Вкрали на дронах: як оборонне підприємство фінансувало фірми-прокладки

Результати недавнього опитування Інституту дослідження громадської думки (INSA), яке було проведене на замовлення німецького видання Bild, виявили цікаві та суперечливі настрої серед населення Німеччини щодо підтримки українських біженців. Згідно з даними дослідження, дві третини опитаних (66%) не вважають, що всі українські біженці повинні отримувати соціальну допомогу Bürgergeld, яку отримують німці. Тільки 17% респондентів висловили підтримку універсальним виплатам для українців, що, з одного боку, підкреслює певну невизначеність у ставленні німців до питання соціальних витрат на біженців.

Однією з основних тем цього опитування стала також позиція громадян Німеччини щодо можливого повернення українських чоловіків призовного віку. Згідно з результатами, 62% респондентів вважають, що чоловіки цього віку повинні повернутися в Україну для участі у бойових діях або для виконання своїх зобов'язань перед державою. Лише 18% висловилися проти такого повернення, а ще 8% не змогли визначитися зі своєю позицією. Це показує, що на тлі тривалої війни та постійних загроз, багато хто в Німеччині вважає, що мужність і відповідальність чоловіків за свою країну повинні переважати над їхнім правом на тимчасовий захист у Німеччині.

Щороку близько 700 тис. українців у Німеччині сумарно отримують приблизно 6,3 млрд євро соціальної допомоги, і лише кожен третій українець має роботу. Саме на цьому тлі в Німечині тривають дискусії про підхід до виплат новоприбулим.

У проєкті федерального бюджету Німеччини на 2026 рік передбачено заощадити близько 1,5 млрд євро — частково за рахунок зміни підходу до виплат для нових біженців із України: замість Bürgergeld планують надавати менші виплати для прохачів притулку. Цей крок вже викликав політичні суперечки і суспільні дебати.

Опитування INSA демонструє, що питання соцпідтримки біженців і демографічно чутливих категорій (наприклад, чоловіків призовного віку) лишається одним із болючих у німецькому суспільстві. Публічні дискусії, бюджетні рішення та імплементація нових правил найближчим часом визначатимуть, чи зміняться соціальні практики та які саме механізми підтримки оберуть у Берліні.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно зі слідчими матеріалами, колишній керівник не забезпечив належної оцінки ризиків для об’єктів метро і не ініціював регулярних перевірок технічного стану тунельних конструкцій. Це призвело до руйнації окремих елементів тунелів, появи тріщин у стінах, а також порушення гідроізоляції, що викликало підтоплення та утворення сталактитів. Внаслідок цієї ситуації 8 грудня 2023 року довелося призупинити рух поїздів на відрізку між станціями “Либідська” та “Деміївська”.

Розрахунки показали, що за три місяці простою Оболонсько-Теремківська лінія завдала бюджету Києва збитків на суму понад 138,5 млн грн, а також призвела до недоотримання доходів підприємства в розмірі близько 26 млн грн. Під час досудового розслідування було проведено низку експертиз, зокрема пожежно-технічну, будівельно-технічну та економічну, які підтвердили неналежний технічний стан тунелю.

Віктор Брагінський, який керував Київським метрополітеном майже 10 років, потрапив у центр уваги після розслідування журналістів Bihus.info. Виявилося, що його мати, пенсіонерка, володіє дорогими квартирами, а колишня дружина будує дачу в елітному передмісті, що не відповідало офіційним деклараціям. Після заклику мера Києва Віталія Кличка Брагінський подав у відставку 15 березня 2024 року.

Подільська окружна прокуратура міста Києва висунула колишньому керівнику обвинувачення за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за службову недбалість з тяжкими наслідками. Оскільки він не з’явився на виклик, підозра була надіслана на його офіційну адресу, а правоохоронні органи проводять заходи для встановлення його місцеперебування.