав на актуальні потреби суспільства та телеканалів, забезпечуючи доступ до достовірної інформації та оперативне спростування російської дезінформації. Крім того, він стимулював співпрацю телеканалів та сприяв розподілу навантаження між ними.

Проте з часом фокус марафону змінився. Після стабілізації ситуації в країні та зменшення кількості дезінформації, марафон став інструментом влади для контролю над наймасовішим медіумом – телебаченням. Ідею припинення телемарафону та повернення ринку ЗМІ до звичайного режиму пропонував Отар Довженко в квітні 2024 року. Однак не всі канали були задоволені участю у марафоні. Трієм каналів, що вважалися опозиційними до діючої влади, було заборонено брати участь у марафоні та виключено з цифрового мовлення.

Ця ситуація викликала серйозні обурення серед експертів та громадських активістів, які побоювалися, що довготривала ексклюзивність телемарафону може спричинити втрату інтересу глядачів до телебачення та негативно відобразити демократичні стандарти України у світі. Також виразили занепокоєння з боку Євросоюзу щодо медіаполітики в Україні, підтверджуючи це посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен ще у вересні 2022 року.

Звіт Держдепартаменту Сполучених Штатів Америки не обмежувався лише аналізом свободи слова в Україні, а також звертав увагу на широкий спектр інших прав людини в країні. Зазначалося, що хоча Конституція та цивільний кодекс гарантують громадянам право на свободу внутрішнього пересування та виїзд за кордон, уряд встановив обмеження під час воєнного стану, заборонивши чоловікам віком від 18 до 60 років залишати країну. Також звіт вказував на випадки зловживання правоохоронними органами, неефективність судової системи та загальну вразливість перед політичним тиском та корупцією.

Розділ звіту, приурочений корупції в уряді, висвітлює проблему існуючої кримінальної відповідальності за корупційні дії, проте також підкреслює неефективність та безкарність багатьох чиновників. Це відображає сутність проблеми, з якою стикається суспільство, коли закони існують, але їхнє виконання не гарантується на практиці.

У звіті також звертається увага на дотримання прав жінок, дітей, представників етнічних та соціальних меншин, а також на права працівників. Це важливий аспект, оскільки рівноправ'я та захист прав кожного члена суспільства є важливим показником розвиненості і справедливості держави.

Необхідною є ефективна боротьба з корупцією та забезпечення прав людини на всіх рівнях. Це стане вагомим кроком у зміцненні демократії, підвищенні довіри до влади та створенні справедливого та рівноправного суспільства.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити, що звіт відображає складну ситуацію з правами людини в Україні, включаючи свободу слова, боротьбу з корупцією та захист прав меньшин. Незважаючи на певні законодавчі гарантії, існують серйозні проблеми щодо їхнього виконання та забезпечення на практиці. Безкарність чиновників, неефективність судової системи та обмеження прав деяких груп населення залишаються актуальними проблемами.

Для покращення ситуації потрібна системна реформа, яка враховуватиме рекомендації звіту та забезпечить ефективну боротьбу з корупцією, зміцнення захисту прав людини та забезпечення рівних можливостей для всіх громадян. Тільки таким чином Україна зможе зміцнити своє демократичне спрямування та підвищити довіру громадян до влади.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як зазначається у відповіді ОГП, лише за 9 місяців цього року правоохоронні органи зареєстрували 2 092 кримінальні провадження за фактами можливого зловживання владою або службовим становищем. З них було закрито 229 справ, ще у 167 провадженнях обвинувальні акти направлені на розгляд суду.

У 2023 році таких кримінальних проваджень, за даними ОГП, було відкрито 3545. З них правоохоронці закрили 563 справи, а ще 634 обвинувальних акти передали на розгляд суду.

У 2022 році було відкрито 2 729 кримінальних справ за фактами можливого зловживання владою або службовим становищем. З них 516 проваджень було закрито, ще 160 справ були направлені на розгляд суду по суті і містили обвинувальні акти.

Як свідчить статистика, з кожним роком кількість справ, повʼязаних зі зловживаннями чиновників, стрімко зростає. Це може бути наслідком того, що посадовці відчувають свою безкарність, адже навіть не половина справ, відкритих проти посадовців, доходить до суду.

Одним із прикладів такої впевненості можна назвати кримінальне провадження проти головного юриста Національного банку України Олександра Зими. Справа була відкрита наприкінці 2022 року і досі розслідується. А тим часом Зима продовжує працювати в Нацбанку.

Справа була відкрита через лист Зими до Фонду гарантування вкладів фізосіб. У документі Зима, який одночасно є головним юристом Нацбанку і головою Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізосіб, від імені Нацбанку рекомендував Фонду гарантування вкладів відкликати позови, подані банком “Конкордом” проти Національного банку України.

Ішлося про чотири позови, у яких “Конкорд” вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Вони були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію “Конкорду” й увів туди тимчасову адміністрацію.

Фонд дослухався до рекомендації, яку отримав від імені регулятора. Лист містив цифровий підпис Олександра Зими, який одночасно є головою Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів, яка призначає і звільняє його керівництво.

Таким чином Зима ймовірно поставив під сумнів незалежність дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що тепер має негативний вплив на взаємодію з міжнародними фінансовими інституціями. Адже не виключено що, наприклад, МВФ, через незадоволення ситуацією, почав активно вимагати від України розробки процедури і проведення відкритого конкурсу на посаду директора-розпорядника ФГВФО.

Окрім того, за словами співвласниці “Конкорду” Олени Сосєдки, своїми вказівками Зима позбавив акціонерів банку їхнього конституційного права на справедливий суд.

Наразі справа Зими передана з ДБР на розслідування Печерському управлінню поліції м. Києва. Правоохоронці повідомили, що планують визначити коло потерпілих, а також допитати головного юриста Нацбанку. Також, після вручення Зимі повідомлення про підозру слідчі звертатимуться із клопотанням до суду щодо відсторонення його від виконання обовʼязків директора юридичного департаменту НБУ.