VPN, шифрування та безпечні додатки: захист від онлайн-стеження

Рішення про впровадження нової стратегії для зміцнення військових сил України на тлі продовженої агресії з боку Росії стало необхідним кроком у забезпеченні національної безпеки та суверенітету країни. Ця стратегія відображає глибоке розуміння сучасних воєнних загроз та вимог ефективного захисту територіальної цілісності. Її ухвалення є виявом рішучості та національної готовності протистояти будь-яким загрозам з боку зовнішніх агресорів.

Нова стратегія передбачає комплексний підхід до модернізації та підвищення бойової готовності Збройних Сил України. Вона включає в себе не лише збільшення обсягів військового бюджету та придбання передової військової техніки, а й вдосконалення тактики, підвищення професійної підготовки військовослужбовців та розвиток сучасних кіберзаходів для протидії кіберзагрозам.

Крім того, у новій стратегії великий акцент робиться на підтримці військових, які пережили військові дії, та їхній подальшій інтеграції в мирне цивільне життя. Забезпечення соціального захисту та психологічної реабілітації ветеранів війни є важливою складовою успішної реалізації стратегії зміцнення військових сил.

Ця стратегія покликана не лише забезпечити відповідність українських Збройних Сил найвищим стандартам ефективності та бойової готовності, а й продемонструвати рішучість України у відстоюванні своїх національних інтересів та територіальної цілісності.

Згідно з цією ініціативою, засуджені, які погодилися на мобілізацію в обмін на дострокове звільнення, служитимуть у спеціальних штурмових підрозділах, що складаються з таких самих ув’язнених.

Про це заявив міністр юстиції Денис Малюська в ефірі телемарафону.

«Станом на зараз це будуть штурмові підрозділи. Це будуть підрозділи, які поки що складаються виключно з осіб, які відбували покарання. Тобто це монолітні підрозділи без змішування з іншими військовослужбовцями”, – зазначив Малюська.

За словами міністра, засуджені, яких мобілізували, поки що не беруть участі в бойових діях. Вони проходять підготовку.

Водночас очільник Мін’юсту припустив, що в майбутньому засуджених можуть направляти служити в підрозділи зі звичайними військовослужбовцями.

Поліція Житомирської області викрила шахрая, який через інтернет здійснив масштабне шахрайство в галузі криптовалют, заволодівши значними фінансовими коштами. Слідство встановило, що 44-річний чоловік з Миколаївщини, використовуючи підроблену репутацію фахівця в інвестиціях, обманом отримав від потерпілого понад 14,6 мільйона гривень.

Уся справа розпочалася ще в 2022 році, коли потерпілий познайомився з підозрюваним через месенджер. Той представляв себе як досвідченого консультанта в інвестиціях, що спеціалізується на віртуальних активах. Йому вдалося швидко завоювати довіру чоловіка, переконуючи його в надійності та вигідності інвестицій у криптовалюти. Під виглядом професійних порад і обіцянок високих доходів шахрай змусив потерпілого перерахувати великі суми грошей на різні криптовалютні рахунки.

Улітку 2024 року зловмисник запропонував житомирянину перевести криптовалюту з обмінного сервісу на гаманець. Для цього він надіслав спеціальний багатознаковий код, який нібито мав спростити транзакцію. Довірившись знайомому, потерпілий ввів комбінацію у свій акаунт. Після цього його активи миттєво опинилися на рахунках шахрая.

Загальна сума викраденого склала 14 647 262 гривні. Надалі підозрюваний провів низку транзакцій, аби легалізувати та обготівкувати незаконно отримані кошти.

Правоохоронці встановили його причетність до злочину та повідомили про підозру одразу за двома статтями Кримінального кодексу України:

шахрайство в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 190),

легалізація майна, здобутого злочинним шляхом (ч. 2 ст. 209).

Наразі триває досудове розслідування. Чоловіку загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Національний банк України виступив із пропозицією щодо введення додаткових податків на непріоритетний імпорт, зокрема на іноземні онлайн-покупки та предмети розкоші. Цей крок має на меті зменшення дефіциту державного бюджету, який за дев’ять місяців 2025 року перевищив рекордну суму в 24,9 мільярда доларів. За словами представників регулятора, нові заходи дозволять не лише оптимізувати зовнішньоекономічну діяльність, а й сприятимуть стабільності фінансової системи країни.

У жовтневому інфляційному звіті НБУ зазначається, що нове оподаткування може охопити посилки з-за кордону вартістю до 150 євро, а також товари, які не мають критичного значення для економіки під час війни. Зокрема, йдеться про електромобілі, розкішні предмети, а також різноманітні споживчі товари, що використовуються в побуті. Така ініціатива повинна допомогти стримати зростання попиту на імпортовані товари та знизити тиск на валютний ринок.

У Нацбанку пояснюють, що подібні заходи покликані збалансувати державні фінанси, скоротити валютний тиск і підтримати макрофінансову стабільність країни. Попри це, в документі визнають: введення таких податків матиме певні негативні наслідки для економіки та споживачів, але вони будуть обмеженими й не вплинуть на обороноздатність держави.

«Доцільно запровадити оподаткування непріоритетного імпорту, в тому числі посилок, електромобілів та предметів розкоші. Це сприятиме зменшенню дефіциту поточного рахунку державного бюджету та підтриманню макрофінансової стабільності», — йдеться у звіті НБУ.

За словами економістів, пропозиція може стати чутливою для середнього класу, адже саме він найчастіше користується міжнародними онлайн-магазинами та замовляє товари до 150 євро. Водночас обкладання податком електромобілів може сповільнити темпи електрифікації транспорту в Україні, що суперечить раніше ухваленим державним стратегіям.

Наразі ініціатива Нацбанку перебуває на етапі обговорення, а для її реалізації необхідно внести зміни до чинного законодавства. Остаточне рішення щодо нових податків має ухвалити уряд спільно з Верховною Радою.