Віталій Козловський оголений у новому кліпі: епатажний анонс, що вразив шанувальників

У Києві було виявлено шахрайську схему, за якою значні суми з міського бюджету витрачалися на роботи з облаштування набережних, що мали б фінансуватися забудовниками. За інформацією Офісу Генерального прокурора, посадові особи комунального підприємства «Плесо» безпідставно профінансували роботи, які відповідно до умов інвестиційних договорів повинні були виконувати приватні компанії. Загальна сума завданих збитків перевищує 130 мільйонів гривень.

Розслідування встановило, що відповідно до угоди, приватна компанія, яка займалася будівництвом житлового комплексу, зобов'язувалася самостійно здійснити облаштування набережної та провести берегоукріплення за власний рахунок. Однак посадовці КП «Плесо» зловживали своїм становищем і включили ці роботи до міської програми економічного розвитку, що дозволило витратити бюджетні кошти на проект, який мав фінансуватися забудовниками. Така схема нанесла значну шкоду державному бюджету, оскільки значні кошти пішли на виконання робіт, що не входили до обов’язків міста.

Із фотографій, оприлюднених прокуратурою, йдеться про набережну «Русанівської гавані» на вулиці Євгена Маланюка. Основним девелопером комплексу є компанія «Ковальська», однак частину будинків зводить «Міськбудінвест» — саме ця фірма у 2018 році виграла тендер КП «Плесо» на будівництво берегоукріплювальних споруд у цьому районі.

У результаті забудовник не лише уникнув витрат, а й отримав прибуток, створивши інфраструктуру для власного житлового комплексу коштом міста.

Подібна схема, за журналістськими даними, діяла і в інших столичних проєктах. КП «Плесо» фінансувало облаштування водойм поруч із ЖК «Лебединий» від компаній Perfect Group та Інтергал-Буд, а також ЖК «Рів’єра» на Осокорках, який зводила Status Group. У кожному випадку комунальне підприємство витрачало десятки мільйонів гривень на благоустрій територій, що після завершення будівництва стали фактично приватними зонами.

Зокрема, біля ЖК «Лебединий» за три роки було витрачено понад 250 мільйонів гривень, а біля «Рів’єри» — майже 48,5 мільйона. Усі зони мали бути відкритими для киян, проте доступ до них обмежено мешканцями комплексів.

За законом, території вздовж водойм мають залишатися відкритими. Водний кодекс України забороняє обмежувати доступ громадян до прибережних смуг, за винятком спеціальних об’єктів — військових чи гідротехнічних. Проте, як зазначають юристи, столична влада не поспішає ініціювати судові позови, аби повернути набережні місту.

У Києві було повідомлено про підозру керівнику одного з підрозділів КП «Київтеплокомуненерго» у зв'язку з інцидентом, що стався 2 січня на проспекті Лобановського. Під час прориву труби центрального опалення на тротуарі утворилася неогороджена яма з окропом, що призвело до серйозних травм. Внаслідок цього 16-річна дівчина отримала опіки, що потребують медичного втручання та тривалого лікування.

За попередніми даними слідства, прорив трубопроводу стався через неналежне обслуговування і відсутність відповідних заходів безпеки на місці аварії. У момент інциденту яма, яка утворилася внаслідок витоку гарячої води, не була обгороджена, що створило небезпечні умови для пішоходів. За словами потерпілої, вона не мала змоги уникнути контакту з окропом через те, що місце пошкодження не було позначено попереджувальними знаками чи огороджено.

За нормативними документами, місце аварії повинно бути обладнане надійною огорожею, попереджувальними знаками та при необхідності аварійним освітленням. Проте керівник робіт не забезпечив своєчасного огородження всієї небезпечної ділянки, що й стало причиною тяжких травм для неповнолітньої.

Дівчину у стані медикаментозної коми доправили на лікування до Німеччини. Досудове розслідування триває, встановлюються інші особи, чия бездіяльність могла призвести до травмування потерпілої.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Відомо, що Зеленський акцентував увагу на розвитку можливостей дальнього удару, зокрема через впровадження балістичних ракет і безпілотників, які здатні вражати цілі на значних відстанях. Це може передбачати не лише збільшення постачань такої зброї від союзників, а й підтримку в розвитку вітчизняного виробництва.

Важливо зазначити, що на нову зброю, яку планується розвивати, не поширюватимуться обмеження, які були накладені західними країнами. Такі зміни дозволять Україні суттєво посилити свої військові можливості.

Інші аналітики та військові джерела, опитані виданням, також вважають, що цей пакет заходів може включати в себе розробку балістичних ракет та інші заходи, спрямовані на нарощування оборонних можливостей. Серед цих заходів – розширення інфраструктури НАТО в Україні та збільшення чисельності загартованих у боях українських військ.

Новий комплексний аналіз, проведений фахівцями Центру досліджень психічного здоров’я Квінсленда, привернув увагу наукової спільноти та суспільства до можливого зв’язку між утриманням котів у домі та підвищеним ризиком розвитку розладів, пов’язаних із шизофренією. Дослідники узагальнили результати 44 років наукових праць, виконаних у 11 країнах, що дало змогу сформувати більш цілісне уявлення про взаємозв’язок між контактами з домашніми тваринами та психічним благополуччям.

Науковці звертають увагу, що одним із ключових факторів може бути паразит, здатний передаватися від котів людині за певних умов. Його наявність у середовищі проживання та можливий вплив на організм давно викликають наукові дискусії, але новий аналіз надав додаткові аргументи для подальших досліджень. Зокрема, підкреслюється, що контакт із тваринами в дитячому віці та спосіб догляду за домашніми улюбленцями можуть відігравати істотну роль у формуванні потенційних ризиків.

Потрапляючи в організм, паразит може проникати в центральну нервову систему та впливати на нейромедіатори, що пов’язують із змінами особистості, появою психотичних симптомів та підвищеним ризиком розвитку шизофренії.

Водночас дослідники наголошують, що наявність кота не є прямою причиною захворювання. Для остаточного підтвердження взаємозв’язку необхідні масштабні дослідження з репрезентативними вибірками, щоб точніше оцінити роль котів як потенційного фактора ризику психічних розладів.

За словами авторів дослідження, навіть після врахування додаткових чинників, у людей, які контактували з котами, ймовірність розвитку шизофренії була приблизно вдвічі вищою.