Волею народу: 25 тисяч голосів за мобілізацію правоохоронців та держслужбовців у бюджетній сфері за 3 дні

Міністерство оборони України оголосило про виявлення неправомірних виплат бойових доплат у деяких військових частинах на Київщині, Житомирщині, Хмельниччині та Полтавщині. За результатами аудиту, проведеного аудиторами Міноборони, встановлено, що певним військовослужбовцям без підстав були виплачені додаткові фінансові стимули на суму, що становить 186,6 мільйона гривень. Пресслужба міністерства повідомляє, що деякі військовослужбовці, які фактично перебували у стаціонарних пунктах розміщення та не виконували бойові завдання, отримували бойові доплати.

Такі порушення виявлені у різних військових частинах на Київщині, Житомирщині, Хмельниччині та Полтавщині. Міноборони наголошує, що матеріали аудитів передані до правоохоронних органів для встановлення вини посадових осіб та компенсації завданих державі збитків.

Це не перший раз, коли фіксуються зловживання з бойовими доплатами для військовослужбовців. У минулому році, у результаті перевірки 40 військових частин, було виявлено порушень на суму 123 мільйонів гривень щодо виплати військовослужбовцям, які не брали участі в бойових діях.

У червні 2023 року президент Володимир Зеленський підписав закон, який встановлює нові правила щодо виплати додаткових винагород військовослужбовцям. Згідно з цим законом, військовослужбовці можуть отримувати додаткові стимули щомісяця, а також встановлені окремі ставки доплат для строкової служби та курсантів.

У висновку слід зазначити наступне:

• Міністерство оборони України виявило серйозні порушення в системі виплат бойових доплат у військових частинах на Київщині, Житомирщині, Хмельниччині та Полтавщині.

• Аудит, проведений Міноборони, показав, що деяким військовослужбовцям були незаконно виплачені значні суми грошей у вигляді бойових доплат, навіть коли вони не брали участі у бойових діях.

• Зловживання з бойовими доплатами стають все більшою проблемою, і це не перший випадок подібних порушень.

• Міністерство оборони передало матеріали аудиту правоохоронним органам для подальшого розслідування та встановлення винних посадових осіб.

• Уряд діє на запобігання подібних порушень, що підтверджується прийняттям нового законодавства щодо виплат додаткових стимулів військовослужбовцям.

Ці висновки підкреслюють серйозність проблеми та необхідність системних заходів для її вирішення.

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні. Це яскравий і значущий сигнал громадськості щодо необхідності та актуальності вирішення питань безпеки та ефективності роботи державних структур. Ініціатива передбачає створення можливості пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи осіб, які демобілізовані із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Це вражаюче порівняння з попереднім досвідом, коли подібна петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів лише за 87 днів, причому з великими зусиллями та підтримкою відомих телеграм-каналів. Не менш важливою є інформація про те, що ця петиція перебуває на розгляді президента Зеленського вже протягом 4,5 місяців.

Зауважимо, що якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, відображаючи зростаючу активність та зацікавленість громадян у вирішенні важливих державних питань.

Українською мовою висновки до вищезгаданої статті можуть бути наступні:

• Петиція щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала значну кількість голосів лише за три дні, що свідчить про високий рівень зацікавленості громадян у покращенні ситуації в державному управлінні та забезпеченні безпеки.

• Порівняння з попереднім досвідом показує швидкі та ефективні зміни в громадській активності та увазі до проблем державного управління.

• Потреба в мобілізації державних службовців та правоохоронців визнається як важлива та актуальна, особливо в контексті змін в суспільно-політичній ситуації країни.

• Зростаюча підтримка громадськості свідчить про перехід до більш активної форми участі громадян у вирішенні важливих державних питань.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Цей тиждень був найскладнішим на фронті з весни 2022. Наступний тиждень буде не кращим.

Ворог користується власною перевагою на всі 300%.

Втрати у них такі, що будь-хто вже б згорнув подібний наступ. Але не болотняні мразоти.

І поки я не думаю, що хтось має розуміння (навіть сам ворог), де межа їх потенціалу. Бо вони зараз не думають про майбутню оборону чи щось подібне. Вони, схоже, вирішили під нуль використати свій потенціал. Без всіляких меж та кордонів. Тому жодна аналітика не буде вірною.

Дії ворога ще приблизно з вересня не піддаються логіці — саме через швидке спалювання резервів задля швидкого просування.

Ось у чому проблема.

І прикол в тому, що вони тільки додають інтенсивності через постійний потік мʼяса. Додають, не дивлячись ні на що, ні рахуючись ні з чим.

Ми зараз в другій найскладнішій ситуації після початку повномасштабного вторгнення.

Перша тривала з 24.02.22 до середини літа 2022.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Шабунін заявив, що кошти, які Кабінет Міністрів України (за поданням міністра оборони Рустема Умєрова) вилучив із контрактів, підготовлених АОЗ, були передані Державній прикордонній службі, яка, за його словами, переплачує за боєприпаси.

“Прикордонники отримали ці гроші авансом у 100%, переплативши щонайменше 90 мільйонів євро за 152-мм снаряди. Міноборони могло б виправдовуватися тим, що в польських постачальників умови кращі, але це не відповідає дійсності. Наприклад, у контрактах АОЗ передбачено лише 50% передоплати, тоді як прикордонники сплачують повну суму авансом. Крім того, терміни поставок за контрактами АОЗ були вигіднішими”, — заявив Шабунін.

Міноборони пояснило, що перенаправлення коштів було викликане ризиком невикористання бюджету АОЗ до кінця року. За даними міністерства, станом на кінець листопада на рахунках АОЗ залишалося 102 млрд грн, із яких 45 млрд грн — невикористані зобов’язання, а 57 млрд грн — кошти, які мали бути сплачені за виконаними контрактами.

Шабунін спростував ці пояснення, зазначивши, що більшість цих коштів були зарезервовані для оплати вже укладених контрактів, а не вільними для перенаправлення.

“45 млрд грн на рахунках АОЗ були 25 листопада. Наступного дня сума скоротилася до 23 млрд грн через сплату за контрактами. А решта 57 млрд грн — це кошти, які агенція мала заплатити за постачання в грудні”, — уточнив він.

За словами Шабуніна, Держприкордонслужба здійснює закупівлі на менш вигідних умовах, ніж АОЗ. На одній лише закупівлі 152-мм снарядів, за даними ЦПК, переплата становить близько 90 млн євро.

“Ці кошти залишалися на рахунках АОЗ, оскільки агенція платила постачальникам не більше 50% авансу, завершуючи розрахунок лише після поставки. Натомість прикордонники авансом сплачують польським постачальникам повну суму”, — заявив голова ЦПК.

Нагадаємо, Міністерство оборони України розпочало розслідування причин нештатного спрацювання 120-міліметрових мінометних мін, що були поставлені до війська.

Енергетична криза: підйом цін на паливо по всій Україні

• Польська блокада українського кордону призвела до серйозного зростання цін на паливо в Україні, зокрема на автогаз та дизельне паливо.

• Прогнозується подальше підвищення цін на паливо, зокрема на бензин, через зростання цін на нафту на світовому ринку.

• Ситуацію ускладнює також військова активність Російської Федерації, яка наносить удари по складах та місцях зберігання палива в Україні.

• Проблеми з дефіцитом і подорожчанням палива можуть мати серйозний вплив на сільське господарство та економіку України, зокрема під час початку посівної кампанії.

• Для вирішення цих проблем необхідно вжити ефективних заходів, включаючи пошук альтернативних шляхів постачання палива, зміцнення енергетичної безпеки та впровадження заходів контролю за цінами на паливо.