Вівторок, 2 Червня, 2026

Воєнний стан і мобілізація в Україні: чинні правила та їх вплив на суспільство

Важливі новини

Можливість ударів України по Білорусі у разі загрози безпеці

В Україні обговорюють варіанти реагування на потенційні загрози з...

Перемовини, які можуть змінити світову політику: Дональд Трамп планує зустріч із Сі Цзіньпіном у Пекіні

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп висловив своє нетерпіння...

Український актор Андрій Валенський важко поранений на фронті

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Акторка Римма Зюбіна розповіла про серйозні травми Валенського на своїй сторінці в Instagram.

“Сталося це в Донецькій області між Клищіівкою та Іванівським. У Андрей Валенский черепно мозгова травма, контузія, розбите та зашите обличчя, зламаний ніс, зламана ліва рука, обпечена права рука, роздроблене праве стегно.” – написала вона.

Також інформацію про поранення підтвердив його колега Артем Мяус, написавши у Facebook: “Де б ще зустрілися. Андрій Валенський живий! Трохи покоцаний, але живий! Відновлюється в Києві”.

За словами знайомих актора, йому потрібна операція та тривала реабілітація. Колеги й друзі Валенського активно збирають кошти на його лікування, висловлюють підтримку та бажають йому швидкого одужання.

Про Андрія Валенського

Андрій Валенський — випускник театрального відділення Харківського університету мистецтв, відомий своєю грою в понад 50 кінострічках, серед яких “Мажор”, “Другий фронт”, “Донька баяніста” та інші. Він також виступав на сценах театрів імені Тараса Шевченка в Харкові, імені Лесі Українки та в театрі Драми та Комедії на Лівому березі Дніпра в Києві. У 2023 році Валенський приєднався до лав Збройних сил України, продовжуючи боротьбу за незалежність своєї країни.

Право на звільнення зі служби за сімейними обставинами для військовослужбовців

Чинне законодавство України передбачає можливість звільнення військовослужбовців Збройних сил зі служби у зв’язку з тяжкими сімейними обставинами, що виникли під час воєнного стану. Йдеться про ситуації, коли близький родич військовослужбовця загинув або зник безвісти під час захисту суверенітету, територіальної цілісності та національної безпеки держави.

Це право надається тим, хто проходить військову службу, незалежно від займаної посади чи роду військ, за умови документального підтвердження відповідних обставин. Закон чітко визначає коло осіб, втрата яких може стати підставою для звільнення. До них належать чоловік або дружина, син чи донька, батько або мати, дід чи баба, а також рідні або неповнорідні брати й сестри. У кожному з цих випадків ключовим є факт загибелі або зникнення безвісти саме під час виконання завдань, пов’язаних із обороною країни.

Підставою для такого звільнення є Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу». Зокрема, відповідне право закріплене у підпункті «г» пункту 2 частини 4 статті 26 цього закону.

Важливо, що право на звільнення зберігається навіть у тих випадках, коли смерть військовослужбовця настала не внаслідок безпосереднього ураження противником. Це стосується ситуацій, коли під час виконання бойових або службових завдань відбулося раптове погіршення стану здоров’я — інсульт, інфаркт чи інший критичний стан.

Навіть якщо смерть настала вже у медичному закладі через певний час після таких подій, за наявності належного документального підтвердження ці обставини визнаються пов’язаними з виконанням військового обов’язку. У такому разі близькі родичі загиблого або зниклого безвісти військовослужбовця мають законне право на звільнення зі служби за сімейними обставинами.

Суд не продовжив відсторонення мера Ірпеня Маркушина: він поновився на посаді автоматично

У справі про відсторонення мера Ірпеня Олександра Маркушина — черговий юридичний глухий кут. Печерський районний суд Києва не ухвалив рішення про продовження його відсторонення з посади. Відповідно до закону, від 20 червня очільник Ірпеня автоматично поновлений на посаді. Про це повідомила юридична компанія “Міллер”, яка представляє інтереси Маркушина. За словами юристів, 17 червня слідчий ДБР […]

В Україні й надалі діє режим воєнного стану, який наразі подовжено до 3 лютого 2026 року. Разом із цим триває загальна мобілізація, що є складовою системи оборони держави в умовах повномасштабної війни. Такі рішення ухвалюються на законодавчому рівні з урахуванням безпекової ситуації та потреб Збройних сил, а також загроз, які залишаються актуальними для країни.

Воєнний стан передбачає особливий правовий режим, що може впливати на роботу органів влади, пересування громадян, діяльність підприємств і установ. Він надає державі додаткові інструменти для забезпечення обороноздатності, захисту критичної інфраструктури та підтримання громадського порядку. Водночас більшість соціальних і економічних процесів продовжують функціонувати з урахуванням цих обмежень, адаптуючись до умов воєнного часу.

У першу чергу призов стосуватиметься військовозобов’язаних, які не мають протипоказань за станом здоров’я, законних відстрочок або бронювання. Йдеться про кілька основних категорій.

Основний контингент — чоловіки віком від 25 до 60 років без досвіду служби, які визнані придатними за результатами військово-лікарської комісії та не мають підстав для відстрочки або броні.

Також мобілізації підлягають чоловіки віком від 18 до 60 років, які вже проходили строкову службу, мають статус військовозобов’язаних або перебувають в офіцерському резерві, за умови придатності до служби.

Окремо йдеться про осіб, яких раніше було знято з військового обліку за станом здоров’я, але повторна ВЛК визнала їх придатними. До цієї ж групи належать громадяни зі статусом «обмежено придатний», якщо новий медичний огляд підтвердив можливість проходження служби.

Мобілізація з 18 років у січні 2026 року, як і раніше, можлива лише для військовозобов’язаних. Призовників віком до 25 років не мобілізують, однак вони можуть добровільно вступити на службу, підписавши контракт для громадян 18–24 років.

Крім того, передбачена можливість служби для осіб віком понад 60 років. Для них діє спеціальний річний контракт 60+, але за умови проходження ВЛК і відповідності визначеним критеріям.

Мобілізація в січні 2026 року продовжує регулюватися законом про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Водночас держава поступово переводить частину процесів у цифрову форму, щоб зменшити бюрократію та спростити комунікацію з ТЦК.

Пріоритетним документом для військового обліку стає електронний Резерв ID. Паперові військові квитки більше не є основними і використовуються лише як додаткове підтвердження до моменту зміни персональних даних.

Оформити Резерв ID можна через застосунок Резерв+. Для тих, хто не користується цифровими сервісами, передбачені альтернативи: паперовий документ у форматі PDF, який можна самостійно роздрукувати, або паперова копія військового квитка, отримана в ТЦК та СП.

Також Кабінет Міністрів запровадив експериментальний проєкт автоматичної постановки на військовий облік. У його межах до системи без додаткових звернень вноситимуть дані:

юнаків, які досягли 17 років і не стали на облік — після досягнення 18 років їм автоматично присвоюватиметься статус призовника;

чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, — під час оформлення або обміну паспорта через Державну міграційну службу, без необхідності відвідувати ТЦК та проходити ВЛК.

Очікується, що такий підхід зменшить навантаження на центри комплектування та дозволить уникнути черг і додаткових довідок.

З початку 2026 року планується також впровадження сповіщень про повістки в застосунку Резерв+. Користувачі зможуть добровільно активувати повідомлення про направлення повісток, перебіг адміністративних справ і наявність штрафів за порушення правил військового обліку.

Таким чином, мобілізація в січні 2026 року залишатиметься масштабною, але дедалі більше орієнтованою на цифрові інструменти та централізований облік.

Останні новини