Вітамін С: ключ до здоров’я та захисту організму

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Насправді, ми зараз маємо проблеми з точними цифрами, адже Держстат не працює так, як працював раніше. До повномасштабного вторгнення жінки заробляли на 18,6% менше, ніж чоловіки. Зараз склалася така ситуація, що роботодавці наймають жінок на високі та відповідальні посади через високий рівень ризику мобілізації чоловіків. Не завжди компанії мають можливість забронювати чоловіків, тому жінки, завдяки цій ситуації та готовності брати на себе відповідальність, долучаються до професій, і відповідно їхні зарплати зростають”, – сказала Бережна.

Вона зауважила, що під час війни багато жінок стали підприємцями, вони створюють робочі місця, і тому серед нових бізнесів 59% відкрили жінки.

“Потрібно розуміти, що коли ми говоримо про вирівнювання заробітної плати між чоловіками та жінками, також враховують заробітну плату військових, а це значна сума. Але якщо ми будемо відокремлювати такі моменти, то так, ми бачимо стрімке зростання зарплат у жінок”, – розповіла заступниця міністра економіки.

За її словами, жінки також почали займати керівні посади і в “чоловічих професіях”, де вищі заробітні плати.

“Скоро Міністерство економіки запустить грантову програму для навчання жінок на стереотипно “чоловічі професії”: водійка тролейбуса, спеціаліст із налаштування сонячних панелей та операторка дрона”, – додала Бережна.

В умовах воєнного стану жінки частіше обирають нетипові для себе професії. За даними Державної служби зайнятості, зросла кількість жінок, які навчаються на верстатників, машиністів та електромонтерів.

Двадцять сьомий день січня в усьому світі сприймається як день глибокої скорботи. Він пов’язаний із історичними подіями, що залишили слід у серцях людей різних поколінь. Водночас ця дата має і духовне значення: у церковних та народних традиціях вона наділена особливою символікою. Для віруючих це час молитов та духовного очищення, коли звертаються до святого покровителя, шукаючи захисту і сили для душі. Народні вірування підкреслюють значення вогню, який у цей день вважається особливо могутнім та здатним очищати від негараздів.

В Україні 27 січня не відзначається як святковий день. Це дата пам’яті та роздумів, коли люди віддають шану трагічним подіям минулого, об’єднуючись у спільному скорботному мовчанні. Вона не передбачає розважальних заходів чи урочистих святкувань, але є нагадуванням про важливість історичної свідомості та духовного зв’язку поколінь. День закликає задуматися над цінністю життя, людської гідності та необхідністю підтримувати пам’ять про минуле, аби подібні трагедії ніколи не повторювалися.

У всьому світі цього дня вшановують пам’ять жертв Голокосту — однієї з наймасштабніших трагедій ХХ століття. Йдеться про понад шість мільйонів євреїв, знищених нацистським режимом під час Другої світової війни. Для України ця дата має особливо трагічне значення, адже близько півтора мільйона жертв Голокосту загинули саме на її території. День пам’яті покликаний нагадувати людству про небезпеку ненависті, дискримінації та тоталітарних ідеологій.

Окрім скорботної складової, у світі 27 січня відзначають і кілька неофіційних тематичних дат. Серед них — Міжнародний день портвейну, присвячений відомому португальському кріпленому вину. Також цього дня згадують День шоколадного кексу, День управління робочим часом, День консерватора-реставратора та День подяки адміністраторам груп.

У церковному календарі 27 січня присвячене святителю Іоанну Златоусту — одному з найвидатніших християнських богословів і проповідників. Віряни звертаються до нього з молитвами про допомогу в навчанні, красномовстві, духовному зростанні та засвоєнні нових знань. У старій традиції цього дня також згадували рівноапостольну Ніну — просвітительку Грузії та покровительку жінок, до якої молилися про сімейне щастя та захист родини.

Народні вірування пов’язують 27 січня з наближенням потепління, але водночас застерігають від передчасного оптимізму. Наші предки уважно спостерігали за природою: відсутність зірок уночі віщувала морози, ранкове каркання ворони — негоду й ожеледь, мовчання півня — похолодання, а тріск льоду на річці вважали знаком ранньої весни.

Особливе значення цього дня надавалося вогню. Вірили, що він отримує цілющу силу, тому родини збиралися біля печі, готували їжу на вугіллі та намагалися зігріти хворих, сподіваючись на полегшення недуг.

Водночас 27 січня вважалося днем підвищеної обережності. Народні й церковні застереження радили не залишати вогонь без нагляду через ризик пожеж, а також уникати гострих і колючих предметів, оскільки рани, отримані цього дня, нібито довго гояться.

Велика Палата Верховного суду України ухвалила остаточне рішення у резонансній справі за апеляційною скаргою народного депутата та колишнього президента Петра Порошенка до чинного глави держави Володимира Зеленського. Скаргу було залишено без задоволення.

З кінця минулого року Порошенко намагався скасувати Указ президента від 23 січня 2023 року №27 «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану». Цим документом було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони, згідно з яким Кабмін мав внести зміни до правил перетинання державного кордону для державних службовців, нардепів, суддів та прокурорів, дозволяючи виїзд лише у службові відрядження.

Порошенко вважає, що указ порушив його конституційне право на вільний виїзд з території України. Проте 1 грудня 2023 року прикордонники не пропустили його у відрядження до Польщі та США для участі в Саміті Міжнародного демократичного союзу. Речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко повідомив, що заборона на виїзд була пов’язана з тим, що Верховна Рада скасувала відрядження нардепа.

У своєму позові Порошенко зазначив, що прикордонники керувалися новими змінами, які набрали чинності після видання спірного указу президента.

Верховний суд спочатку повернув позов Порошенка, оскільки він пропустив термін, відведений для оскарження указу Зеленського. Згідно з законом, термін для оскарження становить шість місяців з моменту ухвалення документа, що вичерпався 25 липня 2023 року.

Не погодившись з цим рішенням, Порошенко оскаржив його у Великій палаті Верховного суду. Однак суд дійшов висновку, що указ від 23 січня 2023 року є актом індивідуальної дії, що не зачіпає прав позивача.

«Доводи позивача про те, що хоча указ не прийнятий безпосередньо щодо Петра Порошенка, проте він стосується його прав, свобод, а також встановлених законом гарантій діяльності народних депутатів України, є необґрунтованими», – йдеться у постанові суду.

Суд також підкреслив, що інцидент із забороною виїзду Порошенку в грудні 2023 року не є предметом цього спору. Постанова Великої палати набрала чинності 3 жовтня і оскарженню не підлягає.