Віктор Орбан виступив проти вступу України до ЄС і НАТО, запропонувавши лише “стратегічну угоду”

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Тому існують великі ризики перебоїв із постачанням хліба в магазини, особливо в регіонах.

За словами президента Всеукраїнської асоціації пекарів і голови компанії “Київ Хліб” Юрія Дученка, ще з весни почали розганятися ціни на борошно. У підсумку вони підвищилися вже на 50%. Якщо у квітні пекарі купували борошно по 10 гривень за кілограм, то зараз змушені платити вже по 15 гривень. Очікується, що восени цінники на борошно злетять до 16 тисяч.

Крім того, борошномелам у липні масово відключали електроенергію, тож вони були змушені працювати на генераторах, що сильно вдарило по собівартості продукції.

“Борошняна” частка в собівартості хліба простих рецептур, за оцінками Дученка, сягає 40%.

Але, крім борошна, дорожчають й інші складові (цукор, соняшникова олія, пакувальні матеріали тощо). Скажімо, за сировинною групою (крім борошна) зростання цін від початку року перевищило 20%.

Водночас хліб у червні, за даними Держстату, зріс у ціні лише на 1,1%.

“Більшість основних виробників хліба і в червні, і в липні спрацювали в мінус або, в кращому разі, в нуль”, – каже Дученко.

Державного регулювання цін на хліб в Україні вже немає. Але, як розповіли “Стране” на одному з хлібозаводів, є вимога роздрібних мереж – підвищувати цінники не більше ніж на 5% на місяць.

Тому ставити вищі цінники хлібопекарі просто не можуть.

При цьому, за розрахунками Дученка, з урахуванням збільшених витрат хліб уже найближчим часом має подорожчати на 15-20%.

“Крім борошна, є ще безліч інших чинників, які впливають на собівартість. У нас зросли витрати на персонал, оскільки багатьох чоловіків мобілізують, доводиться підвищувати зарплати. Дорожчає також логістика. Ми ж, виходить, навіть не на крок, а на кілька кроків відстаємо від реалій ринку. Тому заганяємо себе в мінуси. Так триває з місяця в місяць, і перекривати касові розриви вже просто нічим. Альтернативи такі, що вже до вересня буде нічим розраховуватися з постачальниками і платити людям зарплати”, – розповідає керівник одного з регіональних хлібозаводів.

При цьому хліб в Україні залишається локальним продуктом. Тобто, якщо в місті зупиниться хлібозавод, почнуться перебої з хлібом і в місцевому роздробі, і в сусідніх селах.

“Ситуація на сьогодні така, що питання навіть не в тому, за скільки буде хліб, а в тому, чи буде він узагалі”, – каже керівник хлібозаводу.

Він також розповів, що багато замовників, особливо державних, не розраховуються вчасно за поставлений хліб. Зокрема, за постачання для армії заборгованість може сягати 4 місяців.

Лікарі попереджають, що святкові застілля з великою кількістю їжі та алкоголю можуть становити серйозну загрозу для здоров’я. Гастроентерологи особливо наголошують на тому, що саме під час святкових періодів, коли споживання їжі та напоїв перевищує норму, значно зростає ризик виникнення проблем з органами травлення, а також погіршення загального самопочуття.

Під час святкових свят, коли люди часто перебувають у колі родини та друзів, розмова, сміх і насолода смачними стравами можуть затьмарити необхідність контролювати кількість їжі та напоїв. Внаслідок цього часто спостерігаються випадки переїдання, які призводять до таких неприємних симптомів, як здуття живота, печія, нудота, а в деяких випадках — до загострення хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту.

Фахівець пояснює, що перші сигнали небезпеки — це відчуття переповненості та важкості після їжі. Вони свідчать про те, що організм не встигає перетравлювати велику кількість продуктів. У відповідь можуть виникати спазми, порушення моторики шлунково-кишкового тракту, а також блювота як захисна реакція.

Особливо негативно на травлення впливає надмір жирної та смаженої їжі, зловживання спеціями, соусами й копченостями. Таке харчування може викликати спастичний біль у животі та серйозні порушення роботи кишківника. Якщо ж переїдання триває кілька днів поспіль, ризики значно зростають. Одним із найпоширеніших «святкових» діагнозів лікарі називають гострий панкреатит, який виникає через поєднання жирної їжі та алкоголю.

Крім того, надмірне споживання солодощів і жирних страв відображається на показниках крові — зростає рівень холестерину та глюкози. Переїдання й алкоголь також негативно впливають на серцево-судинну та нервову системи, а також на опорно-руховий апарат, стаючи серйозним стресом для всього організму.

Медики не радять голодувати перед святковим застіллям, адже це лише підвищує ризик з’їсти більше, ніж потрібно. Якщо людина розуміє, що їй буде складно стриматися, варто заздалегідь порадитися з лікарем щодо можливого прийому ферментних препаратів. Водночас фахівці наголошують: самостійно призначати собі такі засоби не варто.

Щоб зменшити навантаження на організм, лікарі радять заздалегідь продумати більш здорове святкове меню. Зокрема, м’ясо та рибу краще запікати або тушкувати, а не смажити. Варто обмежити кількість консервів і копченостей, відмовитися від магазинних майонезів, замінивши їх домашніми соусами або заправками з йогурту чи кефіру з зеленню. На столі має бути більше овочевих салатів, а важкі десерти доцільно замінити фруктами.

Також рекомендується уникати солодких газованих напоїв із високим вмістом цукру, віддаючи перевагу воді, узвару або морсу. Не слід поєднувати дуже гарячі та холодні страви в один прийом їжі, а жирні продукти краще доповнювати овочевими гарнірами. Лікарі радять уважно стежити за розміром порцій і не змушувати себе доїдати все, що лежить на тарілці.

Окремо фахівці наголошують: безпечної дози алкоголю не існує. Людям із хронічними захворюваннями травної системи, серця або обміну речовин краще повністю відмовитися від вживання алкоголю під час свят, щоб уникнути серйозних ускладнень.