Волею народу: Петиція за мобілізацію службовців бюджетної сфери отримала 25 тисяч голосів за 72 години

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Зокрема, Марко Заальфранк, глава відділу торгівлі в континентальній Європі в енергетичній групі Axpo, зазначив, що “цінова різниця недостатньо приваблива, щоб виправдати ризик закачування газу в зону бойових дій.” Цей вислів ілюструє загальну позицію європейських енергетичних компаній, які в умовах військових дій та непередбачуваності ситуації намагаються мінімізувати ризики.

Українські підземні сховища газу традиційно використовувалися європейськими компаніями як надійний спосіб зберігання палива, особливо в осінньо-зимовий період. Однак нинішня ситуація в Україні, пов’язана з війною, призвела до того, що компанії ЄС шукають альтернативні варіанти для зберігання енергоносіїв, навіть якщо це передбачає додаткові витрати.

Для України така тенденція може обернутися суттєвими фінансовими втратами. Доходи від послуг зі зберігання газу були важливим джерелом валюти для країни, особливо на тлі війни та економічної нестабільності. Втрата цих доходів може поглибити економічні проблеми, з якими вже стикається Київ.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Незважаючи на зусилля Зеленського, представники адміністрації Байдена проявили обережність щодо його пропозицій, оскільки вони побоюються ескалації, яка могла б спровокувати Москву. Президент Байден оголосив про новий пакет військової допомоги, але відмовився задовольнити ключову вимогу Зеленського — дозволити використання ракет великої дальності для атак на російські території.

Колишній президент Дональд Трамп, після зустрічі із Зеленським, висловив бажання досягти “чесної угоди” для обох сторін, однак деталі залишилися невизначеними. Трамп підкреслив свої добрі стосунки з Путіним, що викликало побоювання в Україні, що подібні настрої можуть загрожувати підтримці Києва.

Ситуація на сході України залишається критичною, з російськими наступами на ключові українські логістичні центри. Зеленський наполягає на необхідності отримання ракет більшої дальності, щоб завдати ударів по російським позиціям, однак його заклики до адміністрації Байдена не отримують підтримки, попри відкриті заклики з боку Києва та європейських союзників.

Віцепрезидентка Камала Гарріс також запевнила в подальшій підтримці під час зустрічі із Зеленським, але очевидно, що без суттєвого збільшення військової допомоги досягнення цілей Зеленського, зокрема повернення всіх окупованих територій, залишається під питанням.

Останнім часом риторика Зеленського змістилася в бік необхідності отримати підтримку для “примушення Росії до миру”. Після зустрічі з Трампом він зазначив, що “Путін не може перемогти”, але для цього Україні потрібна суттєва військова допомога.

Деякі республіканці в США, як-от сенатор Марко Рубіо, підтримують ідею мирних переговорів, але в Україні та Європі є занепокоєння, що це може призвести до невигідної угоди з Росією.

Зеленський повернувся до України, де, згідно з повідомленнями, 14 осіб отримали поранення внаслідок російських авіаударів. Він підкреслив, що “Росія щодня скидає близько 100 потужних плануючих бомб”, вказуючи на необхідність більшої підтримки від міжнародних партнерів.