Віртуальна архітектурна реінкарнація: 3D-модель занедбаного музею Шухевича в Україні

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Ситуація по всій лінії фронту залишається досить складною і росіяни мають цілі щодо низки обласних центрів України. Про це заявив капітан 1 рангу запасу Військово-морських сил ЗСУ Андрій Риженко в коментарі “Еспресо.TV”.

За його словами, якщо подивитися на загальну картину бойових дій на лінії зіткнення, то можна побачити, що ЗС РФ зосередили на півдні та сході надзвичайно велику кількість військ. Їх по всьому фронту може бути близько півмільйона осіб і їхнє завдання — далі дестабілізувати ситуацію в Україні та впливати на настрої населення.

“Коли починалася широкомасштабна агресія, на 7 різних напрямках було 150 тисяч військових. Зараз на трьох напрямках їхня кількість практично втричі більша. Росіянам поставлено завдання максимально захопити територію Донецької області та наблизитися до таких обласних центрів, як Запоріжжя, Дніпро, Суми, Харків, щоб регулярно обстрілювати їх із далекобійної артилерії та КАБів на відстані 50-70 км”, — заявив Андрій Риженко.

У Генеральному штабі ЗСУ аналізують ситуацію, що склалася, щоб у майбутньому максимально стримати противника від виконання стратегічних завдань, які стосуються низки обласних центрів, зазначив капітан 1 рангу запасу ВМС ЗСУ.

Вугледар на Донеччині, з якого напередодні вийшли бійці Сил оборони, є однією з точок, яку російські окупанти намагалися захопити тривалий час і для цього були використані серйозні сили. Окупація міста безумовно є неприємним фактом, однак якщо подивитися на стратегічну картину, то значного ефекту від цього в росіян не буде.

“Дійсно, була суперечлива інформація про ситуацію там, але треба довіряти позиції Збройних сил України. Там було дуже складно, оскільки російська армія використовує тактику виснаження, завалюючи ЗСУ великою кількістю засобів ураження, КАБами, артилерією, реактивною артилерією тощо”, — підсумував Андрій Риженко.

Нагадаємо, 26 вересня повідомлялося, чи можуть ЗС РФ форсувати Дніпро і знову захопити Херсон. За словами представника Сил оборони півдня, Владислава Волошина, наразі українські військові мають усю острівну частину Дніпра та будь-які під’їзди до Херсона. Росіяни не займаються підготовчими кроками, щоб у майбутньому здійснити форсування.

24 вересня повідомлялося, що за адекватної підтримки Заходу Україна може піти в контрнаступ у 2025 році, писали в The Washington Post. Утім, для цього буде потрібна також мобілізація і розширення оборонної промисловості, зазначили журналісти.

У 2025 році між одним з найбільших вітчизняних виробників ліків, компанією «Дарниця», і провідними аптечними мережами України загострився конфлікт, що призвів до значних економічних втрат для фармкомпанії. Протягом року компанія двічі змушена була призупинити виробництво — вперше на три тижні у березні, а потім на цілих шість тижнів у червні-серпні. Ці перерви серйозно позначилися на обсягах продажів, що в підсумку відобразилося на фінансових результатах підприємства.

Як зазначають джерела, конфлікт був спричинений низкою факторів, серед яких — претензії до ціноутворення та маркетингових стратегій «Дарниці». Аптечні мережі висловлювали незадоволення щодо високих цін на деякі препарати, що призвело до скорочення їхнього продажу через мережі. Водночас, компанія прагнула захистити свої позиції на ринку і зберегти свою частку в умовах високої конкуренції та економічних труднощів в країні. Однак результатом таких переривів у виробництві стали значні фінансові втрати, зокрема, скорочення понад тисячі працівників, що стало необхідним кроком для збереження економічної стабільності компанії.

За його словами, у червні 2025 року продажі «Дарниці» впали на 30% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року, а до серпня падіння досягло 50%. Через це компанія опустилася з другого на четверте місце серед найбільших виробників лікарських засобів в Україні. Основною причиною спаду експерт називає конфлікт між виробниками фармпродукції та найбільшими аптечними мережами, які мають майже монопольний вплив на ринок. Зокрема, йдеться про протистояння між «Дарницею» та п’ятьма мережами аптек, які контролюють приблизно 70% українського фармринку: АНЦ, Подорожник, Аптека 9-1-1, Бажаємо здоров’я та Доброго дня.

Коріння конфлікту пов’язане зі змінами регуляторної політики. 12 лютого 2025 року Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про заходи зі зниження цін на лікарські засоби. Документ передбачав 30% зниження вартості найбільш вживаних 100 препаратів, а також заборону маркетингових платежів між виробниками та аптечними мережами. Попри це, наприкінці 2024 року компанія «Дарниця» підвищила ціни на свою продукцію на 120%, що стало точкою напруження у стосунках з аптечним сектором. З 1 березня 2025 року згадані аптечні мережі значно зменшили обсяги закупівель продукції «Дарниці», що і спричинило серйозне падіння виручки та ринкових позицій компанії.

Нагадаємо, що нещодавно Національна поліція України розпочала розслідування щодо можливого завищення цін в окремих аптеках, що також викликає суспільний резонанс на тлі змін у фармацевтичному регулюванні.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“Все більше хворих доставляє «швидка»,” — зазначила Прокопів у своєму інтерв’ю для «Главкома». За її словами, з початку війни зросла кількість випадків, коли люди не чекають на покращення і не йдуть до поліклінік, а одразу викликають швидку допомогу. Цей факт має позитивний ефект, оскільки «швидка» може діагностувати інсульт на місці і доставити пацієнта в лікарню вчасно, що значно покращує шанси на одужання. Зокрема, кількість випадків, коли пацієнти потрапляють до лікарні в межах терапевтичного вікна, тобто упродовж 4,5 годин після інсульту, зросла на 20%.

Однак медики також фіксують зростання числа пізніх звернень. Такі пацієнти мають набагато гірші прогнози, оскільки пізніше початок лікування значно ускладнює процес відновлення і підвищує ризик смерті. Особливо тривожним є те, що частина людей відмовляється від госпіталізації, навіть коли вона є критично необхідною. Відсоток таких випадків зростає і наразі становить 13,2%.

Окрему увагу фахівці звертають на роль стресу в розвитку інсультів. За словами Прокопів, стрес викликає гостре підвищення артеріального тиску, що, в свою чергу, може призвести до інсульту. Стан, який медики визначають як стрес-індуковану артеріальну гіпертензію, набуває все більшої поширеності серед українців, особливо на тлі воєнних подій. Якщо до 2022 року лише 33% пацієнтів скаржились на сильний стрес, то зараз цей показник зріс до 42,5%.

Серед факторів ризику інсультів гіпертонія є на першому місці. Тому медики наголошують на необхідності контролювати рівень артеріального тиску, особливо у людей, які перебувають у стресових ситуаціях, а також звертаються до лікарів при перших симптомах захворювань.