Візит Кіта Келлога до України перенесено, –  Сибіга

За останні кілька років родичі двох високопосадовців Департаменту кіберполіції України, Олега Заворотнього та Андрія Шаронова, стали власниками елітної нерухомості, що викликає численні запитання щодо джерел коштів для таких значних витрат. Згідно з розслідуванням журналістів Bihus.Info, протягом періоду з 2020 по 2025 рік родичі посадовців придбали квартири в Києві на десятки мільйонів гривень, що стало об'єктом пильної уваги громадськості.

Особливо привертає увагу покупка трьох квартир у популярному житловому комплексі «Комфорт Таун», що належать родині Олега Заворотнього, заступника голови Кіберполіції, який обіймає цю посаду з 2019 року. За інформацією журналістів, ці квартири були придбані на ім'я матері та дружини Заворотнього, причому кожна з них оцінюється в приблизно 7,5 мільйона гривень. Це викликає питання щодо того, як особи, які не мають очевидних джерел для таких витрат, змогли здійснити покупки такої вартості.

Ще одним фігурантом розслідування став заступник голови Кіберполіції Андрій Шаронов, який обіймає посаду з 2022 року. У своїй першій декларації за 2022 рік він вказав заощадження, будинок, земельну ділянку та квартиру в Одесі. Проте наступної декларації ці активи зникли разом із дружиною, яка згодом опублікувала у соцмережах інтер’єри нової квартири в елітному комплексі «Marinist Residence» у Одесі. За кілька місяців до офіційного розлучення квартиру записали на батька дружини, чого за офіційними доходами батька придбати не можна було. Шаронов у коментарі заявив, що не брав участі у придбанні квартири.

Розслідування викликає питання щодо прозорості доходів та законності великих витрат родичів високопоставлених чиновників у правоохоронних органах України.

Кабінет Міністрів України розглядає можливість продовження програми економічного планування на 2024-2025 роки. Експерти відзначають, що остаточне рішення залежатиме від багатьох факторів, включаючи загальну економічну ситуацію в країні.

Економічне бронювання в Україні все ж таки планують продовжити, але трохи пізніше — можливо, наприкінці 2024-го або на початку 2025 року, бо зараз триває мобілізація. Про це пише “РБК-Україна” з посиланням на власні поінформовані джерела.

За словами джерел, влада не відмовилася від ідеї “економічної броні”, а строки повернення до цього питання залежатиме від темпів мобілізації та ситуації на фронті.

“Ще влітку було заявлено про концепцію “воюй або працюй”, про це казали і президент, і глава уряду. Нічого з того часу не змінилося, тобто є політичне рішення. Але зараз у фокусі уваги — мобілізація, оскільки ворог тисне на фронті. Як ви уявляєте зараз сказати мобілізованим, що ухвалено рішення про бронювання, де критерієм є зарплати чи сплачені податки?”, — сказав один із співрозмовників видання.

Журналісти уточнили, що одним із варіантів “економічної броні” може бути її щомісячне продовження у разі сплати відповідного рівня податків. Тут йдеться про податок на доходи фізичних осіб.

Також джерела повідомили “РБК-Україна” про те, що економічне бронювання може бути реалізоване як через ухвалення закону у Верховній Раді, так і через постанову Кабінету міністрів.

Автори матеріалу наголосили, що наразі у владі схиляються до того, що цю норму все ж таки слід провести через парламентську залу.

“Законодавчі ініціативи є, вони зареєстровані у парламенті, але ще не було голосування навіть у першому читанні. Хоча, безумовно, у неофіційному спілкуванні нардепи обговорюють доцільність ухвалювати закон, який дозволить економічне бронювання”, — йдеться у матеріалі.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала до Вищого антикорупційного суду позов, у якому вимагає визнати активи чинного народного депутата необґрунтованими та стягнути їх у дохід держави. Підставою для цього стали результати глибокого моніторингу способу життя політика, проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції. Виявлені дані вказують на істотні розбіжності між офіційно задекларованими доходами та фактичним майном, яким користувався народний обранець.

У НАЗК зазначають, що їхній аналіз включав перевірку витрат, стилю життя та доступу посадовця до ресурсів, що виходять за рамки задекларованих можливостей. Серед підтверджених доказів — інформація про користування об’єктами нерухомості та транспортом, фінансова вартість яких суттєво перевищує рівень задекларованих доходів депутата. Такі дані створили підстави для підготовки позову, спрямованого на повернення сумнівних активів державі.

Йдеться про такі транспортні засоби:

— Toyota Land Cruiser 200 (2020 р.в.),— BMW 730LD (2020 р.в.),— BMW X5 (2020 р.в.).

Загальна вартість цих активів становить понад 8,6 млн гривень.

За даними НАЗК, посадовець мав навіть офіційний допуск для заїзду на територію Верховної Ради на одному з цих авто. Аналіз доходів депутата, членів його сім’ї та пов’язаних осіб показав, що законні прибутки не дозволяють придбати такі транспортні засоби.

У зв’язку з цим НАЗК дійшло висновку, що автомобілі є необґрунтованими активами в розумінні законодавства та підлягають цивільній конфіскації.

Відповідно до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України, такі активи можуть бути стягнуті на користь держави за рішенням ВАКС. САП просить суд застосувати цей механізм.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Згідно з даними, 47% респондентів висловили підтримку ідеї уряду національної єдності, тоді як 37% були нейтральними, а лише 10% – проти.

Що стосується кандидатів на посаду очільника такого уряду, то найбільшу підтримку отримав Петро Порошенко, якого назвали 20% опитаних. На другому місці знаходиться прем’єр-міністр Денис Шмигаль із 13% підтримки. Далі йдуть Юлія Тимошенко (7%), Юрій Бойко (5%) та Олександра Устінова (4%).

Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС, підкреслив, що в Україні зберігається сильний запит на єдність серед політичних сил, незалежно від їхнього ідеологічного напряму.

Опитування проводилося серед дорослих громадян України, які проживають на підконтрольних уряду територіях. Вибірка не включала мешканців тимчасово окупованих територій (окрім внутрішньо переміщених осіб) та осіб, які залишили країну після 24 лютого 2022 року.