Вікторія Бекхем зізналася, чому уникала посмішок на публічних заходах

Державне некомерційне підприємство «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» оголосило масштабний проєкт реконструкції будівлі «А», попередня вартість якого становить 1,32 млрд грн. Процес закупівлі привернув увагу експертів і громадськості, адже на торгах упевнено виривається вперед компанія ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» із пропозицією на рівні 1,05 млрд грн. Попри формальне зниження вартості, участь цієї фірми породила низку запитань, оскільки саме вона розробляла проєкт реконструкції і мала повний доступ до детальних кошторисів, що створює ризики нерівних умов для інших потенційних учасників.

Фахівці, які здійснили незалежну експертну оцінку поданого кошторису, виявили значні відхилення від середньоринкових цін на базові матеріали. Зокрема, арматура, металопластикові вікна, теплоізоляційні плити та керамічна плитка на відкритому ринку коштують на 21–40% дешевше, ніж зазначено у документації. Такі розбіжності свідчать про можливе завищення витрат, яке може вплинути на кінцеву вартість робіт навіть після знижених тендерних пропозицій.

Тендерні умови були складними та вибірковими: учасники мали надати детальну технічну документацію на десятках сторінок, підтвердження постачання від виробника, чинний договір на вивезення будівельних відходів та п’ять сертифікатів ISO. Дешевшого конкурента – «Укрбуд-Проєкт-Реконструкція» – відхилили через формальні невідповідності.

ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» зареєстроване у 2020 році та належить Юрію Ромашко. Компанія отримала державних підрядів на 1,37 млрд грн, більшість без конкурентних торгів, включно з підрядами на будівництво захисних споруд на атомних станціях. Підряди «Кантріінвестбуду» фігурували у «плівках Міндіча» – записах НАБУ про відкатні схеми при закупівлях «Енергоатому».

Реконструкція будівлі «А» Інституту серця передбачає створення відділення інноваційної кардіонейрореабілітації та інтенсивної терапії до кінця 2027 року. Очолює Інститут Борис Тодуров, уповноважена особа з закупівель – Аліна Сухомлин.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з повідомленням Міністерства охорони здоров’я України, до складу Ради з відновлення Охматдиту увійшли:

1. Яко Сільє – Постійний представник UNDP Ukraine / ПРООН в Україні. 2. Донатас Бутку* – Радник-посланник Посольства Литви в Україні. 3. Ігор Кацитадзе – Спеціаліст з охорони здоров’я UNICEF Ukraine. 4. Володимир Кудрицький – Голова правління НЕК “Укренерго”. 5. Назар Купибіда – Віцепрезидент з фінансів Акціонерного товариства «Концерн ГАЛНАФТОГАЗ» OKKO. 6. Юлія Висоцька – Директор ПрАТ “НВО “ПРАКТИКА”. 7. Evgeniy Gonchar – Начальник відділу з формування політики в сфері програми медичних гарантій та медичного обслуговування МОЗ України. 8. Олена Ларіна – Фахівець внутрішнього контролю НДСЛ Охматдит.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, висловив вдячність учасникам за їхню готовність сприяти відновленню лікарні. “Невдовзі відбудеться перше засідання Ради. Ми цінуємо готовність кожного інвестувати свій час і знання в забезпечення прозорого та якісного процесу відновлення Охматдиту”, – зазначив Ляшко у своєму пості на Facebook.

Паралельно триває відбір представників громадянського суспільства для доповнення складу Ради. До 14 серпня 2024 року громадські організації можуть подавати заявки на участь, заповнивши відповідну форму.

Водночас, Мінохорони здоров’я скасувало тендери на технічний нагляд і консультаційні послуги для відновлення Охматдиту. Як стало відомо, рішення було ухвалене після того, як “Наші гроші” виявили проблеми з тендерами, зокрема факт, що переможцем одного з тендерів стала компанія без досвіду, пропозиція якої була однією з найдорожчих серед усіх учасників. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко підтвердив, що угоди з переможцем тендеру ще не укладені, а тендер буде переведено на платформу Prozorro.

Також планується, що кошти благодійних фондів, які призначені для відновлення “Охматдиту”, будуть переведені безпосередньо на рахунок лікарні для забезпечення прозорого використання коштів.

Розвиток Київського метрополітену: Нова Лінія для Зручності та Швидкості

У Києві розпочалися важливі інфраструктурні роботи, спрямовані на розширення мережі метрополітену і поліпшення транспортної доступності для містян. Комунальне підприємство «Київський метрополітен» оголосило про проведення процедури закупівлі на суму 13,9 мільярдів гривень на будівництво нової дільниці Сирецько-Печерської лінії метро, яка з'єднає станцію «Сирець» зі станцією «Проспект Правди».

Згідно з планом, роботи повинні бути завершені до 30 грудня 2026 року, що покликане забезпечити нові зручні маршрути для пасажирів та покращити їхню мобільність по місту. Введення нової лінії сприятиме зменшенню транспортних заторів і підвищенню ефективності громадського транспорту в Києві.

Цей амбітний проект не лише розширює мережу метрополітену, а й сприяє соціальному економічному розвитку столиці, створюючи нові можливості для розвитку житлово-комерційної інфраструктури вздовж майбутньої лінії. Планується, що введення в експлуатацію нової дільниці значно підвищить якість життя киян і сприятиме зростанню популярності громадського транспорту серед мешканців міста.

Початково тендер був запланований на 17 червня цього року. Згідно з інформацією, перемогу у торгах мав здобути забудовник Максим Шкіль, представляючи компанію «Autostrada», з пропозицією на підряд на суму майже 14 млрд гривень. Однак ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЬКБУД ІНВЕСТ» звернулося з офіційними скаргами до Антимонопольного комітету України, що призвело до тимчасової призупинення торгів.

На офіційному сайті Prozorro, ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЬКБУД ІНВЕСТ» подало скаргу, в якій висловило незгоду з умовами тендеру, оголошеного замовником. Компанія вважає, що рішення замовника про умови закупівлі порушує законодавство України про публічні закупівлі. Вони просили внести зміни до тендерної документації для захисту своїх прав, або, у випадку неможливості виправлення порушень, скасувати тендер за відповідним пунктом закону.

Нагадаємо, що засновник компанії «Autostrada» Максим Шкіль раніше отримав підряд на капітальний ремонт тунелю між станціями метро «Деміївська» – «Либідська» без проведення відповідних тендерних процедур. З 8 грудня минулого року ремонтні роботи не були завершені.