Власний Starlink: Україна починає випуск супутникових терміналів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила подання про звільнення прокурора Офісу генерального прокурора Сергія Онікеєнка. Підставою для такого рішення стали результати перевірки, які виявили відсутність належних доказів інвалідності, що слугувала підґрунтям для отримання ним пенсійних виплат упродовж двох років.

Під час розгляду дисциплінарних матеріалів комісія дійшла висновку, що документи, надані для підтвердження стану здоров’я, не відповідають встановленим вимогам і не дають можливості однозначно підтвердити законність призначення пенсії. У зв’язку з цим було ініційовано процедуру звільнення як таку, що відповідає нормам прокурорської етики та чинного законодавства.

Сергій Онікеєнко працює в органах прокуратури з грудня 2002 року. З вересня 2022 року обіймає посаду прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах управління нагляду за дотриманням законів органами БЕБ ОГП. У 2023 році йому було встановлено ІІ групу інвалідності, що дозволяло отримувати пенсію паралельно із зарплатою. За два роки сума виплат склала майже 500 тис. грн.

Після викриття корупційної схеми в Хмельницькій МСЕК з’явилася інформація про масове отримання статусу осіб з інвалідністю серед прокурорів. У жовтні 2024 року Онікеєнко письмово заявив про відсутність інвалідності, через що його не направляли на повторне медобстеження. Вже за кілька днів він звернувся за довідкою про зарплату для оформлення пенсії за вислугу років.

У липні 2025 року рішення МСЕК про встановлення інвалідності визнали необґрунтованим. Виявилося, що прокурор не надав кадровому підрозділу необхідні документи, а також був заброньований від мобілізації, хоча особи з інвалідністю не підлягають призову.

Сам Онікеєнко не погодився з дисциплінарною скаргою. Він пояснив, що через стрес, ненормований графік, евакуацію родини та смерть батька загострилися його хронічні захворювання. Прокурор стверджує, що не мав підстав сумніватися у рішеннях МСЕК, оскільки проходив обстеження особисто.

Інформація про стан його здоров’я є конфіденційною. З грудня 2024 року він перейшов на пенсію за вислугу років і більше не отримує виплат по інвалідності. Згідно з декларацією, у 2024 році його заробітна плата перевищила 1,3 млн грн, а пенсійні виплати склали понад 250 тис. грн.

Нагадаємо, у січні Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення на пожиттєве утримання колишнього голову Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка, який фігурував у міжнародному розшуку через корупційний скандал.

Протягом року кількість втраченої та викраденої зброї в Україні практично подвоїлася. За даними аналітичного сервісу Опендатабот, з початку повномасштабного вторгнення в Україні було зафіксовано понад 491 тисячу одиниць зниклого озброєння. Це вдвічі більше, ніж у попередньому році, що вказує на зростання проблеми з контролем та обліком військових ресурсів. При цьому 94% усіх випадків втрат — це зброя, що зникла за різних обставин. Лише близько 6% становлять викрадені одиниці. Такі статистичні дані підкреслюють серйозні недоліки в системі збереження, обліку та охорони озброєння в умовах війни.

Основні причини втрат зброї можуть бути різними — від неуважності під час транспортування до технічних несправностей та недоліків у організації зберігання. Однак, зважаючи на масштаби втрат, можна стверджувати, що питання організації контролю над військовими ресурсами потребує негайного вирішення. Проблеми з викраденням зброї ще більше ускладнюють ситуацію, адже відсутність належного нагляду може призвести до того, що озброєння потрапляє в руки ворога чи кримінальних угруповань.

Найчастіше зникають автомати — як бойові, так і трофейні, отримані в перші місяці війни. Друге місце посідають мисливські рушниці, які, ймовірно, належали цивільним власникам або добровольчим формуванням. Більше половини втраченої зброї має іноземне походження, тоді як українська становить лише близько 17%.

Географія втрат також свідчить про серйозність проблеми. Лідером за кількістю зниклої зброї став Київ — саме тут зафіксовано найбільше випадків. Далі йдуть прифронтові регіони: Донецька область, де тривають бої та частина територій залишається окупованою, а також Миколаївська, Київська та Запорізька області.

Аналітики зазначають, що тенденція до зростання кількості втраченої зброї може становити небезпеку не лише для фронту, а й для цивільного життя. Без належного контролю та системи обліку така зброя може потрапляти у кримінальні структури, створюючи додаткові ризики для безпеки в тилу.

Проблема втраченого озброєння набуває системного характеру і потребує посилення державного нагляду, аудиту військових складів, а також єдиної електронної бази контролю, щоб запобігти подальшому зростанню втрат.