Внаслідок ракетного удару по Києву зруйновано офіс каналів FREEДОМ і UATV

ВАКС вирішив випустити експосадовця Міноборони Олександра Лієва під особисте зобов'язання після того, як суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на звільнення. Адвокат Назар Кульчицький повідомив, що суддя направив ухвалу в СІЗО після вирішення. Проте, варто зауважити, що під час засідання прокурор, з якихось невідомих причин, не був присутній. Справу Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки НАБУ і САП не змогли знайти достатніх доказів щодо розкрадання. Суддя Ярослав Шкодін, коментуючи рішення суду, наголосив на тому, що якщо САП не бачить складу злочину, то й суду немає підстав його бачити. Навіть після скасування рішення про варту в 50 мільйонів гривень, Лієва випустили під особисте зобов'язання, однак він не повернувся до в'язниці після закінчення терміну тримання під вартою. Адвокат пояснив, що тепер Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання ув'язнення, а ВАКС 17 квітня не розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу.

З вищезгаданої статті можна зробити кілька висновків:

• Неоднозначність у вирішенні справи: суддя вирішив звільнити Лієва під особисте зобов'язання після зміни запобіжного заходу, проте прокурор не був присутній на засіданні, що може викликати питання стосовно об'єктивності рішення.

• Недостатність доказів: Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли знайти достатніх доказів для підтвердження обвинувачень щодо розкрадання майже півтора мільярда гривень.

• Прозорість та незалежність суду: суддя Ярослав Шкодін підкреслив, що суд не може бачити склад злочину, якщо навіть САП не може його визначити, що свідчить про спробу дотримуватись принципів прозорості та незалежності вирішення правосуддя.

• Відсутність ефективних запобіжних заходів: Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою, що може викликати занепокоєння стосовно ефективності впровадження судової системи.

Епопея з ухваленням законопроєкту про мобілізацію триває, пише у своєму блозі на “УП” ексспікер Ради, народний депутат Дмитро Разумков. Він вказує на те, що після відкликання урядом законопроєкту №10378, який викликав гнів суспільства, очікували адекватну редакцію, що враховувала б потреби та позиції військових. Однак новий законопроєкт (№10449), на думку Разумкова, не відповідає цим очікуванням. Він вважає, що в законі недостатньо уваги приділено ключовим питанням, що хвилюють захисників країни та суспільство загалом. Законопроєкт, за словами нардепа, не передбачає системи демобілізації, ротації, а також не забезпечує кадровий резерв та фінансове забезпечення захисників. Такі методи, на думку Разумкова, не заохочують громадян іти служити в армію, а навпаки, призводять до відсутності довіри до влади. Він також стурбований тим, що законопроєкт передбачає блокування рахунків, обмеження виїзду за кордон та інші обмеження для тих, хто не став на облік в органах влади. Разумков підкреслює, що такий підхід деморалізує воїнів, які уже довгий час знаходяться на передовій, та може призвести до масового виведення грошей в кеш для уникнення блокування рахунків. Це призведе до перевантаження судової системи. Разумков закликає до змін у законопроєкті, які б враховували потреби військових та забезпечили їхню гідну демобілізацію та підтримку.

Судячи з викладеного, новий законопроєкт про мобілізацію ще більше загострює ситуацію в порівнянні з попереднім. Влада має намір знизити вік призову до 25 років та залучати поліцію до видачі повісток. Також передбачається істотне обмеження прав громадян, які ігнорують повістки, що, крім іншого, будуть висилатися навіть у електронному вигляді. Отже, влада вважатиме, що електронна повістка вручена, навіть якщо громадянин її не отримав, а реєстрація електронного кабінету призовника буде обов'язком громадян. Крім того, процедура демобілізації в українському законодавстві залишається невизначеною. Це не дивує, оскільки влада прагне не лише максимально залучити людей на фронт, а й утримувати їх там якомога довше. Для нас це питання має велике значення.

Новий законопроєкт про мобілізацію, на жаль, показує ще більше обмежень та недоліків у порівнянні з попереднім.Влада планує знизити вік призову до 25 років та залучити поліцію до видачі повісток, що ще більше ускладнить ситуацію.Передбачається істотне обмеження прав громадян, які ігнорують повістки, в тому числі через введення електронного варіанту вручення.Неясність щодо процедури демобілізації також викликає серйозні питання щодо захисту прав призовників.Висновок полягає в тому, що ці новації можуть призвести до подальшого ускладнення ситуації та порушень прав громадян, що потребує уважного розгляду та реагування соціальних та правозахисних організацій.