Володимир Зеленський доручив перевірити ефективність програми допомоги українцям

Згідно з відомостями, наданими речником Міністерства оборони України, Дмитром Лазуткіним, застосунок "Резерв+" став невід'ємною складовою для українських громадян у процесі поновлення їхніх персональних даних. Це інноваційне рішення виявляється вельми корисним і зручним, сприяючи ефективному управлінню особистими інформаційними ресурсами. Користувачі з великим задоволенням використовують цей застосунок, оскільки він забезпечує швидке та надійне оновлення даних, спрощуючи їхню взаємодію з офіційними установами.

Безумовно, активне використання цього інструменту свідчить про високий рівень технологічної освіченості українських громадян та їх бажання дотримуватися сучасних стандартів у сфері цифровізації. Застосунок "Резерв+" став надійним помічником для всіх, хто прагне бути в курсі оновлень своїх даних, а також відображає загальну тенденцію до використання технологій для забезпечення особистої безпеки та контролю за власною інформацією.

Завдяки відкритості до нововведень та активному застосуванню сучасних технологій, українські громадяни виявляють свою готовність до викликів сучасного світу, розвиваючи й удосконалюючи інструменти для зручного та безпечного ведення своїх особистих справ.

Уже близько мільйона українців оновили свої військово-облікові дані через застосунок Резерв+.

Із них 145 тис. осіб заброньовані або мають відстрочку, 11 тис. проживають за кордоном, 120 тис. – це жінки.

До ТЦК і ЦНАПів прийшло набагато менше людей.

Нагадаємо, у середу було 800 тис. оновлень даних через Резерв+. Тобто за добу, якщо виходити з офіційних даних, оновлює по 100 тисяч осіб. При цьому за кордоном оновлюють дуже неактивно – лише трохи більше 1% від загальної кількості тих, хто оновив, за даними Міноборони.

Депутати Верховної Ради України звернули увагу на критичний стан кадрового складу керівництва Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), що, на їхню думку, стало однією з головних причин занепаду фондового ринку та численних публічних скандалів. Особливу увагу парламентарів привернули діяльність голови Комісії Руслана Магомедова, який із 2020 року обіймає посаду позаштатного радника колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака, а також його попередника Михайла Янчука, колишнього керівника офісу НКЦПФР. Янчука підозрюють у причетності до сумнівного відрядження до Фінляндії на новорічні свята, що, за інформацією деяких джерел, носило формальний характер і не відповідало службовим обов’язкам.

Критики зазначають, що на фоні таких кадрових ротацій ефективність роботи Комісії значно знизилася. Через відсутність прозорої системи контролю та належного нагляду на фондовому ринку з’явилися численні корупційні ризики, а довіра інвесторів до українських цінних паперів різко впала. Депутати наголошують, що подальше ігнорування проблем кадрового забезпечення та непрозорих фінансових операцій може призвести до ще більшого падіння інвестиційної активності та негативно позначитися на макроекономічній стабільності країни.

Депутати наголошують, що кадрова політика НКЦПФР перетворила Комісію на «карикатурний орган», а фондовий ринок через «зусилля» керівництва опинився у занепаді. Зокрема, під час підбору персоналу очільник Комісії залучав людей, які мали проблеми з корупцією та були звільнені з державних органів.

Парламентарі закликали ухвалити рішення про очищення Комісії від «альтернативно обдарованого керівництва» та притягнення винних до відповідальності, аби відновити роботу фінансового регулятора та довіру інвесторів.

Скандал із керівництвом НКЦПФР підкреслює проблеми державного управління та необхідність реформування ключових фінансових інституцій України.